Ухвала суду № 73787792, 03.05.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1259/18

Номер провадження 1-кп/629/271/18

УХВАЛА

03.05.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого ФОП, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 8, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

07 березня 2018 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016221380000068 від 03.06.2016 року.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.03.2018 року призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд за вказаним обвинувальним актом.

Потерпілий погодився з думкою прокурора.

Обвинувачений, його захисник заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, посилаючись на порушення норм КПК України.

Захисник – адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки даний акт не відповідає вимогам КПК України. Зазначив, що в копіях обвинувального акту, які були вручені обвинуваченому та його захисникам датою затвердження зазначено 03 червня 2018 року, а в обвинувальному акті, який знаходиться в матеріалах справи датою затвердження значиться 06 березня 2018 року, що є порушенням вимог КПК України. Також зазначив, що обвинуваченим заявлялося клопотання щодо закриття кримінального провадження, яке залишилося поза увагою прокурора, що є грубим порушенням вимог КПК України. Крім цього, вказав, що при складанні обвинувального акту повинно бути вказано прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, але в реєстрі матеріалів досудового розслідування це не зазначено, також не зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування група слідчих, яка була визначена під час порушення кримінального провадження, також відсутня інформація хто саме склав обвинувальний акт.

Позиція адвоката ОСОБА_4 підтримана в судовому засіданні обвинуваченим.

Прокурор в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту заперечував, зазначив, що в обвинувальних актах, вручених обвинуваченому ОСОБА_1 та його захисникам помилково було зазначена дата 03.06.2018 року, оскільки фактично ж обвинувальний акт у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 був затверджений 06.03.2018 року, про що свідчать розписки обвинуваченого та його захисників про отримання копії обвинувального акту, а також реєстр матеріалів досудового розслідування. Інші недоліки на які звернув увагу захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 не передбачені ст. 291 КПК України, а тому вважає, що клопотання захисника та обвинуваченого не підлягає задоволенню.

Потерпілий ОСОБА_3 залишив дане клопотання на розсуд суду.

Суд, заслухавши клопотання, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов’язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату та строк його застосування.

Таким чином, підставами для повернення обвинувального акту прокурору згідно даних норм закону, є його невідповідність нормам процесуального права. Чинним КПК України порядок складання обвинувального акта, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акта, передбачено ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування.

Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено.

Як вбачається зі змісту ст. 291 КПК України зазначення хто саме склав обвинувальний акт даною процесуальною нормою не передбачено, всі інші відомості, які має містити обвинувальний акт у відповідності до вимог ст. 291 КПК України прокурором та слідчим були дотримані.

Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Отже повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

В обвинувальному акті, слідчим викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та сформульовано обвинувачення, які прокурор, затвердивши обвинувальний акт, вважає доведеним.

А тому, на думку суду, не зазначення в обвинувальному акті хто його склав та описка в даті його затвердження, не є порушенням вимог КПК України, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повернення обвинувального акта прокурору і вважає, що заявлене клопотання захисника – адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 до судового розгляду.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості слід проводити відкрито, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України обмеження щодо цього відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому засіданні є наступним: прокурор Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, обвинувачений та його захисник ОСОБА_4, потерпілий ОСОБА_3.

Суд вважає за необхідне викликати в судове засідання для допиту свідків, які вказані в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Також, на підставі п.6 ч.3 ст. 314 та ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає необхідним доручити органу пробації скласти досудову доповідь.

Крім цього, в судовому засіданні до проведення підготовчого судового засідання потерпілим ОСОБА_3 був поданий цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Заслухавши прокурора, який не заперечував проти прийняття позовної заяви до даного провадження, обвинуваченого та його захисника – адвокат ОСОБА_4, який зазначив, що подання позову є правом потерпілого, але необхідно довести вину ОСОБА_1 щодо вчинення моральної шкоди, перевіривши виконання вимог ст.ст. 118-120 ЦПК України, ст. 128 КПК України за цивільним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до обвинуваченого за шкоду, завдану діянням обвинуваченого.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства та передбачені ст. 175 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, позивачі звільняються від сплати судового збору.

За таких обставин, перевіривши зазначений цивільний позов на дотримання вказаних вимог КПК України та ЦПК України, суд вважає, що форма та зміст позовної заяви дають підстави для її прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 61 КПК України права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду.

Керуючись ст.ст. 31, 61, 128, 183, 314, 314-1, 315, 316, 369, 371, 372, 395 КПК України, ст. 175 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору – відмовити.

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016221380000068 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 08 травня 2018 року на 10-00 годину.

Доручити органу пробації в строк до 08 травня 2018 року скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Задовольнити клопотання потерпілого ОСОБА_3.

Прийняти до розгляду в рамках цього кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_3 цивільним позивачем, а ОСОБА_1 – цивільним відповідачем.

Роз’яснити цивільному відповідачу, що він має право подати суду відзив на позовну заяву із зазначенням доказів, що підтверджують його, або визнати позов повністю чи частково.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого та свідків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова