Рішення № 73792057, 25.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17565/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Дудник В.О., Чуб Н.С., Сіренко Д.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: стягнути з ОСОБА_3 на її користь 258 061,25 гривень матеріальної шкоди, з яких: 192 081,43 гривень - вартість відновлювального ремонту; 63 210,82 гривень - втрата товарної вартості транспортного засобу; 251,00 гривень - вартість розбирання автомобіля для дефектування; 468,00 гривень - вартість дефектування пошкоджень автомобіля; 1 950,00 гривень - вартість зберігання автомобіля (стоянка); стягнути з ОСОБА_3 на її користь 20 000,00 гривень моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 грудня 2015 року вона придбала у власність транспортний засіб «Субару», н.з. НОМЕР_2, який використовувався нею та членами її сім'ї для поїздок у власних потребах. 29.05.2016 року о 10 годині ЗО хвилин, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Сіат Алтея», н.з. НОМЕР_1 в м. Києві на перехресті вул. Бастіонна - Кіквідзе - бул. Лесі Українки, під час руху не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не переконалась в безпеці, рухаючись на вимкнений сигнал додаткової секції світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Субару», н.з. НОМЕР_2. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушила п.2.36., п.10.1., та п.8.7.3 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП заповідано матеріальну шкоду обом автомобілям. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2016 ОСОБА_3 визнано винною та притягнуто до відповідальності за вказане вище правопорушення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «AXA Страхування». Для визначення суми матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу ««Субару», н.з. НОМЕР_2 позивач звернулася до судового експерта ОСОБА_5 із заявою про проведення експертного автотоварознавчого дослідження. За надання послуги з експертного дослідження транспортного засобу та складення висновку № 564/16 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 10 жовтня 2016 року нею сплачено кошти у розмірі 1 500,00 гривень, що підтверджується договором про надання експертних послуг та квитанцією серії ААВ № 164516.

Згідно з висновком № 564/16 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 10 жовтня 2016 року матеріальний збиток визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу вартості втрати товарного вигляду і складає 605 292,25 гривень, з яких вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Субару» з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу становить 542 081,43 гривень та втрата товарної вартості - 63 210,82 гривень. З метою отримання відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової молові дальності власників наземних транспортних засобів» вона звернулася до AT «СК «AXA Страхування» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. AT «СК «AXA Страхування» здійснило виплату у розмірі визначеному ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у сумі 50 000 гривень, згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АЕ/3706307 від 27 серпня 2015 року), що підтверджується страховим актом № АХА2168356 від 27 вересня 2016 року, платіжним дорученням №270731 від 28 вересня 2016 року та випискою з її рахунку в ПАТ «Креді Агріколь Банк» за період з 28 вересня 2016 року до 04 жовтня 2016 року. Крім того, AT «СК «AXA Страхування» здійснило виплату у розмірі 300 000 гривень, згідно з договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 10569гд5ка від 27 серпня 2015 року, що підтверджується страховим актом № АХА2168359 від 27 вересня 2016 року, платіжним дорученням № 270673 від 28 вересня 2016 року та випискою з її рахунку в ПАТ «Креді Агріколь Банк» за період з 28 вересня 2016 року до 04 жовтня 2016 року. Таким чином, відшкодування шкоди, виплаченої AT «СК «AXA трахування», лише частково покрило витрати, необхідні для виконання відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Також, вона для підготовки автомобіля до проведення відновлюваних робіт звернувся до ФОП ОСОБА_7 для здійснення дефектування пошкоджень автомобіля та визначення переліку запасних частин, які необхідно придбати. Для дефектування пошкоджень автомобіля ФОП ОСОБА_7 проведено часткове розбирання транспортного засобу. Крім того, враховуючи, що автомобіль «Субару» після ДТП, знаходиться у стані, що не дозволяє використовувати його за цільовим призначенням та через завдані пошкодження потребує зберігання на охоронюваній стоянці. У зв'язку з цим нею після ДТП було передано автомобіль на зберігання ФОП ОСОБА_7 Відповідно до Акта виконаних робіт № ФО-К-9999576 від 31 жовтня 2016 року вартість робіт по розбиранню автомобіля для дефектування, дефектування пошкоджень автомобіля та зберігання автомобіля (стоянка) склали 2769,00 гривень, які вона сплатила ще до подання позовної заяви. Крім того, відповідачем завдано їй і моральну шкоду. Моральна шкода полягає у переживаннях та душевних стражданнях щодо ушкодження майна, яке перебуває у її володінні. Адже, транспортний засіб, який було придбано нею на зароблені тяжкою працею кошти, в одну мить було приведено до стану, який протягом тривалого часу (більше як пів року) не дозволяє використовувати його за призначенням. При цьому на тривалий час для неї та членів її сім'ї, зокрема малолітніх дітей порушився звичайний ритм життя. Замість спокійного життя, вона мала постійний клопіт з пересуванням у робочих та сімейних питаннях. Їй необхідно було використовувати громадський транспорт для поїздок до місця роботи та зустрічей з діловими партнерами. Такі поїздки займали більш тривалий час, ніж це було під час використання транспортного засобу. Неправомірними діями відповідача було підірвано її престиж та ділову репутацію. Моральна шкода також полягає у тому, що досить довгий час навіть до сьогодні їй постійно необхідно шукати можливості щодо перевезення малолітніх дітей з дому до місця їх навчання, спортивних секцій та розвиваючих гуртків. Крім того, діти у вихідні дні разом з нею та її чоловіком постійно виїздили на природу (рибалку, проведення розвиваючих ігор на природі, відвідування канатних доріжок за межами м. Києва). Однак, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, розвиток дітей обмежився, оскільки поїздки за межі м. Києва стали занадто складними та потребують значних затрат часу та сил. Після тривалих поїздок на громадському транспорті у неї та її дітей з'являється втома, яка в подальшому перешкоджає заняттям на природі. Вказане є психотравмуючим для неї, створює душевні страждання, пов'язані з тим, що через неправомірні дії відповідача як вона, так і її близькі обмежені у можливостях розвитку, у об'ємі, який був у них до ДТП. Враховуючи вказані страждання та переживання, яких зазнала та продовжує зазнавати вона, моральна шкода повинна бути дуже високою. Однак, дану шкоду вона оцінила всього лиш у 20 000,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомила. Представник відповідача в судовому засіданні 18 квітня 2017 року позовні вимоги не визнав у зв'язку з чим подав клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи, яке ухвалою суду було задоволено. В подальшому в судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав.

Уповноважений представник третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та представника третьої особи.

Вислухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 29 травня 2016 року о 10 годині 30 хвилин на перехресті вул. Бастіонна - Кіквідзе - бул. Лесі Українки в м. Києві між автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем НОМЕР_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто її до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с. 8).

Вказана постанова Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року станом на день розгляду справи є такою, що набрала законної сили.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, в даному випадку, майнова шкода - зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав.

При цьому, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ № 3706307 (термін дії з 28 серпня 2015 року по 27 серпня 2016 року) та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника № 10569гд5ка від 27 серпня 2015 року (термін дії з 28 серпня 2015 року по 27 серпня 2016 року).

30 серпня 2016 року позивач звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» із заявою щодо виплати страхового відшкодування, завданого внаслідок ДТП, що мала місце 29 травня 2016 року о 10 годині 30 хвилин на перехресті вул. Бастіонна - Кіквідзе - бул. Лесі Українки в м. Києві між автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем НОМЕР_2 (а.с. 43).

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ визначені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) (далі - ОСОБА_2).

Відповідно до п. 1.3. Розділу І вказаної ОСОБА_2, вимоги ОСОБА_2 є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Згідно п. 8.1. Розділу VIII ОСОБА_2, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, визначення вартості розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «СУБАРУ», д.н.з. НОМЕР_2 здійснювалося за договором про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, укладеного між експертом ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Відповідно до висновку № 564/16 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 10 жовтня 2016 року експертом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження в ДТП, що сталась 29 травня 2016 року, становить 605 292,25 гривень, при цьому сума втрати товарного вигляду транспортного засобу становить 63 210,82 гривень (а.с. 9-14).

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

В подальшому, на підставі страхового акту №АХА2168356 від 27 вересня 2016 року позивачу було нараховано страхову суму на рівні 50 000 гривень за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ № 3706307 та згідно страхового акту № АХА2168359 від 27 вересня 2016 року позивачу також було нараховано страхову суму на рівні 300 000 гривень на підставі на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника № 10569гд5ка від 27 серпня 2015 року (а.с. 44, 46). Вказані страхові суми були перераховані на рахунок позивача на підставі платіжного доручення № 270 731 від 28 вересня 2016 року та платіжного доручення № 270 673 від 28 вересня 2016 року (а.с. 45, 47), що підтверджується випискою по рахунку позивачу у ПАТ «Креді Агріколь Банк» за період з 28 вересня 2016 року по 04 жовтня 2016 року (а.с. 48).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Так, судом з метою, встановлення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, яка мала місце 29 травня 2016 року, встановлення вартості відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, яка мала місце 29 травня 2016 року, можливості проведення ремонтно-відновлювані роботи пошкодженого в результаті ДТП, яка мала місце 29 травня 2016 року, автомобіля НОМЕР_2 (його складових), їх обсягу, характеру і вартості цих робіт на дату проведення експертизи та встановлення розміру втрати товарної вартості автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, яка мала місце 29 травня 2016 року, за клопотанням представника відповідача, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року у вказаній справі було призначено судову авто-товарознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 8484/17-54 від 18 серпня 2017 року, складеного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, яка мала місце 29 травня 2016 року та на дату проведення експертизи технічно можлива в обсязі наведеному в ремонтній калькуляції № 8484/17/54 від 17 серпня 2017 року, та складає 457 178,87 гривень, а розмір втрати товарної вартості автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, яка мала місце 29 травня 2016 року складає 56 826,94 гривень (а.с. 109-116).

Таким чином, враховуючи, що під час вказаного експертного дослідження судовим експертом використовувався комплексно витратний, дохідний та порівняльний методи дослідження, при цьому визначено проведення ремонтно-відновлювальних робіт в обсязі визначених згідно фото-таблиць, наданих стороною позивача, а також, враховуючи детальній ремонтної калькуляції, в розрізі даного спору, суд, при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 та розміру втрати товарної вартості автомобіля приймає в якості належного доказу висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 8484/17-54 від 18 серпня 2017 року, складеного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8

Таким чином, оцінюючи вказані факти в їх сукупності, беручи до уваги презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України), суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартість відновлюваного ремонту автомобіля в сумі 107 178 гривень 87 копійок, розмір втрати товарної вартості автомобіля в сумі 56 826 гривень 94 копійки.

Крім того, внаслідок механічних пошкоджень, завданих автомобілю НОМЕР_2, позивач також поніс витрати з розбирання автомобіля для дефектування у розмірі 351,00 гривень, витрати, пов'язані із дефектуванням пошкоджень автомобіля у розмірі 468,00 гривень, а також витрати зі зберігання автомобіля (стоянки) у розмірі 1 950,00 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт № ФО-К-9999576 від 31 жовтня 2016 року, підписаним між замовником ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 (а.с. 42).

Враховуючи, те, що дефектування виконують після розбирання певних агрегатів, вузлів на деталі для виявлення можливих дефектів - тріщин, пробоїн, обломів, згину, скручення, спрацювання - і оцінки придатності деталей для їхнього подальшого використання, а також враховуючи норми ст. ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з відповідача на користь відповідача підлягають до стягненню вартість розбирання автомобіля для дефектування в сумі 351 гривня, вартість дефектування пошкоджень автомобіля в сумі 468 гривень, вартість зберігання автомобіля (стоянка) в сумі 1 950 гривень.

Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.

Враховуючи наведені позивачем обґрунтування в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приймає до уваги, що спричинені матеріальні збитки майну позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди призвели до порушення звичного способу життя, призвели до здійснення баззаперечно непередбачуваних витрат, пов'язаних із пошкодженням автомобіля, порушенням нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з чим в розрізі даного спору вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 5 000,00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок

доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову .

Крім того, з позиції наданих суду з боку сторони позивача доказів понесених судових витрат, суд вважає за необхідне здійснити стягнення судового збору на користь позивача. Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині заявлених вимог майнового та немайнового характеру, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 667,75 гривень пропорційно до задоволених позовних вимог майнового характеру та 551,20 гривень судового збору в частині задоволення позовних вимог немайнового характеру.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 9, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159), п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 2, 10, 48, 49, 76, 77-81, 89, 133, 137, 141, 209, 210, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5), до ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ вул. Іллінська, 8), про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість відновлюваного ремонту автомобіля в сумі 107 178 гривень 87 копійок, розмір втрати товарної вартості автомобіля в сумі 56 826 гривень 94 копійки, вартість розбирання автомобіля для дефектування в сумі 351 гривня, вартість дефектування пошкоджень автомобіля в сумі 468 гривень, вартість зберігання автомобіля (стоянка) в сумі 1 950 гривень, моральну шкоду в сумі 5000 гривень, судовий збір в сумі 2 218 гривень 95 копійок, а всього 173 993 (сто сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто три) гривні 76 (сімдесят шість) копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2018 року.

Суддя: