Ухвала суду № 73789586, 23.04.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/290/18

1-кс/703/246/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у накладенні арешту на майно

23 квітня 2018 року слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П. , при секретарі судового засідання Литвин Г.Т., за участі слідчого Коломієць В.П., розглянувши в залі суду в м. Сміла клопотання слідчого Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно, -

встановив:

Слідчий Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно: автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2.

Клопотання обґрунтовує тим, що 20 лютого 2018 року близько 02 години 37 хвилин двоє невідомих осіб проникли до приміщення магазину «Квіточка» ФОП ОСОБА_4, який розташований по вул. Модестова, 15, в м. с. Косарі Кам’янського району Черкаської області, звідки таємно викрали касовий апарат із грошовими коштами.

За даним фактом СВ Кам’янського ВП Смілянським ВП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017250170000101 від 20 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що в приміщенні та ззовні магазину «Квіточка», що в с. Косарі Кам’янського району Черкаської області, вул. Модестова, 1-б, встановлено камери зовнішнього відеоспостереження. Відеозапис, на якому зафіксовано яким саме чином було скоєно крадіжку касового апарату, в середині якого знаходилися грошові кошти в розмірі 12229 гривень, із приміщення магазину власниками магазину було надано працівникам поліції. Під час перегляду відеозапису було встановлено, що до крадіжки причетні дві особи чоловічої статі. Вказані особи були одягнуті в спортивні костюми, обличчя закриті масками типу «балаклава». Камерами було зафіксовано, як особи шляхом ривка виривають касовий апарат, кидають його до власної сумки та вибігають із приміщення магазину. Зазначені дії зловмисниками були вчинені на протязі 20 секунд.

Проведеними першочерговими оперативно-розшуковими заходами по встановленню осіб, причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, було встановлено, що злочинці пересувалися на автомобілі НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

21 лютого 2018 року постановою слідчого автомобіль НОМЕР_2, було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12018250170000101 від 20 лютого 2018 року.

Оскільки вказаний автомобіль може зберігати на собі сліди злочину, так як був знаряддям скоєння злочину, та в подальшому може бути використаний як доказ фактів чи обставин у зазначеному кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на такий, з метою запобігання його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження автомобіля, слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.

В судовому засіданні слідчий Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених в ньому підстав.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи зазначену норму, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого може бути розглянуте без повідомлення власника автомобіля, на який слідчий просить накласти арешт.

Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

У відповідності до витягу з ЄРДР кримінальне провадження відкрите за фабулою, зазначеною слідчим Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області у клопотанні.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України арешт є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, слідчий дійшов висновку про те, що «VOLKSWAGEN Caddy», д.н.з. НОМЕР_3, може зберігати на собі сліди злочину, так як був знаряддям скоєння злочину, та в подальшому може бути використаний як доказ фактів чи обставин у кримінальному провадженні, на підставі даних, які викладені в рапорті оперуповноваженого СКП Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 22 лютого 2018 року.

Відповідно до вищевказаного рапорту, в ході проведення першочергових оперативно-розшукових заходів по встановленню осіб, причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, було встановлено автомобіль, на якому пересувалися злочинці, а саме «Фольксваген Кадді», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Інших доказів, які б свідчили, що особи, які вчинили зазначене у фабулі клопотання кримінальне правопорушення, пересувалися на вищевказаному автомобілі, клопотання слідчого та додані до нього документи не містять.

Крім того, викладені у вищевказаному рапорті обставини, жодним доказом не підтверджені та не перевірені, в зв’язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що такі ґрунтуються на припущеннях.

Також, рапорт оперуповноваженого СКП Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 22 лютого 2018 року, не являється доказом у розумінні ст.84 КПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, слідчий СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 у клопотанні зазначив, що його постановою від 21 лютого 2018 року автомобіль НОМЕР_1, визнано в якості речового доказу по кримінальному провадженню №12018250170000101 від 20 лютого 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України слідчим до клопотання не додано вказаної ним у клопотанні постанови від 21 лютого 2018 року про визнання автомобіля НОМЕР_1, в якості речового доказу по кримінальному провадженню №12018250170000101 від 20 лютого 2018 року.

Крім того, залишається невідомим, на підставі яких матеріалів кримінального провадження №12018250170000101 слідчий визнав вищевказаний автомобіль речовим доказом 21 лютого 2018 року, оскільки єдиним документом, доданим до клопотання, який вказує на те, що на такому пересувалися злочинці під час вчинення кримінального правопорушення, є рапорт оперуповноваженого СКР Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6, однак такий датований 22 лютого 2018 року.

Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, таких доказів огляду автомобіля НОМЕР_2, таке не містять, в зв’язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості дійти обґрунтованого висновку, що такий являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, слідчим не надано жодного доказу, що власник автомобіля НОМЕР_2, може його приховувати, пошкодити, зпсувати, знищити, перетворити або відчужити.

Відповідно до ч.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язані:

- сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону;

- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів;

- зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб'єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, є передчасним, в зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-173,309,372 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання слідчого Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом 5 днів та підлягає до негайного виконання після її проголошення, а особами, які не були присутніми під час проголошення ухвали протягом 5 днів з моменту її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Слідчий суддя О.П.Опалинська