Вирок № 73787359, 04.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/400/18

Провадження № 1-кп/639/246/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Васильєвої Н.М.

за участю секретаря – Шемкова О.Є.

прокурорів – Манохіна А.В.,Бєляєва О.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 06.11.2017 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42017221080000390 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, гуртожиток, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого: 15.06.2016р. Ленінським райсудом м. Харкова за ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна ,яке належить йому на праві власності,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи ув’язненим у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, та обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі ДУ «Холодногірська ВК № 18», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Рубанівська, 4, вирішив стати на шлях здійснення протиправної діяльності, пов’язаної з наданням неправомірної вигоди службовій особі вказаної державної установи, вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, перебуваючи у ДУ «Холодногірська ВК № 18»(далі ДУ «ХВК №18»), 31.10.2017 приблизно о 12 годині 20 хвилин запропонував оперуповноваженому ОВ ДУ «ХВК № 18» капітану внутрішньої служби ОСОБА_3С, який на той час здійснював відповідно до своїх службових повноважень організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, щодо вирішення питання про сприяння саме йому у наданні можливості отримання мобільного телефону, зарядного пристрою до нього та двох сім-карт різних мобільних операторів для власного користування. При цьому ОСОБА_1, реально оцінивши ситуацію, що склалася, суб’єктивно вважав, що саме ОСОБА_3, як службова особа, може вирішити питання щодо передачі йому вищеназваних предметів мобільного зв’язку для власного користування.

Під час бесіди ОСОБА_1 запевнив та гарантував ОСОБА_3, у разі активного сприяння у вирішенні зазначеного питання, надати тому відповідну неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1500 гривень. При цьому ОСОБА_1, який діяв з метою реалізації свого злочинного умислу, було оговорено, що на його ім’я прийде посилка, в якій будуть знаходитися обіцяні ним грошові кошти та мобільний телефон із зарядним пристроєм до нього та дві сім-карти різних мобільних операторів, які ОСОБА_3 повинен був передати йому. Відразу ж після отримання зазначених предметів мобільного зв’язку ОСОБА_1 гарантовано повинен був надати ОСОБА_3 неправомірну вигоду в якості грошової винагороди в сумі 1500 гривень.

У свою чергу ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер злочинного наміру ОСОБА_1, надав свою попередню згоду на пропозицію останнього щодо отримання від нього неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того дій з використанням наданого йому службового становища, вирішивши при цьому, що офіційно доповість за даним фактом начальнику ДУ «ХВК № 18» для прийняття відповідних заходів реагування згідно діючого чинного законодавства. Крім того, ОСОБА_3 також пообіцяв ОСОБА_1, що він зможе передати йому до камери посилку з її вмістом, яка повинна бути адресована на ім’я останнього.

Після цього ОСОБА_3 у другій половині того ж дня рапортом на ім’я начальника ДУ «ХВК № 18» офіційно доповів про злочинну пропозицію ув’язненого ОСОБА_1 щодо можливого надання йому неправомірної вигоди в сумі 1500 гривень за вчинення в інтересах того дій з використанням наданого йому службового становища.

У подальшому, 25.11.2017 приблизно о 14 годині, діючи в рамках проведення санкціонованої негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відео контролю особи за вчиненням злочину та спеціального слідчого експерименту в рамках контролю за вчиненням злочину, санкціонованої прокурором, оперуповноважений ОВ ДУ « ХВК № 18» ОСОБА_3, отримавши в кімнаті прийому та видачі посилок для ув’язнених посилку, яка була адресована на ім’я ОСОБА_1, приніс її до кімнати начальника дільниці – начальника відділення СПС дільниці СІЗО ХВК № 18, куди запросив ОСОБА_1

Перебуваючи у вказаній кімнаті ОСОБА_1, не будучи обізнаним, що відносно нього проводяться санкціоновані негласні слідчі (розшукові) дії, діючи умисно, зі злочинною метою, спрямованою на надання неправомірної вигоди службовій особі оперуповноваженому ОВ ДУ ХВК № 18 ОСОБА_3, отримав від останнього того ж дня приблизно о 15 годині 20 хвилин посилку, яка була адресована на його ім’я, і в якій знаходилися: мобільний телефон «LG», зарядний пристрій та дві сім-карти мобільних операторів «ВФ Україна» та «Лайфселл», а також грошові кошти у сумі 1500 гривень, з яких п’ять купюр номіналом по 200 гривень та одна купюра номіналом 500 гривень.

Надалі ОСОБА_1, упевнившись у тому, що ОСОБА_3 виконав всі дії, які, як він вважав, повинен був виконати в його інтересах згідно досягнутої попередньої домовленості від 31.10.2017, не будучи обізнаним, що відносно нього проводяться санкціоновані негласні слідчі (розшукові) дії, діючи умисно, зі злочинною метою, передав ОСОБА_3, а той від нього отримав грошові кошти загальною сумою 1500 гривень, з яких п’ять купюр номіналом по 200 гривень, а саме : 200 гривень серії УА № 2176729, 200 гривень серії УА № 2176732, 200 гривень серії УА № 2176733, 200 гривень серії УА № 2176738, 200 гривень серії УА № 2176739 від 2014 року, та одна купюра номіналом 500 гривень серії УГ № 5821901 від 2015 року.

Таким чином, ОСОБА_1 у зазначений вище період часу вчинив всі дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою саме в його інтересах дій з використанням нею свого службового становища, тим самим він отримав бажані для себе мобільний телефон «LG», зарядний пристрій та дві сім-карти мобільних операторів «ВФ Україна» та «Лайфселл», якими в подальшому розпорядитися не встиг, так як того ж дня о 15 год. 26 хв. в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження його було затримано під час скоєння кримінально караного правопорушення. Після цього, в ході проведеного огляду місця події виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти загальною сумою 1500 грн., які він передавав ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.369 КК України визнав повністю за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акт, від дачі показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Обвинувачений та захисник вважалиа недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення .

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз’яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред’явленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України як надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням нею свого службового становища.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні немає, навчається на 2 курсі Харківського механічного технікуму, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше судимий.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину , який відносяться до злочину середньої тяжкості, дані про особу винного, наведені вище та вважає необхідним призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був раніше засуджений 15.06.2016р. Ленінським райсудом м. Харкова за ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а після постановлення вироку,але до повного відбуття покарання вчинив інкримінований йому злочин за ч.1 ст.369 КК України , тому суд остаточно призначає йому покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Запобіжний захід ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26.10.2017р. ОСОБА_1 відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 р.) за попереднім вироком суду було зараховано в строк відбування покарання час попереднього ув’язнення з 16 лютого 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку: один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, тому відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017) з 21.06.2017 року ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк покарання строк попереднього ув’язнення із розрахунку 1 (один) день попереднього ув’язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі в порядку ст.124 КПК України. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України. Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370,374,377 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського райсуду м.Харкова від 15.06.2016 року у виді 4 (чотирьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 7 (семи) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна , яке належить йому на праві власності.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 16.02.2016 року.

Процесуальні витрати у розмірі 2968 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу – «за проведення експертиз»(а.с.77 к/п).

Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.12.2017 року щодо вилученого майна за адресою: м. Харків, вул. Рубанівська, 4, а саме :грошові кошти у розмірі 1500 гривень, купюрами номіналом 500 грн. УГ 5821901, купюрами номіналом 200 грн. УГ2176738, УГ 2176732, УГ 2176733, УГ 2176739, УГ 2176729, мобільний телефон LG IMEI 353792058358156, 353792058358164, зарядний пристрій до нього, сім карту оператора МТС, сім карту оператора ЛАЙФ, чохол чорного кольору для мобільного телефону, конверт В день Свадьби, змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1,1997р.н., накладну № 59998055341050.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-грошові кошти у сумі 1500 гривень, купюрами номіналом 500 грн. УГ 5821901, купюрами номіналом 200 грн. УГ2176738, УГ 2176732, УГ 2176733, УГ 2176739, УГ 2176729, які передані на зберігання у філію ПАТ «Державно експортно-імпортний банк України» в м.Харкові- звернути в дохід держави(а.с.138-140 к\п);

-мобільний телефон LG IMEI 353792058358156, 353792058358164, зарядний пристрій та чохол до нього, що зберігаються у камері схову Ново баварського ВП ГУ НП в Харківській області - звернути в дохід держави (к/п а.с. 137);

-2 сім-карти, конверт В день Свадьби, змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1,1997р.н., накладну № 59998055341050, два електронний носія MSDHC з інформацією, що зберігаються у камері схову Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області-знищити (а.с.137,142к/п).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Н.М. Васильєва