Рішення № 73794972, 02.05.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5697/17

(2/199/507/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

02.05.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Борулько М.Ю.

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представників третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування - адміністрація Південного району Кам’янської міської ради, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відібрання дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона з відповідачем по справі перебувала у шлюбі з 05.03.2013 року, який розірваний рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.10.2015 року. Від спільного життя у них народилася дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З березня 2014 року сторони проживають окремо, спору щодо визначення місця проживання між батьками дитини після розпаду сім’ї не існувало та дитина залишилася проживати з матір’ю. З позовом про стягнення аліментів на утримання дитини позивачка до суду не зверталася.

Позивачка стала проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31, разом з матір’ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та двома дітьми: старшою донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, та молодшим сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_10 ОСОБА_7 відвідував ясла-садок №7 «Пролісок» з 10.07.2015 року та згідно з характеристикою на дитину він проживає в неповній сім’ї, батько за час відвідування дитиною дошкільного закладу не з’являвся.

З 10.02.2017 року позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11, який на теперішній час з сім’єю не проживає, оскільки мешкає в ОСОБА_12.

Відповідач ОСОБА_3 01.08.2017 року без будь-якої домовленості з позивачкою та попередження приїхав разом зі співробітниками поліції та забрав сина до себе.

Позивачка зазначає, що вона після припинення подружніх стосунків постійно виховувала малолітнього сина ОСОБА_13, який залишився проживати з нею, опікувалася ним, відповідально ставилася до своїх батьківських обов’язків, намагалася забезпечувати дитину усім необхідним, створювала гармонійні умови його розвитку. Дитина постійно перебувала під її наглядом та наглядом її матері – бабусі дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивачка ніколи не перешкоджала батькові спілкуватися з сином, однак він дуже рідко приділяв увагу синові та забирав до себе, допомоги на утримання дитини не надавав.

Посилаючись на те, що постійним місцем проживання дитини є місце проживання з матір’ю, де для його розвитку та виховання створені усі умови, на теперішній час дитина вилучена зі звичного для нього середовища та оточення, що є психологічною травмою, тому ОСОБА_1 просила суд відібрати малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_3 та передати дитину матері, а також визначити місце проживання ОСОБА_7 разом з матір'ю.

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком.

В обґрунтуванні заявлених позовних вимог посилався на те, що після припинення між сторонами подружніх стосунків дитина залишилася проживати разом з матір’ю, однак він приділяв достатньо уваги своєму малолітньому сину, забирав його до себе додому, займався його оздоровленням та відпочинком, приймав активну участь у його вихованні.

Відповідачка неодноразово виїжджала до ОСОБА_12 на заробітки та у 2017 році вийшла заміж за громадянина ОСОБА_12, у зв’язку з чим мала намір вивезти до ОСОБА_12 і дітей, в тому числі його малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5.

01.08.2017 року він разом з працівниками служби у справах дітей та органами поліції приїхав у с.Скельки Василівського району Запорізької області, та забрав малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, до себе, оскільки ані ОСОБА_1, ані її мати не відповідали на телефони, тому він був змушений розшукувати дитину та вжити заходи для його проживання з батьком, бо, як з’ясувалося, мати дитини ОСОБА_1 на той час перебувала в ОСОБА_12, а своїх дітей покинула на сторонніх людей. Також в той же день і старшу доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_9 забрав до себе батько дитини.

Посилаючись на те, що на теперішній час його малолітній син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає разом з ним, для дитини створені гармонійні умови для виховання та розвитку, він завжди доглянутий та перебуває під наглядом батька, тому ОСОБА_3 просив визначити місце проживання дитини з батьком.

В ході розгляду справи сторони мали намір вирішити спір шляхом укладання мирової угоди, однак запропоновані сторонами кожним окремо проекти мирової угоди, які знаходяться в матеріалах справи на а.с. 172-174, 184-186, не були підписані та укладені сторонами.

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що малолітній ОСОБА_7 з 29.09.2017 року став проживати разом матір’ю за адресою: м.Кам’янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31, тому ухвалою суду від 30.10.2017 року третьою особою по справі був залучений Орган опіки та піклування - адміністрація Південного району Кам’янської міської ради та доручено скласти висновок щодо розв’язання спору про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.99).

Згідно з висновком Органу опіки та піклування - адміністрації Південного району Кам’янської міської ради №8/521-7 від 23.04.2018 року, адміністрація Південного району Кам’янської міської ради дійшла висновку щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: м.Кам’янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та додатково зазначила, що з березня 2014 року вона стала проживати окремо від ОСОБА_3 та разом з дітьми переїхала до своєї матері за адресою: м.Кам’янське, просп. Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31. Дане житло складається із двох житлових кімнат, де для дітей виділена окрема кімната, стоїть двоярусне ліжко, створені всі умови для належного розвитку та виховання старшої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, та молодшого сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Оскільки належної допомоги на утримання дітей, зокрема сина ОСОБА_13, відповідач ОСОБА_3 не надавав, а вона не зверталася з позовом про стягнення аліментів, розраховуючи на його порядність, тому була змушена багато працювати, в тому числі періодично виїжджати на заробітки до ОСОБА_12, які були короткостроковими. Під час її від’їзду за межі України дітей доглядала її мати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживала разом з нею та дітьми за адресою: м.Кам’янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31.

01.08.2017 року її мати разом з онуками (дітьми позивачки) гостювала у своєї сестри в с.Скельки Василівського району Запорізької області, оскільки влітку дітям необхідне чисте повітря та відпочинок. В цей день ОСОБА_3 разом з працівниками поліції приїхав та забрав малолітнього ОСОБА_7 до себе, де він перебував до 29.09.2017 року, коли під час побачень вона забрала сина знову, бо дитина була в літньому одязі, не доглянута та із синцями. З цього приводу ОСОБА_1 зверталася до органів поліції та за її заявою були внесені дані до ЄРДР.

09.04.2018 року ОСОБА_3 попросив привезти дітей до «Ігроленду» в ТЦ «Вавілон» у м.Дніпрі, де під час гри він без одягу та взуття як сам, так і разом з роздягненою дитиною, вибіг через запасний вихід, сів у автомобіль та таким чином знову викрав малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, який по теперішній час проживає разом з батьком. Позивачка дитину не бачить, не знає де він знаходиться, оскільки ОСОБА_3 на телефонні дзвінки не відповідає та не надає матері можливості спілкуватися і бачитися із сином.

Посилаючись на те, що дитина примусово відібрана від матері, позивачка просила суд повернути їй сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та визначити місце проживання дитини разом з нею.

Представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та допустити негайне виконання рішення суду в частині відібрання дитини. У зустрічному позові ОСОБА_3 просив відмовити, виходячи з того, що малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, з моменту народження постійно проживав разом з матір’ю, яка добросовісно та належним чином виконувала свої материнські обов’язки. Дійсно вона через потребу заробляти гроші для того, аби належним чином забезпечити матеріальні потреби сім’ї, була змушена періодично виїжджати на заробітки до ОСОБА_12, однак вказані поїздки були короткотривалими.

На час виїзду за межі країни діти залишалися з рідною людиною – їх бабусею, тому посилання у зустрічному позові на те, що діти були залишені матір’ю на сторонніх дітей, не відповідають дійсності. На час примусового самовільного відібрання ОСОБА_3 дитини 01.08.2017 року діти перебували також разом з бабусею в її сестри в сільській місцевості, тому відпочинок на свіжому повітрі в гостинах родичів неможна вважати перебування дітей у невідомому місці та переховуванням.

ОСОБА_1 на теперішній час має постійну роботу в м.Кам’янське та постійну заробітну плату, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно. В сім’ї проживає також рідна старша сестричка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, до якої хлопчик дуже прив’язаний, оскільки проживає з народження, між ними дуже теплі стосунки.

Відповідач же ОСОБА_3 постійно ніде не працює, не має належного доходу, в будинку дві житлові кімнати, проживає разом зі співмешканкою у м.Дніпрі по вул.Тихій, 31/2, у якої на утриманні перебуває своя дитина ІНФОРМАЦІЯ_8 та підопічна дитина ІНФОРМАЦІЯ_9. Таким чином, на теперішній час дитина вилучена зі звичного для нього середовища та оточення, що є психологічною травмою, та змушена проживати з нерідними людьми, вказані діти є для нього чужими.

Представник ОСОБА_2 просив ураховуючи усі обставини у їх сукупності, а також звернути увагу на те, що дитина примусово вилучена від матері, яка постійно доглядала та опікувалася ним, в той час як ОСОБА_3 лише періодично бачив сина, не приділяв належної уваги та не приймав належної участі у його вихованні.

Відповідач ОСОБА_3 просив задовольнити його позов та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з ним, оскільки відповідачка на теперішній час вийшла заміж, створила сім’ю з громадянином ОСОБА_12 та має намір вивезти дитину в іншу країну, про що подавала до суду позов. Вона неодноразово кидала своїх дітей на сторонніх осіб, не надаючи їм належної уваги та виховання, у зв’язку з чим 01.08.2017 ороку він був змушений разом з працівниками поліції та служби у справах дітей забрати дитину до себе. Також старшу доньку ОСОБА_1 – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, забрав до себе 01.08.2017 року її батько.

Зараз він проживає у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним також проживає його цивільна дружина, її син, ІНФОРМАЦІЯ_8, та підопічна дитина, ІНФОРМАЦІЯ_9, для усіх дітей створені належні умови для проживання, виховання та розвитку, про що складений відповідний акт обстеження умов проживання. Він приділяє багато уваги та часу дітям, їх дозвіллю, відпочинку та оздоровленню. ОСОБА_10 почувається щасливою дитиною та в їх сім’ї склалися гарні стосунки.

Оскільки ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, покидає дітей на сторонніх осіб, вживає алкогольні напої, на тривалий час виїжджає за межі країни, не приділяє дитині часу та не займається його вихованням, тому просив не забирати у нього сина та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з ним.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 наполягав на задоволенні зустрічного позову про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з батьком виходячи з того, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, вживає алкогольні напої, на тривалий час виїжджає за межі країни та покидає дітей на сторонніх осіб, у зв’язку з чим малолітній ОСОБА_7 не доглянутий, перебував у невідомій місцевості та батько змушений був розшукувати дитину разом з працівниками поліції.

Як зазначив представник, у м.Кам’нсьму дуже погане забруднене повітря та навколишнє середовище, що впливає на захворювання та стан здоров’я мешканців у цілому, порівняно з м.Дніпром слабо розвинена інфраструктура, медицина, навчальні заклади тощо, у зв’язку з чим, виходячи з вказаного порівняння, дитині краще проживати у м.Дніпрі.

Окрім цього, хлопчику буде краще проживати в сім’ї батька, який надасть належне виховання сину, аби він виріс справжнім чоловіком. На думку ОСОБА_4 жінка не може виростити сина та навчити усьому, що необхідно знати хлопчику. ОСОБА_10 в сім’ї матері проживає в одній кімнаті з сестрою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, діти є різної статі, тому таке проживання зашкодить розвитку дитини. У сім’ї батька ОСОБА_13 буде проживати в кімнаті хлопчиків, а тому доцільно визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з батьком.

Також представник зазначив, що позивачка може без згоди батька вивезти дитину в іншу країну, що у подальшому порушить права батька та він не зможе вільно спілкуватися з сином, оскільки на теперішній час ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_12.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування - адміністрація Південного району Кам’янської міської ради ОСОБА_5 позов ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити та зазначила, що адміністрація Південного району Кам’янської міської ради розглянула документи про визначення місця проживання дитини та прийняла висновок 8/521-7 від 23.04.2018 року щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: м.Кам’янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради ОСОБА_6 позов ОСОБА_1 підтримала та з урахуванням усіх обставин справи і зібраних доказів вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: м.Кам’янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31.

З акту обстеження умов проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, вбачається, що в сім’ї ОСОБА_3 проживає співмешканка ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11, разом із сином ІНФОРМАЦІЯ_8, та підопічним ІНФОРМАЦІЯ_9. Будинок складається з двох житлових кімнат, у зв’язку з чим можна вважати, що для підопічної дитини не створені належні умови для проживання, не відведена окрема кімната. У разі визначення місця проживання ОСОБА_7 з батьком діти в одній кімнаті будуть проживати утрьох.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, представників третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, а ОСОБА_3 у зустрічному позові про визначення місця проживання дитини разом з ним, суд вважає відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з 05.03.2013 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, від спільного життя у них народилася дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.10.2015 року шлюб між сторонами був розірваний, спору щодо визначення місця проживання між батьками дитини після розпаду сім’ї не існувало та малолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати з матір’ю. Із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини позивачка до суду не зверталася, відповідач добровільно періодично надавав кошти у розмірі 500 гривень, що не заперечувалося сторонами.

Починаючи з 2014 року та по теперішній час позивачка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31, разом з матір’ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та двома дітьми: старшою донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, та молодшим сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою про склад сім’ї(а.с.27), актом про проживання без реєстрації (а.с.27) та поясненнями позивачки про те, що малолітній ОСОБА_7 проживає однак не зареєстрований за вказаною адресою через відсутність на це згоди батька ОСОБА_3. Дана обставина відповідачем не спростовувалась.

ОСОБА_10 ОСОБА_7 відвідував ясла-садок №7 «Пролісок» з 10.07.2015 року та згідно з характеристикою на дитину він проживає в неповній сім’ї, батько за час відвідування дитиною дошкільного закладу не з’являвся (а.с.8).

З 10.02.2017 року позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 (а.с.9), який на теперішній час з сім’єю не проживає та мешкає в ОСОБА_12.

Після розпаду сім’ї з ОСОБА_3 та припинення подружніх стосунків ОСОБА_1 постійно виховувала малолітнього сина ОСОБА_13, який залишився проживати з нею, опікувалася ним, відповідально ставилася до своїх батьківських обов’язків, забезпечувала дитину усім необхідним, створювала гармонійні умови для його розвитку. У відсутності матері дитина постійно перебувала під наглядом її матері – бабусі дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживала з ними однією сім’єю.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями самої позивачки, які були нею надані в судовому засіданні та які, на думку суду, заслуговують на увагу і не спростовані іншою стороною в ході розгляду справи, а також поясненнями наступних свідків:

ОСОБА_15, яка довгий час є подругою позивачки та суду пояснила, що ОСОБА_1 завжди дуже відповідально ставилася до своїх материнських обов’язків, старанно підходила до виховання дітей, намагалася забезпечити дітей усім необхідним, належним харчуванням, доглядом та увагою, діти завжди проживали разом з матір’ю, в той час коли батько майже взагалі не приділяв уваги дитині, відвідував дуже рідко;

ОСОБА_16, яка є сусідкою та близькою приятелькою позивачки ОСОБА_1, суду пояснила, що її дитина товаришує зі старшою донькою позивачки, вони часто проводять разом дозвілля та свята, у зв’язку з чим свідок часто буває вдома у позивачки. Зазначила, що позивачка є гарною матір’ю, старанно відноситься до своїх обов’язків, у їх сім’ї створені усі умови для гармонійного розвитку дітей, малолітній ОСОБА_7 відвідує центр розвитку, діти забезпечені усім необхідним. Мати інколи виїжджала на заробітки до ОСОБА_12 і в цей час діти перебували під наглядом бабусі – матері позивачки ОСОБА_8, яка є пенсіонеркою та постійно доглядала за дітьми. Батька ОСОБА_13 ОСОБА_3 вона за весь час бачила лише два рази, один раз коли мати повела дитину в стоматологічну клініку, де ОСОБА_3 до свідка обізвався дуже неповажливо, та другий раз - на день народження ОСОБА_7 в «Ігрорленді». Ніколи не чула від дитини гарних дитячих згадок про батька та розмови про те, що батько подарував йому будь-яку іграшку;

ОСОБА_17, яка є приятелькою матері позивачки ОСОБА_8, та пояснила суду, що вона тісно спілкується з сім’єю позивачки, діти дуже слухняні та виховані. ОСОБА_1 старанно відноситься до своїх материнських обов’язків, є гарною та турботливою матір’ю для своїх дітей, для неї саме головне це інтереси дітей. Дійсно вона інколи виїжджала на заробітки до ОСОБА_12, однак це було край необхідно з метою належного матеріального забезпечення своєї сім’ї. Батько малолітнього ОСОБА_7 ніколи дитину не відвідував, свідок його ніколи не бачила. Виїзд позивачки на заробітки викликаний саме тим, що батько не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини. У серпні 2017 році ОСОБА_3 примусово забрав дитину до себе, не враховуючи взагалі інтереси малолітньої дитини, яка постійно проживала разом з матір’ю, та після повернення в сім’ю дитина була знервована, замкнута та налякана, потрібен був час для відновлення його звичайного стану. Відповідача ОСОБА_3 свідок бачила лише один раз у іншому судовому засіданні та зазначила, що відповідач має на меті лише постійне приниження позивачки, незважаючи на страждання їх спільної дитини;

ОСОБА_18, яка працює вихователем в дитячому садку №7 «Пролісок» та безпосередньо була вихователькою малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Пояснила суду, що дитина проживала у неповній сім’ї, вихованням хлопчика займалася лише мати та бабуся. Дитина вихована, доглянута, завжди чисто одягнена, має усе необхідне, приносила до дитсадка нові іграшки, навіть такі, яких не мали інші діти. Батько дитини ніколи до дитсадка не приходив, дитячі свята не відвідував, дитиною не цікавився ні усно, ні письмово, ані по телефону, дитина про батька у спілкуванні з дітьми та дорослими ніколи не згадувала. Зі слів методиста дитсадка їй відомо, що у серпні 2017 року до дитсадка з’явився чоловік, який назвався батьком ОСОБА_13, дуже агресивно та неповажливо себе вів та ображав працівників дитсадка.

01.08.2017 року мати ОСОБА_1 - ОСОБА_8 разом з онуками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, перебувала в гостинах у своєї сестри в с.Скельки Василівського району Запорізької області, куди разом з працівниками поліції приїхали ОСОБА_3 – батько ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_19 – батько ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4, та кожен батько окремо забрав свою дитину.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що йому зателефонував другий чоловік його колишньої дружини ОСОБА_3 та повідомив, що пропали діти і їх необхідно забрати від сторонніх людей. Вони разом поїхали в село, що знаходиться в Запорізькій області, де з дітьми знаходилася їх бабуся, та забрали дітей кожен окремо. ОСОБА_21 проживала разом з ним та його батьками до жовтня 2017 року, після чого захворіла і мати ОСОБА_1 забрала доньку до себе, а на теперішній дочка не хоче з ним спілкуватися.

Таким чином, малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, до 29.09.2017 року проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з актом обстеження умов проживання від 01.09.2017 року, складеним членами комісії управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, (а.с.127) за адресою: АДРЕСА_1, в сім’ї ОСОБА_3 проживає малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який за даною адресою не зареєстрований, співмешканка ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11, разом із сином ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_12, та підопічним ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_13. Житлове приміщення складається з 2-х житлових кімнат, для дітей створені належні умови для проживання, виховання та розвитку.

З 29.09.2017 року по 09.04.2018 року малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживав разом матір’ю за адресою: м.Кам’янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31. Згідно з актом обстеження умов проживання від 17.08.2017 року, складеним членами комісії сектору з питань захисту прав дітей служби у справах дітей адміністрації Південного району Кам’янської міської ради, за вказаною адресою проживають: наймач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, бабуся ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Житло складається з двох житлових кімнат, у дітей є окрема кімната, спальні місця, ноутбук, куточок для дозвілля. Речей у дітей та продукти харчування у достатній кількості, санітарно-технічні умови в квартирі відповідають нормам, є все необхідне для повноцінного розвитку дітей.

09.04.2018 року ОСОБА_3 попросив ОСОБА_1 привезти дітей до «Ігроленду» в ТЦ «Вавілон» у м.Дніпрі, де під час гри він без одягу та взуття як сам, так і разом з роздягненою дитиною, вибіг через запасний вихід, сів у автомобіль та забрав малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, який по теперішній час проживає разом з батьком. Вказаний факт визнаний сторонами та ніким не спростований.

Таким чином, малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, був без спільної згоди та домовленості між батьками, незважаючи на те, що спір про визначення місця проживання дитини перебував на розгляді в суді, нехтуючи інтересами дитини, його фізичним та психоемоційним станом, був вилучений зі звичного для нього середовища, де проживає в іншій в сім’ї з чужими для нього, окрім батька, людьми.

Адміністрація Південного району Кам’янської міської ради розглянула документи про визначення місця проживання дитини та прийняла висновок 8/521-7 від 23.04.2018 року щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: м.Кам’янське Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок №148, корпус 2, секція 31.

Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Так, статтею 21 Конституції України проголошено вільність і рівність усіх людей у своїй гідності та правах. Ця вихідна конституційна засада конкретизована у статті 24 Конституції України: громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень, в тому числі за ознаками статі. У частині 3 цієї статті Конституції України закріплено конституційні гарантії, якими забезпечується рівність прав жінки і чоловіка.

Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України.

За ч.ч. 1, 4 ст.29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СК України).

При вирішенні даного спору про місце проживання дитини, суд виходить з принципу пріоритетності прав та інтересів дитини, приймає до уваги встановлені у судовому засіданні факти щодо відповідального ставлення матері ОСОБА_1 до виконання своїх обов'язків, зокрема факт проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом із матір’ю протягом усього часу після припинення сторонами подружніх стосунків.

Суд також враховує, що дитина проживає тривалий час в сім’ї матері разом з бабусею ОСОБА_8, яка постійно піклується та доглядає дітей, а також зі старшою сестричкою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, між якими існують тісні родинні стосунки, діти є між собою рідними. Для хлопчика створені всі умови для проживання та виховання, в сім’ї існують гармонійні умови для його розвитку, склався звичний для нього життєвий устрій та оточення. Дитина завжди доглянута та перебувала і перебуває під постійним наглядом матері або рідної людини – бабусі ОСОБА_8, яка проживає з дітьми однією сім’єю.

До посилань відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 щодо неналежного виконання материнських обов’язків позивачкою та залишення дітей на сторонніх осіб суд ставиться критично, оскільки в судовому засіданні даних фактів встановлено не було, діти на час відсутності матері були разом з бабусею ОСОБА_8, яка проживає з дітьми однією сім’єю та є рідною для них людиною.

В той же час суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 з 2014 року не приділяв достатньої уваги малолітньому сину ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, не відвідував дитячий садок, не надавав належної матеріальної допомоги. Періодичне спілкування з дитиною та кількаразові побачення з дитиною і проведення відпочинку та дозвілля не можуть бути підставою для визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_3, у якого в сім’ї проживає співмешканка та двох хлопчиків 2003 та ІНФОРМАЦІЯ_9, які для малолітнього ОСОБА_7, однак він змушений буде проживати з ними в одній кімнаті.

В той же час не заслуговують на увагу та, на думку суду, є наслідком спотвореного розуміння процесу виховання дітей в сім’ї, посилання представника ОСОБА_4 та необхідність виховання хлопчика саме батьком та неспроможність матір’ю виростити сина, оскільки гідну та виховану людину в сім’ї може виховати як батько, так і мати, а результат буде залежати виключно від порядності, людяності, любові, поваги, правильного підходу до виховання того з батьків, хто діятиме виключно в інтересах дитини.

На думку суду, примусове вилучення ОСОБА_3 свого малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, зі звичного для нього середовища від матері, та поселення для проживання в іншу сім’ю разом з чужими для нього людьми, не може вважатися таким, що здійснене виключно в інтересах дитини.

Слід також зазначити, що з вересня 2017 року по теперішній час ОСОБА_1 постійно працює в ПАТ «Інтерпайп НТЗ» контролером, за місцем роботи характеризується позитивно, за п’ять місяців (вересень 2017 – січень 2018) її заробітна плата склала 31 449,52 грн.(а.с.176,177), що свідчить про наявність можливості матеріально забезпечити двох дітей.

Відповідач ОСОБА_3 є приватним підприємцем та за 2016 рік його річний дохід склав 10 000,00 грн. (а.с.126), в той час як до складу його сім’ї входить співмешканка та двоє дітей ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_15, а також відповідач зазначив у суді, що має від першого шлюбу іще дитину, відносно якої відповідно до вимог СК України він також має обов’язок щодо надання матеріальної допомоги.

Суд вважає, що усі зібрані по справі докази у їх сукупності дають переконливі підстави дійти висновку щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31, за її місцем проживання чи перебування.

Згідно з п.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

В силу ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України» викладена позиція про те, що дитина може бути розлучена з матір'ю у виняткових випадках.

Зважаючи на те, що на теперішній час малолітня дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусово розлучений з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, виняткові випадки судом не встановлені, визначити місце проживання дитини суд вважає за доцільне з матір’ю, тому суд вважає задовольнити позовні вимоги щодо відібрання дитини та з постановленням судового рішення в цій частині відібрати малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, та передати матері дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31, та відповідно до п.5 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконана рішення суду в цій частині.

Витрати по справі віднести на рахунок сторони, яка їх понесла, оскільки ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 33 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 430ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 161 СК України, ст. 29 ЦК України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, рішенням Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_1, до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, ІПН НОМЕР_2, третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, та передати матері дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31, за її місцем проживання чи перебування.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, ІПН НОМЕР_2, в позові до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_1, третя особа Орган опіки та піклування - адміністрація Південного району Кам’янської міської ради, про визначення місця проживання дитини, - відмовити.

Витрати по справі віднести на рахунок сторони, яка їх понесла.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконана рішення суду в частині відібрання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, та передати матері дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженка с.Миколаївка Новооскальського району Бєлгородської області, ІПН НОМЕР_1, паспорт серія АО №375446 виданий Південним РВ у м.Кам’янському ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 03.03.2017 року, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, секція 31.

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_18, ІПН НОМЕР_2, паспорт серія АН №730296 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 22.08.2008 року, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.

Третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, ЄДРПОУ 34734570, місцезнаходження: м.Дніпро, проспект Мануйлівський,31.

Третя особа Орган опіки та піклування - адміністрація Південного району Кам’янської міської ради, ЄДРПОУ 04052494, місцезнаходження: Дніпропетровська область м.Кам’янське, вулиця Затишна,3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г.Якименко