Ухвала суду № 73787473, 04.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9574/17

н/п 1-кс/640/4595/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Гайфутдінової Б.О.,

прокурора - Фальченка Д.В.,

слідчого - Черкасова Д.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №22017220000000142 від 30.05.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, є ФОП, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: м. Харків, Григорівське шосе, 57, кв. 105, раніше судимого 22.08.2017 Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 р. позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України – 3 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

встановив:

04.05.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу 04/4 прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1 у невстановлений на теперішній слідством час, але не пізніше 02.05.2018, у невстановленому на теперішній час слідством місці та особи незаконно, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – метадон, після чого зберігав його в особистих речах за місцем свого проживання до 02.05.2018.

Далі, 02.05.2018 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, Григорівське шосе АДРЕСА_1, органом досудового розслідування виявлено та вилучено у задній кишені одягнутих на ОСОБА_1 брюк (джинс) три полімерних прозорих пакунка із паперовими згортками у яких містилася порошкоподібна (кристалічна) речовина білого кольору, а саме наркотичний засіб – метадон.

Відповідно до висновку судової експертизи дослідження матеріалів речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 03.05.2018 №1156 вилучена 02.05.2018 під час проведення обшуку у громадянина ОСОБА_1 порошкоподібна речовина запакована у вигляді дев’яти паперових згортків обмотаних плівкою, виготовленою з безбарвного полімерного матеріалу, у своєму складі містить наркотичний засіб – метадон,. Маса метадону, у перерахунку на масу представленої речовини, склала 4,2378, та відповідно до Наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до великих розмірів.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред’явлені підозрі, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При цьому пояснив, що при затриманні до нього з боку працівників поліції були застосовані заходи фізичного впливу.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СВ УСБУ в Харківській області перебуває кримінальне провадження №22017220000000142 від 30.05.2017 року, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

2.5.2018року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення без мети збуту наркотичного засобу – метадону у великому розмірі.

03.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено про змінену підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення без мети збуту наркотичного засобу – метадону у великому розмірі.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновком експерта від 03.05.2018 №1156; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 02.05.2018; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 02.05.2018.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинювати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер злочину середньої тяжкості, вчиненого у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення, а також той факт, що ОСОБА_1 не одружений, тобто не має стійких соціальних зв’язків, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м’яких запобіжних заходів.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного злочину середньої тяжкості у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 5 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Міра покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Заява підозрюваного щодо застосування до нього незаконних методів з боку працівників поліції, а саме застосування заходів фізичного впливу при його затриманні, повинні бути перевірені процесуальним керівником – прокурором в порядку ст. 206 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні злочину середньої тяжості покладених на нього обов’язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 26 430 грн. (1762 грн. х 15 = 26 430 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №22017220000000142 від 30.05.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів – до 30 червня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 26 430 грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу – застава, справа № 640/9574/17, н/п 1-кс/640/4595/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз’яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз’яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, та попередити його про обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов’язків.

Покласти на заставодавця наступні обов’язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов’язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов’язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов’язати слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 30 червня 2018 року.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснити перевірку заяви ОСОБА_1 щодо застосування до нього незаконних методів з боку працівників поліції, а саме застосування заходів фізичного впливу при його затриманні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.