Постанова № 73793002, 18.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2018 р. м. Київ Справа№ 925/1368/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 (повний текст складено 24.01.2018)

у справі №925/1368/17 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд"

про стягнення 90 764,78 грн.

В судовому засіданні 18.04.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 Черкаська міська рада звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" про стягнення 90 764,78 грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 25 грудня 2015 по 01 березня 2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст. 22 ЦК України, ст. ст. 124, 156, 157 ЗК України та зазначав, що земельна ділянка площею 0,5229 га по просп. Хіміків,74/5 в м. Черкаси використовується відповідачем з порушенням вимог земельного законодавства. Документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою за період з 25 грудня 2015 по 01 березня 2017 у відповідача відсутні, чим спричинено позивачу збитки. При цьому позивач вказував, що рішенням міської ради від 02 березня 2017 відповідача було зобов'язано укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №832 від 08.08.2017 затверджено акт про визначення збитків власнику земель №25-2017 від 19.07.2017.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що станом дату подання відзиві (03.11.2017) у Соснівському районному суді м. Черкаси перебуває справа №712/11489/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" до Черкаської міської ради (виконавчого комітету) про скасування зазначеного рішення №832 від 08.08.2017. Вказує, що порушено порядок нарахування збитків, оскільки зазначений акт та рішення нічим не підтверджені та безпідставні. Зазначає, що відповідачем, як орендарем належним чином було виконано всі умови договору оренди землі, а рішення Черкаської міської ради є необґрунтованим та безпідставним.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі №925/1368/17 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" на користь Черкаської міської ради 65 988,48 грн. збитків та 1 163,20 грн. судового збору. В решті вимог відмовлено.

Рішення обґрунтовано доведеністю позивачем складу цивільного правопорушення, який необхідний для притягнення відповідача до такої відповідальності, як відшкодування збитків. Однак суд першої інстанції не погодився із застосуванням позивачем для визначення суми збитків подвійної облікової ставки НБУ на початок кожного звітного періоду, тому частково задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована не повним дослідженням місцевим судом обставин справи.

Доводи апеляційної скарги:

- порушено порядок нарахування збитків, визначений постановою, оскільки спірний акт та рішення нічим не підтверджені та безпідставні.

- всупереч ч. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, до складу комісії не було включено уповноваженого представника ТОВ «Віва-Трейд».

- у розрахунку позивача необґрунтовано взято за основу: за 2015 рік подвійну облікову ставку НБУ 28%, за 2016 рік - 44%, за 2017 рік - 28%, оскільки протягом року відсоткові ставки НБУ змінювались від 12 до 22 % річних.

- Черкаська міська рада під час засідання комісії з визначення збитків грубо порушила порядок його проведення, не залучивши до участі у ньому уповноваженого представника ТОВ «Віва-Трейд».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що Черкаська міська рада була вимушена звернутися до суду з позовом до відповідача, оскільки останній проігнорував зобов'язання і не виконав п. 4.4 рішення Черкаської міської ради №2-1748 від 02.03.2017, яким було зобов'язано відповідача укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою у порядку, встановленому законом. Вказує, що відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів того, що він мав об'єктивні перешкоди для виконання свого обов'язку, а також відсутні докази, що підтверджують звернення відповідача до позивача із пропозицією укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 05.02.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі №925/1368/17 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

22.02.2018 до Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшов лист на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018, до якого долучені оригінали опису вкладення з поштовою квитанцією про направлення копії апеляційної скарги позивачу у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі № 925/1368/17 відкрито апеляційне провадження, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 у справі №925/1368/17 розгляд апеляційної скарги відповідача призначено на 18.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.04.2018 заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 18.04.2018 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

17.04.2018 до Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка вмотивована неможливістю направлення представника відповідача для участі у судовому засіданні 18.04.2018, без надання доказів на підтвердження викладеного.

Президія Вищого господарського суду України у листі від 19.07.2010 N 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України» зазначила наступне: Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів вважає заяву про відкладення такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №2810 від 25 грудня 2015 відповідач набув право власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) по проспекту Хіміків, 74/5 в м. Черкаси.

26 лютого 2016 відповідач звернувся до Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5229 га (кадастровий номер 71101136400:05:004:0014) по проспекту Хіміків, 74/5 в м. Черкаси.

Рішенням Черкаської міської ради №2-516 від 19 квітня 2016 відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки в оренду.

22 грудня 2016 відповідач звернувся до Черкаської міської ради із заявою щодо затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 71101136400:05:004:0014), що розташована за адресою м. Черкаси, проспект Хіміків, 74/5.

Рішенням Черкаської міської ради №2-1748 від 02 березня 2017 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" земельної ділянки в оренду по просп. Хіміків, 74/5" було затверджено проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,5229 га (кадастровий номер 71101136400:05:004:0014) в оренду під нежитлові приміщення Товариства по просп. Хіміків, 74/5.

Надано відповідачу в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,5229 га (кадастровий номер 71101136400:05:004:0014) під нежитлові будівлі за рахунок земель Черкаської міської ради.

Вищевказаним рішенням було зобов'язано відповідача укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати прийняття рішення (п. 4.1. рішення).

Водночас п. 4.4. рішення було зобов'язано відповідача укласти з Черкаською міською радою договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою по просп. Хіміків, 74/5 у порядку, встановленому чинним законодавством.

Управлінням земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради було направлено відповідачу проект договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) у двох примірниках (лист від 21 червня 2017 року №2295-01-25) (а.с. 18).

Водночас судом встановлено, що відповідач в порушення свого зобов'язання, передбаченого п.4.4. рішення міської ради, договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) з позивачем не укладав.

Актом про визначення збитків власнику землі від 19 липня 2017 №25-2017 було визначено збитки у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування товариством з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" земельною ділянкою по просп. Хіміків, 74/5 за період з 25 грудня 2015 року по 01 березня 2017 в розмірі 90 764,78 грн.

Зазначений акт затверджений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08 серпня 2017 №832 (а.с. 14).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем вищевказані рішення та акт було оскаржено до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2017 року у справі №712/11489/17 закрито провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" до виконавчого комітету Черкаської міської ради про скасування рішення від 08 серпня 2017 №832 та акту про визначення збитків власнику землі №25-2017 від 19 липня 2017.

Вищевказана ухвала суду набрала законної сили 21 листопада 2017.

Тобто, рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08 серпня 2017 за №832, яким було затверджено акт комісії, на момент розгляду справи в суді є чинним.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем було доведено усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування збитків.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно матеріалів справи, відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці з 25.12.2015.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень ст.ст.122, 123 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст.16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV.

Статтями 152, 156, 157 ЗК України установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Згідно п.3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості) (п.4 Порядку).

Згідно п.5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій.

Положеннями статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вини.

Місцевим господарським судом було вірно встановлено наявність всіх перелічених елементів правопорушення, а саме: протиправної поведінки, яка полягала у невиконанні відповідачем свого обов'язку щодо укладання договору, передбаченого рішенням органу місцевого самоврядування чи належного оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку саме з дня виникнення у нього права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці; збитків, завданих позивачу протиправною поведінкою відповідача, які полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав у разі оформлення відповідачем права оренди на цю земельну ділянку; причинний зв'язок між завданими позивачу збитками та протиправною поведінкою відповідача, який полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав доходи від орендної плати за землю.

Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника за умови порушення ним зобов'язання.

Договір оренди землі між сторонами було укладено лише 31 березня 2017.

Отже, відповідач протягом усього періоду, за який нарахована стягувана сума збитків, фактично користувався спірною земельною ділянкою за відсутності у нього оформленого у відповідності з вимогами земельного законодавства права оренди на цю земельну ділянку і не сплачував до бюджету м. Черкаси орендну плату за землю, а позивач відповідно не одержував доходи від орендної плати за користування нею відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що у розрахунку стягуваної суми збитків позивач правильно застосував мінімальну ставку орендної плати за землю - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 24 776,30 грн. збитків з підстав їх необґрунтованості, оскільки застосування позивачем для визначення суми збитків коефіцієнту у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду не ґрунтується на чинному законодавстві.

Позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем, міг би реально одержати від відповідача орендну плату за землю у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації без коефіцієнтів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду.

Застосування вказаних коефіцієнтів у розрахунку збитків по суті є нарахуванням неустойки на збитки, що суперечить чинному цивільному законодавству.

У зв'язку з вищевикладеним, доводи апелянта про необґрунтований розрахунок позивача, в якому взято за основу: за 2015 рік подвійну облікову ставку НБУ 28%, за 2016 рік - 44%, за 2017 рік - 28%, оскільки протягом року відсоткові ставки НБУ змінювались від 12 до 22 % річних, колегію суддів відхиляються.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції, відповідно до якого:

3% від 1 289 056 грн. 69 коп. складає 38 671 грн. 70 коп. в рік, а тому відповідно в місяць - 3 222 грн. 64 коп.

За 6 днів грудня 2015 (з 26 грудня 2015 по 31 грудня 2015) розмір збитків складає 623 грн. 76 коп. (103 грн. 96 коп. (в день)*6 днів).

Як вірно встановлено судом, нарахування збитків з 25 грудня 2015 є неправомірним, оскільки позивачем не було враховано вимоги ст. 253 ЦК України, згідно умов якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Крім того слід зазначити, що 3% від 1 847 218 грн. 24 коп. складає 55 416 грн. 55 коп. в рік.

Таким чином розмір збитків за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2016 складає 55 416 грн. 55 коп.

3% від 1 958 051 грн. 34 коп. складає 58 741 грн. 54 коп. в рік, в місяць - 4 895 грн. 13 коп.

З 01 січня 2017 по 28 лютого 2017 розмір збитків складає 9 790 грн. 26 коп., та за 1 день березня 2017 - 157 грн. 91 коп., всього - 9 948 грн. 17 коп.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що стягненню підлягає 65 988 грн. 48 коп. збитків за період з 26 грудня 2015 по 01 березня 2017, в решті вимог про стягнення 24 776 грн. 30 коп. збитків в позові слід відмовити у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Доводи апелянта про порушення порядку нарахування збитків, визначеного постановою, оскільки спірний акт та рішення нічим не підтверджені та безпідставні та, що всупереч ч. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, до складу комісії не було включено уповноваженого представника ТОВ «Віва-Трейд», зокрема, викладені у відзиві на позов, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та в оскаржуваному рішенні була надана правова оцінка зазначеним твердженням відповідача.

Як зазначалось вище, відповідачем вищевказані рішення та акт було оскаржено до Соснівського районного суду м. Черкаси. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2017 року у справі №712/11489/17 закрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом. Рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08 серпня 2017 за №832, яким було затверджено акт комісії, на момент розгляду справи в суді є чинним.

За таким обставин суд першої інстанції правомірно відхилив зазначені доводи відповідача, з чим погоджується колегія суддів.

Доводи апелянта про те, що Черкаська міська рада під час засідання комісії з визначення збитків грубо порушила порядок його проведення, не залучивши до участі у ньому уповноваженого представника ТОВ «Віва-Трейд», є недоведеними з вищезазначених підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі №925/1368/17.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі №925/1368/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі №925/1368/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1368/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст постанови складено 05.05.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська