Рішення № 73792616, 24.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р.

м. Київ

Справа № 911/71/18

Суддя Черногуз А.Ф., при секретарі Білій О.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" (76000, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 48, код ЄДРПОУ 00153133)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленц" (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Києво-Мироцька, буд. 170-В, код ЄДРПОУ 35095777)

про стягнення штрафних санкцій за договором

за участю представників сторін:

позивача: Яцишин І.В. ( довіреність б/н від 03.01.2018)

відповідача: Литвиненко О.П. (довіреність б/н від 27.02.2018)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява вх. № 61/18 від 09.01.2018 Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленц" про стягнення штрафних санкцій за договором щодо закупівлі робіт № 1608000020 від 01.08.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

24.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем було подано заяву про усунення недоліків № 2601вих-18-141 від 19.01.2018 на виконання ухвали господарського суду Київської області від 15.01.2018. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви вх. № 61/18 від 09.01.2018.

Ухвалою від 29.01.2018 відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленц" про стягнення штрафних санкцій за договором. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою проведення підготовчого засідання призначено на 26.02.2018, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

23.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2018 відповідачу було встановлено строк подання відзиву на позов, який складав п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" № 0103263323444 вбачається, що вказана ухвала була отримана відповідачем 06.02.2018. Відтак, строк для подання відповідачем відзиву сплив 21.02.2018.

23.02.2018 до господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 23.02.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленц" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління Магістральних Газопроводів "Прикарпаттятрансгаз" про стягнення пені в сумі 114599,31 грн та штрафу в сумі 121099,96 грн за договором №1608000020 від 01.08.2016.

Ухвалою від 26.02.2018 зустрічну позовну заяву повернуто заявнику з підстав пропуску строку на її подання в порядку ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.02.2018 було оголошено перерву до 06.03.2018.

05.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання про продовження строку на подання відзиву до 26.02.2018 та долучення відзиву до матеріалів справи.

06.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання про визнання причин пропуску строку для подання відзиву поважними, долучення відзиву до матеріалів справи, долучення до матеріалів справи зустрічної позовної заяви.

В судовому засіданні 06.03.2018 відповідач відмовився від свого клопотання, що було подано 05.03.2018, клопотання, що було подано 06.03.2018 просив розглянути та задовольнити. Судом клопотання відповідача, що було подано 06.03.2018 було розглянуто та задоволено частково, в частині визнання пропущеного строку для подання відзиву поважним. Отже, відзив прийнято судом до розгляду. Крім того, в судовому засіданні 06.03.2018 судом оголошено перерву до 19.03.2018.

19.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів.

В судовому засіданні 19.03.2018 вказане клопотання було розглянуто та задоволено, про що постановлено відповідну ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, було оголошено перерву до 03.04.2018.

Ухвалою від 21.03.2018 повернуто з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гленц" 2533,81 грн судового збору, сплаченого за подання зустрічної позовної заяви.

02.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. Крім того, ним було подано відповідь на відзив.

03.04.2018 представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог.

В підготовчому засіданні 03.04.2018 судом була розглянута заява позивача №2601ВИХ-18-650 від 30.03.2018 про зменшення позовних вимог з урахуванням поданого клопотання від 03.04.2018 про уточнення суми позовних вимог, викладених у заяві №2601ВИХ-18-650 від 30.03.2018.

Суд задовольнив заяву позивача №2601ВИХ-18-650 від 30.03.2018 з урахуванням клопотання від 03.04.2018, тож позовні вимоги розглядаються у їх кінцевій редакції, а саме: стягнення на користь позивача штрафних санкцій у сумі 121812,15 грн, що складаються з 44199,86 грн пені, 77612,29 грн штрафу та стягнення 1827,18 грн витрат на оплату судового збору.

В судовому засіданні 03.04.2018 суд оголосив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2018.

Ухвалою від 11.04.2018 позивачу повернуто з Державного бюджету України 1708,29 грн судового збору, у зв'язку із зменшенням останнім позовних вимог.

В судовому засіданні 16.04.2018 було оголошено перерву до 24.04.2018.

Позовні вимоги позивача, з урахуванням всіх поданих пояснень, обґрунтовані наступним:

-01.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гленц" (підрядник) було укладено договір № 1608000020 щодо закупівлі робіт, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до договірної ціни (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи.

- підрядник, роботи, зазначені в акті виконаних робіт № 3 за вересень 2017 року, виконав з порушенням строку, у зв'язку із чим позивачем нараховано 44199,86 грн пені, 77612,29 грн штрафу відповідно до п. 7.4. договору, які він просить стягнути з відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що пропуск строку виконання робіт стався з вини позивача, позаяк останній не вчасно оплачував роботи, що ускладнювало повне виконання договору відповідачем.

В судовому засіданні 24.04.2018 суд заслухав пояснення представників сторін. Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих заяв, відповідач проти позову заперечував.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гленц" (підрядник) було укладено договір № 1608000020 щодо закупівлі робіт, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до договірної ціни (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи. Під роботами, що є предметом договору розуміється: ремонт пункту вимірювання витрат газу на АГРС Чортків Богородчанського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз» (встановлення газового обладнання).

Загальна сума договору становить 12534172,48 грн, в т.ч. ПДВ 2089028,75 грн (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за цим договором здійснюється по факту виконаних робіт після підписання Акту виконаних робіт, або за фактом поставки обладнання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника на підставі довідки КБ-3 та видаткових накладних за умови фінансової можливості замовника.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. договору підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання договору і виконати роботи, передбачені п. 1.1. цього договору протягом одного року з дати підписання договору. Роботи виконуються відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану (Додаток № 2).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на капітальне будівництво.

Відносини, що виникають з договору підряду на капітальне будівництво регулюються главою 33 Господарського кодексу України та главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту надання послуг № 5 від 26.10.2016 на суму 55000,00 грн (без ПДВ), накладної № 5 від 16.01.2017 на суму1229758,00 грн (без ПДВ), накладної № 6 від 16.01.2017 на суму 256433,00 грн (без ПДВ), накладної № 11 від 24.01.2017 на суму 854121,00 грн (без ПДВ), накладної № 12 від 24.01.2017 на суму 6712328,00 грн(без ПДВ), накладної № 19 від 26.01.2017 на суму 52000,00 грн (без ПДВ), накладної № 24 від 20.02.2017 на суму 9520,00 грн (без ПДВ), акту виконаних робіт № 1 від 31.03.2017 на суму 79856,41 грн (без ПДВ), акту виконаних робіт № 2 від 28.04.2017 на суму 13318,23 грн (без ПДВ) відповідач виконав, а позивач прийняв частину обумовлених договором робіт. Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін, претензій щодо якості або строків здачі вказаних робіт замовником не пред'являлось. Отже, підрядником належним чином та в строк виконано роботи на загальну суму 11114801,57 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та підтверджується представниками сторін, обсяг фактично виконаних робіт був зменшений на суму 310624,00 грн, що включає ті роботи, що були передбачені у кошторисі, проте не виконувались, у зв'язку з недоцільністю, тобто мала місце ощадливість підрядника в розмінні ст. 845 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до акту виконаних робіт № 3 за вересень 2017 року підрядник виконав, а замовник прийняв залишок робіт загальною вартістю 1108746,91 грн (з ПДВ), з яких 37504,39 грн (з ПДВ) вартість пусконалагоджувальних робіт, 1071242,52 грн (з ПДВ) вартість будівельно-монтажних робіт

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, у їх кінцевій редакції, зазначає, що роботи, які були виконані та прийняті відповідно до акту № 3 за вересень 2017, було виконано замовником з пропуском строку, встановленого в Додатку № 2 до договору для будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 44199,86 грн пені, 77612,29 грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 7.4. договору.

В Додатку № 2 до договору сторони погодили календарний план виконання робіт, яким, зокрема, встановили строк виконання будівельно-монтажних робіт до 25.07.2017, пусконалагоджувальних робіт до 29.07.2017.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що роботи загальною вартістю 1108746,91 грн, зазначені в акті виконаних робіт № 3 за вересень 2017 року, були виконані відповідачем з пропуском строку, встановленого договором на їх виконання.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до Переліку підприємств державного сектору економіки, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 600-р, позивач відноситься до підприємства державного сектору економіки, відповідно до правовідносин між сторонами застосовуються положення ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 7.4. договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором, відмову від виконання робіт або виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення надання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, що повністю кореспондується з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Позивачем, надано суду розрахунок, відповідно до якого ним нараховано 42849,70 грн пені та 74986,98 грн штрафу за період з 26.07.2017 по 03.09.2017 за пропущення строку виконання будівельно-монтажних робіт; 1350,16 грн пені та 2625,31 грн штрафу за пропущення строку виконання пусконалагоджувальних робіт, відповідно до їх вартості з урахуванням ПДВ згідно акту № 3 за вересень 2017, позаяк вартість вказаних робіт була погоджена сторонами та обраховувалась з урахуванням ПДВ.

Суд, перевірив вказаний розрахунок та встановив, що він складений відповідно до обставин справи, вимог закону та положень договору. Крім того, відповідачем до відзиву надано власний розрахунок штрафних санкцій, який відповідає тому, що наданий позивачем.

Щодо тверджень відповідача про те, що пропуск строку виконання робіт стався з вини позивача, позаяк останній не вчасно оплачував роботи, що ускладнювало повне виконання договору відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. договору підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання договору і виконати роботи, передбачені п. 1.1. цього договору протягом одного року з дати підписання договору. Роботи виконуються відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану. В договорі відсутні положення, які б ставили обов'язок підрядника виконати роботи у встановлений строк в залежність від виконання замовником своїх зобов'язань з оплати вже прийнятих робіт, а відтак, вказані заперечення судом не приймаються.

Враховуючи наведене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 44199,86 грн пені, 77612,29 грн штрафу обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в сумі 1827,18 грн, позаяк решта сплаченого позивачем судового збору була повернута останньому ухвалою від 11.04.2018, у зв'язку із зменшенням ним розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленц" (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Києво-Мироцька, буд. 170-В, код ЄДРПОУ 35095777) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" (76000, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 48, код ЄДРПОУ 00153133) 77612,29 грн штрафу, 44199,86 грн пені, а також 1827,18 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 04.05.2018.

Суддя А.Ф. Черногуз