Вирок № 73794684, 04.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5721/17

Провадження № 1-кп/161/309/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 04 травня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Ковальчука В.О.,

секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016030130000465 від 20 травня 2016 року, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого викладачем в СНУ імені Лесі України, не одруженого, не маючого утриманців, задовільним станом здоров'я, зареєстрованим за місцем проживання та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

з участю:

прокурора Свириденко З.В.

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Біля 17-ої години 00 хвилин 03 травня 2016 року, ОСОБА_1, перебуваючи на території власної садиби, що під АДРЕСА_1, з мотивів особистих неприязних відносин, з умислом заподіяння тілесних ушкоджень сусіду ОСОБА_2, який прибув на подвір'я, умисно наніс кулаком біля 3-трьох ударів по тулубу ОСОБА_2, чим спричинив йому тілесне ушкодження, у вигляді закритого перелому VIII-го ребра зліва по задньо-лопатковій лінії, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав та скориставшись своїми правами обвинуваченого та ст..63 Конституції України, відмовився надавати суду покази та відповідати на запитання учасників судового розгляду та суду.

Суд, відповідно до ст.ст.22,349 КПК України дослідив докази сторони обвинувачення.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що прибув до сусіда ОСОБА_1 з метою забрати свій зварювальний апарат, якого тимчасово залишив в нього в зв'язку з зварювальними роботами, однак, ОСОБА_1, відмовився віддавати йому цей апарат, мотивуючи що "зварка" належить йому.

Окрім того, ОСОБА_2 показав, що в момент коли нагнувся щоб забрати "зварку", ОСОБА_1 наніс йому удар у спину, пхав його у груди та знову наніс удар у спину, а в гаражі ОСОБА_1 наніс йому ще декілька ударів.

Разом з тим, ОСОБА_2 показав, що "швидка" забрала його у лікарню, оскільки у нього було зламане ребро, і в зв'язку з чим він лежав у лікарні на стаціонарному лікуванні біля 2-х тижнів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4-дочка потерпілого ОСОБА_2 показала, що вийшовши з своєї хати, побачила сварку між батьком та сусідом ОСОБА_1, а тому повернулась до хати, щоб покликати брата для допомоги батькові у вирішенні конфлікту.

Також, ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 шарпав батька і кидав його в землю, потім підняв його і повторював знову такі ж дії, виштовхував батька та виганяв з двору, внаслідок конфлікту батьку поламали ребра.

Разом з тим, ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 не хотів повертати батькові "зварку", за якою прийшов батько.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5-дружина потерпілого ОСОБА_2 показала, що син повідомив, що сусіди ОСОБА_1 побили батька, і облили його водою.

Також, ОСОБА_5 показала, що від сина та дочки дізналась, що чоловік ходив до сусіда ОСОБА_1 щоб забрати "зварку", однак, сусіди не віддали, та ОСОБА_1 побив чоловіка, від чого чоловік скаржився, що болить у ребрах, а тому викликали "швидку" допомогу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6-син потерпілого ОСОБА_2 показав, що вийшовши на двір, побачив, як сусід ОСОБА_1 бив батька кулаками у груди, двома руками наніс приблизно 2-3 удари.

Також, ОСОБА_6 показав, що бачив, як брат ОСОБА_3 сунув батька додому, потім батькові стало погано у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 його побив.

Відповідно до протоколу прийняття заяви ОСОБА_2 від 20 травня 2016 року про вчинене кримінальне правопорушення ст.слідчим Луцького відділення поліції Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7, встановлені дані, що 03 травня 2016 року близько 17-ої години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 наніс 2 удари по тілу (а.с.94).

Згідно висновку експерта №552 від 20 травня 2016 року встановлено, що ОСОБА_2 отримав ушкодження у виді закритого перелому УШ-го ребра зліва по задньо-лопатковій лінії. Дане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого предмета, цілком можливо в час та при обставинах вказаних в постанові, що за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, виникнення вищевказаного ушкодження в результаті падіння з висоти власного зросту -малоймовірно (а.с.95-96).

Відповідно до довідки КЗ "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" встановлено, що 3 травня 2016 року о 18-ій годині 24 хвилин до громадянина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 виїжджала бригада Луцького міського відділення ЕМД №1 (а.с.97).

В судовому засіданні сторона захисту, відповідно до ст.ст..22,349 КПК України доказів для спростовування обвинувачення чи для доведення невинності не подала.

Разом з тим, суд встановив, що сторона захисту достатньо використала часу для реалізації права на захист, однак, поведінка сторони захисту щодо неявки в судові засідання на узгоджені дати, а саме: обвинуваченого ОСОБА_1 на 28 листопада 2017 року, 16 березня 2018 року, захисника ОСОБА_8 на 1 червня, 27 жовтня 2017 року, відкладенням судового засідання за клопотанням ОСОБА_8 28 грудня 2017 року та не наданням суду підтверджуючих документів щодо причин неявки на узгодженні дати, намаганням відкласти судове засідання 3 травня 2018 року, свідчить про зловживанням процесуальними правами та являється критерієм передбаченим п.2 ч.3 ст.28 КПК України, щодо намагання стороною захисту недотримання розумних строків для прийняття судом рішення по даній справі.

Таким чином, суд, на підставі об'єктивно проведеного аналізу поданих з боку сторони обвинувачення та за відсутністю з боку сторони захисту доказів, встановив, що покази потерпілого ОСОБА_2 щодо нанесення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень є правдивими, оскільки узгоджуються з показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України за ознаками умисного заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Суд, дослідивши подані стороною обвинувачення характеризуючі документи обвинуваченого ОСОБА_1, встановив наступне.

З довідки про судимість встановлено, що ОСОБА_1 не судимий (а.с.98).

З медичних довідок, встановлено, що ОСОБА_1 осудний, на обліку у лікарів не перебуває ( а.с.99-101).

Згідно довідки-характеристики встановлено, що за місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с.103).

Згідно довідки про склад сім'ї встановлено, що ОСОБА_1 проживає сам, відсутні утриманці (а.с.102).

Сторона захисту характеризуючих документів обвинуваченого ОСОБА_1, в тому числі наявності чи відсутності утриманців, не подала, а тому суд при прийнятті рішення по справі, враховує характеризуючі документи подані стороною обвинувачення.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання відсутні.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочинів, як середньої тяжкості, дані про особу винного, що указані вище, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин покарання, ставлення до скоєного, вважає, що для виправлення та перевиховання, слід призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд враховуючи, молодий вік ОСОБА_1, наявність місця проживання, роботи, де характеризується виключно позитивно, бажанням бути корисним для суспільства, а також те, що йому призначається покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України та покладанням передбачених ст.76 КК України обов'язків.

Заявлений цивільний позов позивач ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 820 гривень 47 копійок та моральної шкоди в сумі 10000 гривень підтримав в повному обсязі, посилаючись на витрати на лікування та тривалістю страждань.

В судовому засіданні цивільний відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та відмовився надавати суду пояснення.

Разом з тим, представник цивільного відповідача ОСОБА_8 пояснив, що позов не підлягає до задоволенню, оскільки майнова шкода не підтверджена доказами, а вимога щодо стягнення моральної шкоди не сплачена судовим збором.

Суд, заслухавши пояснення сторін, встановив, що позов підлягає до повного задоволення, оскільки підтверджений товарним чеком від 3 травня 2016 року, в день отримання тілесних ушкоджень, медикаментами на суму 820 гривень 47 копійок та тривалістю фізичних страждань та втратою працездатності (а.с. ).

Доводи представника цивільного відповідача ОСОБА_8 щодо необхідністю сплати ОСОБА_2 судового збору при пред'явленні вимоги щодо стягнення моральної шкоди безпідставні, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст..129 КПК України, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана ушкодженням здоров'я, фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 368, 370, 371, 374 КПК України, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК України суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заявлений цивільний позов позивача ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 820 (вісімсот двадцять) гривень 47 копійок та у відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

На вирок може бути подана апеляція через Луцький міськрайонний суд в апеляційний суд Волинської області, протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.

Головуючий суддя: Ковальчук В.О.