Рішення № 73792910, 25.04.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2018 р.Справа № 924/46/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Нестеруку М.П., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси"

до фермерського господарства "Подільський аграрій-2014"

про стягнення 36271 грн. основного боргу, 9245,63 грн. пені, 10445,02 грн. інфляційних втрат, 2754,61 грн. 3% річних

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - за ордером від 26.03.2018р.; відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 25.04.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що склалась станом на 10.01.2018р. та на час подання позову, а саме: 36271 грн. основного боргу, 9245,63 грн. пені, 10445,02 грн. інфляційних втрат, 2754,61 грн. 3% річних, посилаючись на те, що на виконання договору поставки №31/05-2015/ПА від 31.05.2015р. позивачем поставлено та передано уповноваженій особі відповідача товар (льон) на суму 36271,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №165 від 31.05.2015р. та довіреністю № ПА-Д0000004 від 31.05.2015р. Однак, відповідач отриманий товар не оплатив та ухилився від підписання договору.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Незважаючи на те, що відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань), відзив щодо позову не подав, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направив, відповідно до ч. 9 ст. 165, ст.202 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.

До матеріалів справи додано копію проекту договору поставки № 31/05-2015/ПА від 31.05.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси" (постачальник) та фермерського господарства "Подільський аграрій-2014" (покупець), за змістом якого ПРОДАВЕЦЬ зобов'язується передати у власність ПОКУПЦЯ товар (льон), а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, вказаних в цьому договорі.

Проте, проект договору поставки № 31/05-2015/ПА від 31.05.2015р., який підписано з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси", не підписано жодним представником фермерського господарства "Подільський аграрій-2014" .

Однак, позивачем поставлено уповноваженій особі відповідача згідно довіреності №ПА-Д0000004 від 31.05.2015р. товар – льон у кількості 1,909 т на суму 36271,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №165 від 31.05.2015р., підписаною та скріпленою відбитками печаток обох сторін.

Оскільки відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості товару в розмірі 36271,00 грн. не виконав, позивач звернувся до суду з позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 36271 грн. основного боргу, 10445,02 грн. інфляційних втрат, 2754,61 грн. 3% річних у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань щодо оплати товару, отриманого згідно довіреності №ПА-Д0000004 від 31.05.2015р. за видатковою накладною №165 від 31.05.2015р., тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Разом з тим, судом відзначається, що частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частина 2 ст.215 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, норми Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вказують лише на граничний розмір пені, який не можуть перевищувати сторони при вчиненні відповідних правочинів, що жодним чином не означає наявність можливості автоматичного нарахування та стягнення пені лише на підставі вищевказаного закону, без вчинення в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання.

З огляду на наведені вище положення законодавства, суд вважає, що відсутність вчиненого між сторонами у справі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором шляхом стягнення неустойки у вигляді пені (враховуючи, що проект договору поставки № 31/05-2015/ПА від 31.05.2015р., який підписано з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси", не підписано жодним представником фермерського господарства "Подільський аграрій-2014") позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача 9245,63 грн. пені. Тому у позові в частині позовних вимог про стягнення 9245,63 грн. пені слід відмовити з огляду на його безпідставність у цій частині.

Судові витрати згідно відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача, внаслідок неправомірної бездіяльності якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси" до фермерського господарства "Подільський аграрій-2014" про стягнення 36271 грн. основного боргу, 9245,63 грн. пені, 10445,02 грн. інфляційних втрат, 2754,61 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Подільський аграрій-2014" (м. Шепетівка Хмельницької області, вул. Старокостянтинівське шосе, буд. 30, корп. А, кв. 20, ідентифікаційний код 39369898) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси" (с. Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області, ідентифікаційний код 35194398) 36271 грн. основного боргу, 10445,02 грн. інфляційних втрат, 2754,61 грн. 3% річних, 1762 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

У позові в частині позовних вимог про стягнення 9245,63 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.05.2018р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим. (рек. з пов. про вруч.):

1 - до справи; 2 - позивачу (60141, Чернівецька обл., Кельменецький р-н, с. Дністрівка, вул. Тиха, 24); 3 - відповідачу (30400, м. Шепетівка, Хмельницька обл., вул. Старокостянтинівське шосе, буд. 30, корп. А, кв. 20).