Ухвала суду № 73792899, 02.05.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"02" травня 2018 р.Справа № 924/1259/16

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

2. Публічного акціонерного товариства "Терра Банк"

про стягнення 25868,09 грн.

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

скаржника: ОСОБА_2 – за дов. від 03.01.2018р.;

інших учасників процесу: не з'явились.

У засіданні 02.05.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали у справі.

19.04.2018р. на адресу суду надійшла скарга міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на дії державного виконавця, в якій вказано про надіслання державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26.02.2018р. на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження” у зв’язку з прийнятим Національним банком України рішенням про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника. Оскільки, вважає скаржник, між нормами Законів України „Про виконавче провадження” та „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є неузгодженість стосовно реального виконання рішення суду, скаржник посилається на порушення ст. 1 протоколу №1 та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., та невідповідність дій державного виконавця практиці Європейського суду з прав людини викладеній у рішеннях „Войтенко проти України”, „ОСОБА_3 проти Італії” та „ПМП ”Фея” та інші проти України”.

З огляду на викладене, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" просить суд: визнати неправомірними дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/1259/16 від 27.03.2017р.; зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження за заявою МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про примусове виконання наказу господарського суду Хмельницької області № 924/1259/16 від 27.03.2017р.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу на дії державного виконавця від 19.04.2018р. підтримав.

Під час розгляду скарги судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №72 від 21.08.2014р. вирішено розпочати з 22.08.2014р. процедуру виведення ПАТ "Терра Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 22.08.2014р. по 22.11.2014р. включно.

В подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №156 від 23.12.2014р. вирішено продовжити повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Терра Банк" з 23.12.2014р. до дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

23.12.2014р. постановою Національного банку України № 831 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Терра Банк".

24.12.2014р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №159 вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Терра Банк" відповідно до плану врегулювання з 24.12.2014р. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_4 В подальшому рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Терра Банк".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 р. у справі №924/1259/16 позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" м.Київ про стягнення 25 868,09грн. задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" 22275,21 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання, 1186,61 грн. витрат по оплаті судового збору.

З метою примусового виконання вищезазначеного рішення суду, 27.03.2017р. видано наказ, дійсний до пред’явлення по 27.03.2020р.

На запит МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" № 674/02 від 29.03.2018р. надійшло повідомлення державного виконавця Печерського районного відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26.02.2018р. на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження” у зв’язку з прийнятим Національним банком України рішенням про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

При розгляді скарги на дії державного виконавця судом враховується наступне.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст.13, ч.1 ст.55, ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Крім того, згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Разом з тим, судом відзначається, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, судом зауважується, що згідно з п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

За таких обставин, незалежно від змісту доводів скаржника, зважаючи на те, що 23.12.2014р. постановою Національного банку України № 831 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Терра Банк", судом констатується відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Печерського районного відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 щодо повернення 26.02.2018р. виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки названа посадова особа діяла відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України (в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у даному випадку – на підставі імперативних приписів п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження”, що зобов’язують державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника).

Виходячи з наведеного, у задоволенні скарги міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" від 19.04.2018р. на дії державного виконавця слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" від 19.04.2018р. на дії державного виконавця відмовити.

Ухвала набирає законної сили 02.05.2018 р.

Ухвалу може бути оскаржено у строки та порядку, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст ухвали складено 06.05.2018р.

Суддя М.В. Смаровоз