Постанова № 73792098, 04.05.2018, Оболонський районний суд міста Києва

04.05.2018 Справа № 756/4846/18

Справа № 756/4846/18

Номер провадження 2-а/756/262/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Ільченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 р. позивач звернувся до суду із даним позовом щодо оскарження дій державного виконавця.

В обґрунтування своїх вимог було вказано, що 03.04.2018 р. до позивача надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 27.03.2018 р. щодо накладення штрафу у розмірі 5100 грн. в зв'язку з невиконанням рішення суду № 2-а/756/209/17 у справі за позовом ОСОБА_1 про призначення пенсії.

З огляду на зазначене, просять суд скасувати постанову про накладення штрафу від 27.03.2018 р. по виконавчому провадженні ВП № 55802067.

Жодна сторона у судове засідання не з'явилась, про час та дату судового розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи та надані суду докази встановив наступне.

Постановою Оболонського р/с м. Києва № 2-а/756/209/17 позивача - ЦО УПФ України у м. Києві був зобов'язаний призначити пенсію з 28.02.2017 р. ОСОБА_1 за вислугою років на пільгових умовах.

Встановлені ст. 105, 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними, разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, так, зокрема, вимога про визнання нечинним акту може стосуватися лише нормативно-правового акту, а про визнання протиправним індивідуального акту.

При цьому вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта визнання його нечинним.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВАС України від 17.08.2010 р. у справі № К-23575/10.

За твердженням представника позивача, ОСОБА_1 працює на посаді, яка дає право призначення пенсії по вислузі років, пенсію з 28.02.2017 р. було припинено, але жодного доказу до суду так і не було надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що в разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У зв'язку з невиконанням ЦО УПФ України в м. Києві рішення суду № 2-а/756/209/17, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Григорян О.Г. від 27.03.2018 р. на скаржника накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

За твердженням позивача постанова про накладення штрафу винесена неправомірно, оскільки Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві виконало рішення суду.

Положеннями ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем - Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не надано жодних належних доказів на підтвердження неправомірності постанови, а тому даний позов не підлягає до задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст. 32, 63 ЗУ «Про виконавче провадження», та керуючись ст. 8, 9, 14, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя К.А. Васалатій