Рішення № 73792713, 25.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/270/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я.О.

розглянувши матеріали справи № 916/270/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІМЕКСІМ ТРЕЙД” (29001, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд. 71, код – 40535483)

до відповідача ОСОБА_1 „Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 23 „А”, кв. 9)

про повернення товару

з підстав його безпідставного утримання відповідачем

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність

Від відповідача: ОСОБА_3 – довіреність

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІМЕКСІМ ТРЕЙД” (далі – Позивач) звернулось господарського суду Одеської області з позовом та заявою про зміну предмету позову (вх.№2-1774/18 від 27.03.2018р.) до ОСОБА_1 „Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Відповідач) про зобов’язання повернути 472 тони ячменю 3-го класу, українського, врожаю 2016р., переданого на зберігання відповідно до складської квитанції на зерно № 19 від 16.12.2016р.

Ухвалою від 15.02.2018р. Господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2018р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Під час розгляду справа оголошувались перерви в судових засіданнях до 29.03.2018р. о 12.00 та о 25.04.2018р. о 10.00.

В С Т А Н О В И В:

15.12.2016р. між ТОВ „ВІМЕКСІМ ТРЕЙД” (Покупець) та ОСОБА_1 „Давос” у формі ТОВ було укладено Договір поставки №ККЯ 15/12-16-01Д (Постачальник), відповідно до умов якого постачальник (відповідач по справі) зобов’язався поставити покупцю (позивачу по справі) ячмінь 3-го класу врожаю 2016р.(далі – Товар), а позивач зобов’язався сплатити відповідачу за вказаний товар грошові кошти.

По видатковій накладній № РН-0000070 від 16.12.2016р. відповідач поставив, а позивач отримав 600 тон ячменю 3-го класу, українського походження, врожаю 2016р. на суму 2430000грн.

Платіжними дорученнями № 363 від 19.12.2016р. на суму 1830000грн. та № 366 від 19.12.2016р. на суму 600000грн. позивач сплатив відповідачу грошові кошти за отриманий товар в загальній сумі 2430000грн.

Позивач у позовній заяві стверджує, що після отримання товару, його було прийнято відповідачем на зберігання по складській квитанції № 19 від 16.12.2016р.

Оскільки відповідач не повертає товар, який знаходиться у нього на зберіганні, позивач звернувся до суду з позовом по цій справі щодо зобов’язання відповідача повернути 472 тони ячменю 3-го класу.

Як вбачається з позовної заяви, частково відповідач повернув ячмінь із зберігання, відвантаживши 127,474тони на користь компанії IMTEX COMMERCE LIMITED. Доказів такого відвантаження до справи не надано, однак, при вирішенні спору суд виходить з того, що обсяг ячменю, заявлений у позові до повернення, становить менше 600 тон, які зазначені у складській квитанції № 19 від 16.12.2016р.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що з моменту передачі товару позивачу по вищевказаній видатковій накладній на умовах ЕХW-Франко-склад, право розпорядження товаром (у т.ч. щодо завантаження його на транспортний засіб та митне оформлення експорту) перейшло до позивача.

Крім того, відповідач заперечує проти того, що ним по складській квитанції № 19 від 16.12.2016р. було прийнято від позивача на зберігання 600 тон ячменю 3-го класу, оскільки вказана квитанція не відповідає типовій формі документа, яким оформлюються правовідносини щодо складського зберігання зерна на товарному складі.

Заслухавши прояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 936. Договір зберігання

Частиною 1 статті 936 ЦК України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч.1 ст.937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу (п.1 ч.1 ст.208 - правочини між юридичними особами вчиняються у письмовій формі)..

Частиною третьої статті 936 ЦК України передбачено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту отримання ячменю 3-го класу врожаю 2016р. по видатковій накладній № РН-0000070 від 16.12.2016р. на підставі Договір поставки №ККЯ 15/12-16-01Д від 15.12.2016р., до позивача перейшло право власності на 600 тон ячменю 3-го класу, українського походження, врожаю 2016р. вартістю 2430000грн.

Цей факт не визнається сторонами по справі і не потребує доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

16.12.2016р. між сторонами, в порядку ч.3 ст.936 ЦК України, було укладено договір зберігання шляхом посвідчення ОСОБА_1 „Давос” у формі ТОВ прийняття на зберігання від ТОВ „Вімексім Трейд” по Складській квитанції № 19 від 16.12.2016р. ячменю 3-го класу врожаю 2016р. у кількості 600 тон.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача про те, що договору зберігання між сторонами не укладалось, оскільки вищевказана квитанція не відповідає типовій формі договору складського зберігання, затвердженій Постановою КМ України № 510 від 11.04.2003р. „Про затвердження Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна”(далі – Порядок).

Пунктом 24 вказаного Порядку встановлено, що бланк складської квитанції повинен містити такі дані: 1) найменування зернового складу; 2) дату видачі квитанції; 3) серію та номер квитанції; 4) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи; 5) номер і дату накладної; 6) вказівку про знеособлене або відокремлене зберігання зерна; 7) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, рік збирання урожаю, посилання на державний стандарт або нормативний акт, якому відповідає прийняте на зберігання зерно; 8) якісні характеристики зерна з посиланням на документ, що їх засвідчує.

У Складській квитанції № 19 від 16.12.2016р. містяться майже всі дані, передбачені пунктом 24 Порядку. Відсутність посилань на документ, що засвідчує якісні характеристики ячменю або на нормативний акт, якому відповідає прийнятий на зберігання ячмінь, а також відсутність номеру і дати накладної (у квитанції міститься посилання на договір поставки №ККЯ 15/12-16-01Д від 15.12.2016р.), суд не вважає такими, що спростовують факт отримання відповідачем спірного ячменю на зберігання. Крім того, Складська квитанція №19 від 16.12.2016р. була складена відповідачем і позивач не повинен нести відповідальності за недоліки у її оформленні особою, яка прийняла ячмінь на зберігання.

Власне у відзиві на позов відповідач підтвердив, що надав товар у розпорядження позивачу на умовах ЕХW-Франко-склад на своєму (що належить відповідачу) підприємстві – зерновому комплексі на території портопункту Кілія, розташованому по вул..Железнякова, 4 міста Кілії Одеської області. Однак, правових підстав знаходження ячменю на цьому комплексі з моменту набуття позивачем права власності на вказаний ячмінь і до розпорядження ним шляхом розмитнення, продажу іншим особам, завантаження на транспортні засоби тощо, інших, ніж на підставі договору зберігання по Складській квитанції № 19 від 16.12.2016р. – відповідачем не надано.

Також зберігання відповідачем ячменю 3-го класу підтверджується, доданими до справи копіями, підписаних сторонами по справі, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з грудня 2016р. по вересень 2017р., копії податкових накладних та квитанцій про реєстрацію податкових накладних. У вищевказаних копіях актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутні посилання на те, що зберігання здійснювалось на підставі Складської квитанції №19 від 16.12.2016р., однак, відповідачем не спростовано цього факту, шляхом надання доказів щодо надання ним послуг та підписання зазначених актів по іншим договорам зберігання ячменю 3-го класу.

Частинами 1 статті 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Суд зазначає, що у Складській квитанції № 19 від 16.12.2016р. міститься описка у даті до якої відповідач зобов’язався зберігати ячмінь – до 01.05.2016р., оскільки ця дата передує даті видачі відповідачем вказаної квитанції (16.12.2016р.). Таким чином, слід вважати, що строк зберігання ячменю у договорі між сторонами не був встановлений.

Згідно ч.2 ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ч.1.ст.949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем 472-х тон ячменю 3-го класу, українського, врожаю 2016р., переданого на зберігання відповідно до складської квитанції на зерно № 19 від 16.12.2016р., суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача повернути вказаний товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору .

Керуючись ст. 129, 233, 236-240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити

2. Зобов’язати ОСОБА_1 „Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, м.Одеса, вул.. Академіка Філатова, 23”А”, кв.5, код 22471496) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ВІМЕКСІМ ТРЕЙД” 29001, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 71, код 40535483) 472 тони ячменю 3-го класу

3. Стягнути з ОСОБА_1 „Давос” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, м.Одеса, вул.. Академіка Філатова, 23”А”, кв.5, код 22471496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІМЕКСІМ ТРЕЙД” 29001, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 71, код 40535483) 28705 гривень 96коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Повне рішення складено 04 травня 2018 р.

Суддя О.А. Демешин