Рішення № 73795092, 04.05.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2423/18

Провадження № 2-а/500/73/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області 1 роти 1 батальйону капрала поліції Пустовєтова Володимира Олександровича про скасування постанови та закриття провадження по справі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області 1 роти 1 батальйону капрала поліції Пустовєтова Володимира Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАА № 366917 від 18.04.2018 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, винесену інспектором УПП в Одеській області капралом поліції 1 роти 1 батальйону Пустовєтовим В.О. та закриття провадження по справі, мотивуючи тим, що 18 квітня 2018 року близько 20-20 год., коли він рухався на своєму автомобілі НОМЕР_1 по вул. Болградське шосе, його зупинили співробітники патрульної поліції, попросили пред'явити водійське посвідчення і винесли постанову про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з тим, що він нібито не подав світловий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2.»б» ПДР України. Крім того, інспектор заявив, що позивач знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, він пройшов тест у присутності двох понятих, підозри інспектора в результаті тесту не підтвердились. В оскаржуваній постанові інспектор вказав, що водій керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушив п. 9.2.»б» ПДР Порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, за що був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому відповідач не розглядав справу по суті, не з'ясовував обставини справи, не вирішував клопотання, не ознайомив позивача з правами та не надав йому можливості скористатись правами відповідно до ст. 268 КУпАП, в тому числі заявити клопотання та надати пояснення, а також скористатись правовою допомогою. В оскаржуваній постанові відповідач не вказав суть порушення, а лише процитував п. 9.2.»б» ПДР, так, інспектор не вказав з якої вулиці на яку позивач повертав, повертав він ліворуч чи праворуч, а також не вказав сигнал якого повороту (правого чи лівого) він нібито не подав. Крім того, проаналізувавши ч. 2 ст. 122 КУпАП можна зробити висновок, що за порушення, яке вказав інспектор в постанові, а саме «порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху», адміністративна відповідальність частиною 2 ст. 122 КУпАП не передбачена. Зважаючи на всі викладені обставини у сукупності, позивач вважає, що оскаржувана постанова не містить даних про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а відповідач неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки не сповістив.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні позивач пояснив, що під час руху на автомобілі НОМЕР_1 по вул. Фанагорійській в м. Ізмаїлі він подавав сигнал світлового покажчика повороту перед поворотом ліворуч і в подальшому вже на вул.Болградське шосе в м. Ізмаїлі був зупинений співробітниками поліції.

Судом встановлено, що 18 квітня 2018 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області 1 роти 1 батальйону капрала поліції Пустовєтова Володимира Олександровича по вул. Болградське шосе, 9 в м. Ізмаїлі Одеської області, у відношенні до ОСОБА_1, була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 366917 від 18.04.2018 року, якою на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

З постанови від 18.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 «б» ПДР Порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

Позивач був присутній при складанні постанови від 18.04.2018 року, однак не погодився з нею про що зазначив у постанові.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Тобто, ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за неподачу сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом.

Згідно п. 9.2. «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт неподачі позивачем сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.

Відповідно до ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).

Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відео фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.

З матеріалів справи вбачається, що доказами винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є лише постанова у справі про адміністративне правопорушення. В той час, як відповідачем не залучено жодного свідка або іншого учасника дорожнього руху, не надано відеозапису, на якому було б відображено момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення, чи будь-яких інших доказів передбачених ст.251 КУпАП.

Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів, однак оскаржувана постанова не містить посилань на докази та мотивів відхилення інших доказів, а в ній зазначена лише констатація факту, що ставить під сумнів факт вчинення правопорушення позивачем.

В порушення вимог ст. 283 КУпАП в постанові від 18.04.2018 року не зазначений повий опис обставин, установлених під час розгляду справи, так відповідач не зазначив з якої вулиці і на яку позивач повертав, повертав він ліворуч чи праворуч, а також не вказав сигнал якого повороту (правого чи лівого) він не подав.

Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340, головуючий - Стрелець Т.Г.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАА № 366917 від 18.04.2018 р. за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, прийняту інспектором УПП в Одеській області капралом поліції 1 роти 1 батальйону Пустовєтовим В.О. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області 1 роти 1 батальйону капрала поліції Пустовєтова Володимира Олександровича - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАА № 366917 від 18 квітня 2018 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, прийняту інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області капралом поліції 1 роти 1 батальйону Пустовєтовим В.О. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 травня 2018 року.

Суддя: О.Я.Присакар