Постанова № 73790426, 27.04.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Чернівці

Справа №/727/11824/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар Ковальчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на незаконні рішення та дії начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В. та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В., за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 1 лютого 2018 року, (головуючий у 1-й інстанції Волошин С.В.),

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» звернулося до суду зі скаргою на рішення та дії державного виконавця.

Скаргу мотивовано тим, що у провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області знаходиться виконавче провадження №48749845 щодо виконання виконавчого листа №2-210, виданого 28 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці на виконання рішення апеляційного суду Чернівецької області від 2 березня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр

_____________

Провадження 22ц/794/342/18 Категорія 59

«Мікрохірургія ока», ОСОБА_4 про виділ частки майна й звернення стягнення на нього.

16 вересня 2015 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевичем А.В. відкрито виконавче провадження №48749845 щодо виконання зазначеного виконавчого листа.

13 лютого 2017 року представник стягувача звернувся до Відділу примусового виконання рішень із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу, який йому повернуто 14 лютого 2017 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Манжосовим М.П., про що винесено постанову на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

15 лютого 2017 року за заявою стягувача ОСОБА_5 від 15 лютого 2017 року (повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання) постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Саінчука Є.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №53423445 відкрите виконавче провадження по виконанню цього ж виконавчого листа.

28 лютого 2017 представник стягувача ОСОБА_5 звернувся із заявою до відділу примусового виконання рішень про перерахування йому на банківський рахунок стягнутих з боржника коштів.

17 березня 2017 року згідно розпорядження №53423445 державного виконавця Бушкевича А.В., затвердженого начальником Відділу примусового виконання рішень Дворським В.В., кошти в розмірі 536000 грн перераховані на рахунок ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням №593 від 17.03.2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 19.10.2017 року скаргу ТОВ «РЦ «Мікрохірургія ока» на постанову про відкриття виконавчого провадження задоволено частково. Судом визнано протиправною та скасовано постанову, винесену Головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Саінчуком Є.В. про відкриття виконавчого провадження №53423445 від 15.02.2017 року.

26.10.2017 року представник стягувача звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень із заявою, в якій просив провести перевірку правильності завершення ВП №48749845, розглянути питання відновлення вказаного виконавчого провадження для належного отримання стягувачем в рахунок часткового виконання рішення суду коштів та додав копію квитанції від 25.10.2017 року про повернення ОСОБА_5 коштів у сумі 536000 грн на рахунок ДВС.

Постановою про скасування процесуального документу від 1.11.2017 року начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Дворського В.В., на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», скасовано документ «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» від 14.02.2017 року, яку видав ОСОБА_7, оскільки державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не вчинено дій відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не перераховано коштів стягувачу, які були внесені боржником у виконавчому провадженні на депозитний рахунок Відділу, не знято арешт з майна боржника, не проведено інші необхідні дії у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Дворського В.В. від 2.11.2017 року внесено виправлення до документу «Постанова про скасування процесуального документу ВП №48749845 від 01.11.2017 року», а саме: виправити помилку в описовій частині «керуючись абзац 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» на «абзац 2 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

8.11.2017 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Бушкевичем А.В. відновлено виконавче провадження.

13.11.2017 року представник стягувача звернувся до відділу примусового виконання рішень із заявою про залишення без розгляду та повернення раніше поданої заяви про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаржник вважає, що дії начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Дворського В.В. та старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Бушкевича А.В. є незаконними та вчиненими в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а винесені постанови про скасування процесуального документа, виправлення помилки та про відновлення виконавчого провадження є незаконними.

Вказує, що начальником ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області безпідставно розглянута заява стягувача від 26.10.2017 року з пропуском строку на оскарження, передбаченого ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Також Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено повернення стягувачем грошових коштів на рахунок державної виконавчої служби, стягнутих з боржника. Зазначає, що начальник ДВС та державний виконавець як представники держави не можуть на власний розсуд приймати, а потім скасовувати власні рішення, оскільки це незаконно, порушує принцип «належного урядування» та створює тривалу невизначеність щодо майна боржника.

Посилаючись на порушення вимоги чинного законодавства, просило скасувати постанову про скасування процесуального документу від 1 листопада 2017 року та постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 2 листопада 2017 року, що винесені начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Дворським В.В.;

скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження від 8 листопада 2011 року, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевичем А.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 1 лютого 2018 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення скарги.

Посилається на те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальнику відділу ДВС надано право скасовувати відповідні документи державного виконавця виключно під час здійснення контролю за законністю виконавчого провадження та виключно під час виконання рішення, а не після його завершення, та у межах десятиденного строку на оскарження, що свідчить про порушення вимог указаного Закону при винесенні оскаржуваних постанов.

Крім того, начальник відділу ДВС Дворський В.В. у порушення вимог розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень не виносив постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та про результат перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця вчинені у межах його повноважень відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 2 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» та ОСОБА_4 виділено частину майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока», пропорційну частці його учасника ОСОБА_4, що становить 50% статутного капіталу товариства; звернено стягнення на частину майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока», пропорційну частці ОСОБА_4 в статутному капіталі товариства, що становить 50%, вартістю згідно балансу станом на 23.06.2008 року 536000 грн, за непогашеними борговими зобов'язанням перед ОСОБА_3 у сумі 9985730 грн (а.с.145-156).

Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року.

На виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 2 березня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці 28 травня 2015 року видано виконавчий лист №2-210.

16 вересня 2015 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича А.В. відкрито виконавче провадження ВП №48749845 по виконанню цього виконавчого листа (а.с. 157-158).

29.09.2015 року боржник ТОВ «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» добровільно перерахувало на рахунок ДВС грошові кошти в сумі 536000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2016 року за заявою старшого державного виконавця Бушкевича А.В. було роз'яснене рішення апеляційного суду Чернівецької області від 02 березня 2015 року, що виконується, а саме, що резолютивна частина рішення апеляційного суду Чернівецької області від 02 березня 2015 року складається з двох частин, перша з яких зобов'язує спочатку виділити частину майна товариства, і такий виділ має відбутися в натурі, а друга частина є похідною від першої частини і визначає звернути стягнення на виділену частину майна товариства, пропорційну частці ОСОБА_4 Тобто, як в першій, так і в другій частинах резолютивної частини рішення йдеться про одну й ту саму частину майна цього товариства, пропорційну частці його учасника ОСОБА_4, що становить 50% статутного капіталу товариства.

Вказана частина майна товариства, яку необхідно виділити в натурі та звернути стягнення на неї, підлягає встановленню згідно балансу даного товариства станом на 23.06.2008 року, виходячи з вартості частки ОСОБА_4 в чистих активах, яка становить 536000 грн.

У другій частині резолютивної частини рішення йдеться про звернення стягнення на виділену частину майна товариства, тобто об'єктом стягнення є не частка учасника ОСОБА_4 у чистих активах товариства, вартість якої згідно балансу станом на 23.08.2008 року становить 536000 грн (балансова вартість), а частина майна товариства, пропорційна цій частці як виділений в натурі певний майновий актив для погашення заборгованості перед кредитором.

Отже, стягненню з ТОВ «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» шляхом звернення стягнення на виділену частину майна цього товариства, пропорційну частці ОСОБА_4 в статутному капіталі товариства, підлягає вартість вказаної частини майна, яка має визначатися в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», в межах задоволення вимог за непогашеними борговими зобов'язаннями перед ОСОБА_3 у сумі 9985730 грн (а.с. 159-161).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2016 року, замінено сторону цього виконавчого провадження - стягувача ОСОБА_3 замінено на його правонаступника ОСОБА_5

Постановою старшого державного виконавця Бушкевича А.В. про заміну сторони виконавчого провадження від 4 серпня 2016 року №48749845 проведено відповідну заміну сторони виконавчого провадження (а.с.168).

14.02.2017 року постановою Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Манжосова М.П. за заявою представника стягувача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 виконавчий лист повернуто стягувачу ОСОБА_5 на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.180).

Згідно постанови 28.09.2017 року на депозитний рахунок відділу примусового виконання від боржника в рахунок погашення заборгованості надійшли грошові кошти в сумі 536000 грн. Вказані кошти надійшли в строк, наданий для самостійного виконання рішення, та підлягають перерахунку на користь стягувача в рахунок погашення заборгованості за даним виконавчим документом.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 19.10.2017 року визнано протиправною та скасовано постанову, винесену головним державним виконавцем ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Саінчуком Є.В. про відкриття виконавчого провадження №53423445 від 15.02.2017 року (а.с. 69-74).

Отже, як встановлено судом, рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 02.03.2015 року по цивільній справі №2-210/2012 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» та ОСОБА_4 не виконане.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VII ЦПК України.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 2 статті 448 ЦПК України cкарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Повноваження начальника відділу ДВС здійснювати контроль за законністю виконавчого провадження, у тому числі за власною ініціативою, передбачені ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження передбачений Розділом XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5).

Пункт 1 розділу 12 Інструкції визначає перелік посадових осіб, які мають право перевірити законність виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 Інструкції передбачено, що перевірити законність виконавчого провадження мають право начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

Згідно з пунктом 2 Інструкції посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.

Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова.

Посадова особа органу державної виконавчої служби, яка здійснювала перевірку виконавчого провадження і виявила порушення вимог законодавства, зобов'язана забезпечити безпосередній контроль за цим виконавчим провадженням до повного усунення виявлених порушень.

Як встановлено судом, 1.11.2017 року постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Дворського В.В. про скасування процесуального документа скасовано постанову головного державного виконавця Манжосова М.П. про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.02.2017 року (а.с.10-13).

2.11.2017 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Дворським В.В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, зокрема, внесено виправлення до документу «Постанова про скасування процесуального документу виконавчого провадження №48749845 від 01.11.2017 року», а саме виправлено помилку в описовій частині «керуючись абзац 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» на «абзац 2 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.14-15).

У подальшому старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Бушкевичем А.В. у відповідності до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» 8.11.2017 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №48749845 (а.с.16-17).

Виходячи із системного аналізу зазначених вище вимог закону, апеляційний суд вважає, що оскаржувані постанови начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Дворського В.В. та старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Бушкевича А.В. винесені ними відповідно до закону та в межах їх повноважень.

Абзацом 9 пункту 7 розділу 12 Інструкції встановлено, якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документу (або її частини), винесених у виконавчому провадженні, в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).

Отже, начальник відділу Дворський В.В., встановивши при перевірці з власної ініціативи законності виконавчого провадження №48749845 невідповідність дій підпорядкованого йому державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.02.2017 року, відповідно до положень абзацу 2 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» у межах своїх дискреційних повноважень виніс постанову про скасування цієї постанови державного виконавця, винесеної у вказаному виконавчому провадженні.

Безпідставними є посилання апелянта на порушення начальником відділу Дворським В.В. вимог розділу 12 Інструкції, згідно з яким він мав винести постанову про проведення перевірки виконавчого провадження та про результати перевірки, оскільки зазначена Інструкція (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016 року, діючого на момент винесення постанов) не передбачає винесення начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС чи будь-яким іншим керівником ДВС окремої постанови про проведення перевірки виконавчого провадження.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що заява стягувача від 31 жовтня 2017 року за своєю суттю є скаргою, яка начальником відділу розглянута з пропуском встановленого ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» 10-денного строку на оскарження.

Як вбачається зі змісту заяви стягувача, вона не є скаргою на дії чи рішення державного виконавця, оскільки не відповідає встановленим частиною 4 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» вимогам до форми та змісту скарги у виконавчому провадженні, не містить вимог про скасування процесуального документу, який виносився державним виконавцем, а тому начальником відділу Дворським В.В. вона не розглядалася як скарга у виконавчому провадженні.

Зазначена заява стягувача стала приводом для проведення начальником відділу перевірки законності виконавчого провадження №48749845, яка ним проводилася за власною ініціативою у межах, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією повноважень і за результатами якої він скасував постанову державного виконавця.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що начальник відділу мав повноваження на скасування арештів з майна боржника не скасовуючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Так, згідно з частиною 3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відповідного відділу ДВС має повноваження на зняття згідно з його постановою арешту з майна боржника, накладеного підпорядкованим йому державним виконавцем лише у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Аналогічні положення містяться і в п. 16 Інструкції.

З інших підстав на зняття начальником відділу ДВС арешту з майна боржника, накладеного підпорядкованим йому державним виконавцем, закон не передбачає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, оскільки постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 1 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 4 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: