Ухвала суду № 73787009, 26.04.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/3533/18

Провадження № 2-з/638/194/18

26.04.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Подус Г.С.,

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про приведення об’єкту самочинного будівництва у попередній стан та скасування реєстрації змін,

встановив:

Харківська міська рада звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про приведення об’єкту самочинного будівництва у попередній стан та скасування реєстрації змін.

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у будь-який спосіб відчужувати квартиру АДРЕСА_2 до набрання чинності судовим рішенням у справі; та заборонити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) здійснювати будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 до набрання чинності судовим рішенням у справі.

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову як заборона відповідачу здійснювати будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 може привести до порушень несучих конструкцій житлового будинку та завдати майнових збитків власнику квартири №51 за тією ж адресою – ОСОБА_4 (третя особа), квартира №51 розташована під квартирою відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, закон пов'язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З позову Харківської міської ради вбачається, що предметом позову є приведення об’єкту самочинного будівництва у попередній стан та скасування реєстрації змін.

Посилання представника позивачів у заяві про забезпечення позову на те, що невжиття заходів забезпечення позову може завдати майнових збитків власнику квартири №51 за тією ж адресою – ОСОБА_4 (третя особа), квартира №51 розташована під квартирою відповідача, не є достатньою та обґрунтованою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, так як висловлює лише ймовірність настання таких наслідків, і жодним чином не реальну загрозу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, не мотивована та не є співмірною із заявленими позовними вимогами, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про приведення об’єкту самочинного будівництва у попередній стан та скасування реєстрації змін - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова на протязі п’ятнадцяти днів з моменту проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У відповідності до п.п.15.5. ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя