Ухвала суду № 73787406, 03.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/204/18

н/п 1-кс/640/4340/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю прокурора - Гаврилюк М.Л.,

адвоката - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12017220000001655 від 26.12.2017, про продовження строку виконання обов’язків у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

Встановив:

27.04.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, яким прокурор просив продовжити стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України: не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну фактичного місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, в межах строків досудового розслідування.

Прокурор в обґрунтування клопотання вказав, що СВ ВСП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000001655 від 26.12.2017.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника Головного управління ДФС у Харківські області №672-о від 24.03.2017, підполковник податкової міліції ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника управління – начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області.

Прокурор, посилаючись на ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 19 Конституції України, ст. 1, п. Д ч. 1 ст. 3, ст.. 22 Закону України «Про запобігання корупції», примітку 2 статті 368 КК України, примітку 1 статті 364 КК України, вказав, що ОСОБА_2 будучи заступником начальника управління – начальником відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області являється службовою особою, яка займає відповідальне становище

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов'язок їх дотримуватися, у ОСОБА_2 та старшого оперуповноваженого відділу з викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС в Харківській області ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення злочину, пов’язаного з корупцією.

Так, під час проведення за дорученням слідчого обшуків в рамках кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснювалось СВ ГУ ДФС в Харківській області, співробітниками ГУ ДФС в Харківській області у приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЙЯ 2000» (далі Товариство), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Льва Ландау 2-к, а також у складських приміщеннях Товариства по вул. Киргизькій 19 у м. Харків, вилучено документи, що стосуються діяльності Товариства, комп’ютерну техніку, сервери та інші носіїі нформації.

Надалі, в ході особистої розмови ОСОБА_6, ОСОБА_2 із начальником відділу безпеки ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000» ОСОБА_4, останні висунули ОСОБА_4 вимогу про надання їм неправомірної вигоди в сумі 1 мільйон 100 тисяч гривень, що дорівнює 40 тисячам доларів США, за сприяння у поверненні ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000» вилученого під час обшуків майна та не перешкоджанні в майбутньому вказаному Товариству у здійсненні господарської діяльності.

Також ОСОБА_2 зазначив, що ця сума є вдвічі меншою тої суми, яку б ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000» сплатило у разі накладення штрафних санкцій.

Надалі, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_2 висунули незаконну вимогу ОСОБА_4 про передачу визначеної ОСОБА_2 та ОСОБА_6 суми грошових коштів через пункт обміну валют у готелі «Національ», за адресою: м. Харків, проспект Науки, 21.

В подальшому, ОСОБА_4, діючи під контролем правоохоронних органів 28.12.2017, близько 12 год. 50 хв., на вимогу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 прибув до будівлі готелю «Національ», за адресою: м. Харків, проспект Науки, 21, та передав касиру пункту обміну валют грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США із словами «для волонтерів».

Після цього ОСОБА_4 подзвонив ОСОБА_2 та повідомив, що передав гроші у визначеному ним місці та спосіб та іншу суму передасть після новорічних свят, на що останній відповів «добре».

В подальшому, 04.01.2018, близько 14 год. 38 хв., ОСОБА_4, діючи під контролем правоохоронних органів, на вимогу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 подзвонив ОСОБА_2 та повідомив, що підготував частину визначеної раніше суми, в розмірі 10 тисяч доларів США, на що ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_4 знов має передати йому грошові кошти через пункт обміну валют у готелі «Національ».

Надалі, близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_4, на вимогу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 прибув до пункту обміну валют, що розташований у холі готелю «Національ» у м. Харків, проспект Науки, 21, та передав касиру пункту обміну валют грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, після чого подзвонив ОСОБА_2 та повідомив, що передав у визначений ним спосіб та місці грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США.

Прокурор вказав, що підполковник податкової міліції ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника начальника управління – начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно в групі із старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області майором податкової поліції ОСОБА_6, розуміючи протиправність своїх діянь, направлених на власне незаконне збагачення, 28.12.2017 та 04.01.2018 шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди через пункт обміну валют, що розташований у готелі «Національ», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

05.01.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор зазначив, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_2 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними доказами, зокрема: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 26.12.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26.12.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.12.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 28.12.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 02.01.2018; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових купюр від 28.12.2017; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових купюр від 04.01.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 05.01.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 05.01.2018; протоколом проведення обшуку від 05.01.2018; матеріалами проведення оперативно-розшукових заходів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Також, прокурор зазначає, що у даному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступним.

Так, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а вказаний злочин віднесений відповідно, ст. 12 КК України, до категорії тяжких злочинів.

Окрім того, відповідно до ст. 75 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням цієї особи, а також відповідно до ст. 69 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

ОСОБА_2, під страхом невідворотності покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років позбавлення волі.

Окрім того, ОСОБА_2 тривалий час проходив службу в підрозділі податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області, у зв’язку з чим останньому знайомі посадові особи правоохоронних органів, а також судової гілки влади, через яких ОСОБА_2 може здійснювати тиск на заявника, свідків у кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_2 може знищити, сховати, спотворити речі та документи, важливі для кримінального провадження, які можуть в подальшому бути використані як докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, об’єктивно наявні та продовжують існувати.

При цьому, заявлені ризики не зменшилися з часу звільнення ОСОБА_2 з під варти зі слідчого ізолятору у зв’язку з внесенням застави та покладення на нього вищевказаних обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки останній без покладання на нього судом відповідних обов’язків зможе вчинити наведені вище дії та запобігти виконанню завдань кримінального провадження.

Прокурор також вказав, що для завершення досудового розслідування необхідно провести наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, зокрема: отримати висновок експерти: відео-, звукозапису за результатами проведення НСРД, в ході проведення які зафіксовано відомості, які свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_2; отримати висновок експертизи відео-, звукозапису результатами проведення ОРД, в ході проведення яких зафіксовано відомості, які свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_8; отримати висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи мобільних телефонів, вилучених у ОСОБА_2; отримати висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи мобільних телефонів, вилучених у ОСОБА_6; здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: матеріалів кримінального провадження №32017220000000023 від 03.02.2017, що перебувають у володінні ГУ ДФС в Харківській області; здійснити зняття грифу таємності з ухвал Апеляційного суду Харківської області, якими надано дозвіл на проведення ОРД, в ході проведення яких зафіксовано відомості, які свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_2; здійснити зняття грифу таємності з ухвал Апеляційного суду Харківської області, якими надано дозвіл на проведення НСРД, в ході проведення яких зафіксовано відомості, які свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_2, допитати в якості свідків працівників ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000» з приводу обставин кримінального правопорушення.

Проведення вищевказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, а їх значення для досудового розслідування має вирішальний характер, у зв'язку з тим, що після їх виконання буде прийнято рішення про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного.

При цьому прокурор зазначає, що вказані процесуальні дії не були виконані раніше, унаслідок складності вказаного кримінального провадження, яка полягає у великому обсязі здійснення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.

Підозрюваний ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що визначені судом обов»язки він виконує, підстави для їх продовження відсутні.

Захисник підозрюваного клопотання вважав безпідставним та необґрунтованим, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні та виконання його підзахисним обов»язків протягом досудового розслідування.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СВ ВСП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12017220000001655 від 26.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

05.01.2018 о 15-27 год. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тобто одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.01.2018 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на шістдесят днів - до 15 січня 2018 року включно, а також визначено суму застави у розмірі 1.233.400 грн. із покладенням обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України: не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну фактичного місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, та підозрюваним ОСОБА_6; носити електронний засіб контролю.

09.01.2018 у зв’язку з внесенням застави, ОСОБА_2 звільнено з під варти за умови виконання покладених на нього обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.

02.04.2018 заступник військового прокурора сил антитерористичної операції ОСОБА_9 продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017220000001655 від 26 грудня 2017 до 5-ти місяців, тобто до 05.06.2018.

Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Слідчий суддя також вважає встановленими продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності встановлених судом ризиків, суд вважає необґрунтованими. Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість зміни ОСОБА_2 застосованого запобіжного заходу на більш м»який для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування вищезазначених ризиків, з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов»язків, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому продовжує для нього дію обов»язків, покладених ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.01.2018 у зв»язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –

Ухвалив:

Клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12017220000001655 від 26.12.2017 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов’язків у зв»язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, покладених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2018 року, а саме:

1. Не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2. Повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну фактичного місця проживання;

3. Утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

в межах строків досудового розслідування, на строк 1 (один) місяць і 3 (три) дні, тобто до 05 червня 2018 року включно.

Строк дії цієї ухвали встановити з 03.05.2018 до 05.06.2018р. включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Колесник С.А.