Постанова № 73784968, 02.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12377/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/327/18 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 5

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Танцюра О.В.

та сторін - відповідача ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12377/15-ц за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року, ухваленого суддею Ромазаном В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії, Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

в липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії, Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання недійсним державного акта серії НОМЕР_1, виданого 31 липня 2012 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2, власником якої є ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що спірний державний акт був виданий ОСОБА_1 з порушенням норм законодавства, державна реєстрація земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера здійснено із порушенням "Порядку ведення Поземельної книги", затвердженого Постановою КМУ від 09.09.2009р. №1021, "Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці", затвердженого Постановою КМУ від 18.08.2010р. №749, "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4.05.1999р. №43, "Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", затвердженого Наказом Держкомзему України від 02.07.2003р. №174, технічна документація розроблена також із порушенням "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2004р. №677. В результаті вказаних порушень, частиною земельної ділянки ОСОБА_3 користується відповідач ОСОБА_1 На звернення ОСОБА_5 до Відділу Держземагенства у Тернопільському районі для отримання витягу з Державного земельного кадастру їй було надано відповідь, а саме відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав неспівпадіння площі земельної ділянки ОСОБА_3, яка зазначена в Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 29.12.1999р. з площею земельної ділянки, яка міститься в Державному земельному кадастрі. До вказаного рішення було долучено викопіювання з Державного земельного кадастру, яке містить графічну інформацію про перетин суміжних земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_1, з частиною земельної ділянки ОСОБА_3 Також зазначила, що на день видачі відповідачу державного акта на права власності на земельну ділянку (тобто 31 липня 2012 року) рішення органу місцевого самоврядування про дачу згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, погодження та затвердження відповідної документації ОСОБА_1 - відсутнє.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії, Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - задоволено.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 31 липня 2012 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4, власником якої є ОСОБА_1.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 883 (вісімсот вісімдесят три) гривні 20 копійок сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки, викладені в рішенні суду не відповідають реальним обставинам справи, а також судом не в повній мірі було з'ясовано усі обставини, що призвело до прийняття судом незаконного та несправедливого рішення.

Зокрема, зазначив, що в оскаржуваному рішенні твердження суду суперечать Закону України "Про державний земельний кадастр", а саме Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення де зазначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Також вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року, яке залишено в силі апеляційним судом Тернопільської області 23 серпня 2012 року та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2012 року було встановлено, що права ОСОБА_3 щодо права користування та власності її земельної ділянки не порушені. Твердження суду про те, що 27 липня 2010 року, 13 квітня 2012 року та 27 червня 2012 року у ОСОБА_1 була відсутня документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0959 га є таким, що суперечить реальним обставинам справи, оскільки згідно довідки №798 від 15 червня 2005 року дана ділянка знаходиться у власності та користуванні відповідача. Крім цього, звертає увагу на те, що на земельній ділянці ОСОБА_3 було виправлення кадастрового номера та наявність на неї двох кадастрових номерів, які пояснюють помилкове зміщення усього пайового поля НОМЕР_5, в складі якого знаходиться земельна ділянка ОСОБА_3, в сторону земельних ділянок житлової забудови членів кооперативу "Академмістечко", в т.ч. і ОСОБА_1

Від позивача ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила судове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року по справі за №607/12377/15 - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року в справі №2-18/11, в основу якого покладено висновки судової земельної - технічної експертизи від 27 липня 2010 року та судової будівельно-технічної експертизи від 13 квітня 2012 року не слід приймати до уваги, оскільки на вказаний період у ОСОБА_1 не було документації щодо землеустрою на земельну ділянку площею 0,0959 га. Державний акт ОСОБА_1 отримав лише 31 липня 2012 року. Про наявність двох кадастрових номерів їй нічого невідомо, земельна ділянка ОСОБА_3 має присвоєний єдиний кадастровий номер НОМЕР_4, який діє і станом на сьогоднішній день.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої на території Підгороднянської сільради, на підставі державного акту НОМЕР_3 на право приватної власності на землю, виданого 29 грудня 1999 року та зареєстрованого 15 грудня 2009 року в Управлінні Держкомзему у Тернопільському районі (чинному на той час).

31 липня 2012 року при проведенні державної реєстрації державного акту на землю саме ОСОБА_1 були порушені права ОСОБА_3, як первинно зареєстрованого 29 грудня 1999 року власника. Крім цього, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року визнано протиправними дії Відділу Держземагенства у Тернопільському районі (тепер Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі) щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 з підстав не проведення перевірки згідно чинного законодавства щодо наявності чи відсутності накладки (перетину) вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_3 та враховуючи вимоги ч.3 ст.61 ЦПК України і те, що ОСОБА_1 допустив порушення норм земельного законодавства при проведенні оформлення прав власності на свою земельну ділянку, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до задоволення в частині скасування державного акту, виданого ОСОБА_1

Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають діючому законодавству.

В абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" зазначено, що виходячи з положень статей 8, 124 Конституції (254к/96-ВР), статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України (2768-14) (далі - ЗК), глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК), статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) (далі - ЦПК), статті 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК) судам (підсудні) справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому засіданні.

Статті 125, 126 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Судом встановлено, що рішенням №105 Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області двадцять третього скликання, восьмої сесії від 15 вересня 1999 року затверджено проект організації території земельних часток (паїв) сільськогосподарського ТОВ "Драганівка" Тернопільського району та передано у приватну власність земельні частки (паї) громадянам України в розмірах згідно додатку №1, в тому числі ОСОБА_3 Дозволено Тернопільському філіалу інституту землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю (том 1 а.с. 181-182). Позивач, як колишній член колгоспу, є власником земельної ділянки для ведення сільського господарства, площею 3,38 га на території Підгородянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Серія НОМЕР_3 від 29 грудня 1999 року (том 1 а.с. 18). Технічною документацією по перенесенню земельних часток (паїв) в натуру (на місцевості) №492, належної ОСОБА_3, була виготовлена у 2008 році малим підприємством "Геодезія" (том 1 а.с. 15-20), де в пояснювальній записці зазначено, що на її земельній ділянці (приблизно 20м з північно-східної сторони) ведеться будівництво, а саме: вирито котлован та складовані будматеріали. А також виявлено, що через ділянку проходить наїжджена польова дорога (точки 5, 6, 9, 10) площею 0,0779 га, а земельна ділянка площею 0,299 га (точки 6, 7, 8, 9) в даний час використовується під будівництво приватних житлових будинків. Відповідно до Довідки про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки та розподіл земель серед землевласників і землекористувачів №4814 від 15 грудня 2009 року, виданою Управлінням Держкомзему у Тернопільському районі, що реєстрація земельної ділянки ОСОБА_3 у державному земельному кадастрі проведена 2009 року та цільове її призначення для ведення сільського господарського виробництва, що відображено в кадастровому номері НОМЕР_4 (том 1 а.с. 12).

Рішенням Підгороднянської сільської ради № ІІ від 19 червня 2002 року, першої сесії, четвертого скликання затверджено генплан забудови кварталу між міським ДАІ та психлікарнею в розмірі 7,5 га (том 1, а.с. 86).

Рішенням Підгороднянської сільської ради №53 від 17 квітня 2003 року четвертої сесії, четвертого скликання передано безкоштовно у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_1, яка знаходиться в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 0,096 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) площею 0,096 га - без зазначеного місця її розташування (том 1, а.с. 33). Спірною земельною ділянкою ОСОБА_1 почав користуватися з 2003 року, розпочавши будівництво без розроблення та затвердження містобудівельної документації, при відсутності визначення меж земельної ділянки та погодженням межових знаків, які були зроблені тільки у 2012 році, що стверджується Актом про відновлення та здачу межових знаків на зберігання від 25 червня 2012 року (том 2, а.с. 40).

Згідно до вимог ст.22 Закону України "Про основи містобудування" № 2870 від 16 листопада 1992 року - забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівельних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченого законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Як вбачається із Акту виносу в натуру червоних ліній і проведення розбивки контурів фундаментів, будівель та споруд, що лише в 2005 році відбулось винесення в натурі червоних ліній згідно затвердженого 12 квітня 2006 року генплану забудови спірної земельної ділянки по АДРЕСА_2, а у 2010 році змінено назву вулиці на АДРЕСА_2 (том 2, а.с. 43-44). В матеріалах справи відсутня будь-яка документація із землеустрою ОСОБА_1 в період з 2003 по 2012 рік.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 виготовлена лише у 2012 році спільним малим підприємством "Артікс" на підставі рішення Підгороднянської сільської ради №53 від 17 квітня 2003 року (том 2, а.с. 32-45).

ОСОБА_1 став власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Управлінням Держкомзему у Тернопільському районі Серія НОМЕР_1 від 31 липня 2012 року та зареєстрованого у Підгороднянській сільській раді (том 1, а.с. 13).

Відповідно до ч.3 ст.116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм Земельного кодексу України свідчить про те, що у випадку передачі земельної ділянки у власність особі, в якої ця земельна ділянка не перебувала у користуванні, така передача здійснюється на підставі погодженого та затвердженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що не було дотримано ОСОБА_1 при оформленні своїх прав на земельну ділянку, а суб'єктами землеустрою порушена процедура виготовлення, видача йому державного акту та проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Порядок надання дозволу на розробку проекту відведення, його погодження та затвердження встановлено частинами шостою - одинадцятою статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

В матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про дачу згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, погодження та затвердження відповідної документації ОСОБА_1 Отже, як встановлено матеріалами справи у 2003 році сільрада безкоштовно надаючи земельну ділянку ОСОБА_1 в рішенні сесії не зазначила, що спірна земельна ділянка надається йому в порядку відведення. Дану обставину упустило СМП "Артікс" при виготовленні документації із землеустрою. Оформляючи ОСОБА_1 у 2012 році державний акт на право власності на земельну ділянку та присвоюючи кадастровий номер, управління держкомзему у Тернопільському районі не звернуло уваги, що документація із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,096 га на ім'я ОСОБА_1 не відповідала вимогам Земельного Кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України № 174 від 02.07.2003 року, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку..., затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року. Адже вказана земельна ділянка могла бути передана ОСОБА_1 у власність лише на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не на підставі технічної документації. Про неправомірність, незаконність дій управління Держкомзему в Тернопільському районі щодо реєстрації спірної земельної ділянки за ОСОБА_1 підтверджено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року по справі №876/124/15 за позовом ОСОБА_3 до Відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області, треті особи - фізичні особи, у тому числі ОСОБА_1, про визнання дій протиправними, якою скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року про відмову у задоволенні позову та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії відділу Держземагенства у Тернопільському районі щодо проведення державної реєстрації земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки площею 0,096 га, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_6. При цьому, колегія суддів ЛААС дійшла висновку, що відділом Держземагенства у Тернопільському районі (управління держкомзему) в повній мірі не встановлено, чи накладаються земельні ділянки, чи були погоджені межі та проведено державну реєстрацію земельних ділянок, чим порушили законні вимоги ОСОБА_3, яка набула право власності на земельну ділянку відповідно до Державного акту від 29 грудня 1999 року, а також зазначила, що відділ Держземагенства у Тернопільському районі в межах своїх повноважень не перевірив наявність чи відсутність перетинів суміжних земельних ділянок, знаходження в межах земельних ділянок, що реєструються частини іншої земельної ділянки відповідно до ОСОБА_3.(т.2, а.с.51-.56).

Крім того, на момент державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1, а саме 31 липня 2012 року, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року в справі № 2-18/11 (на яке так посилається представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2.) про зобов'язання органу місцевого самоврядування надати йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не набрало законної сили.

Отже, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 при виготовленні документів, що дають право на виготовлення та реєстрацію державного акту допущено грубе порушення чинного законодавства, а саме: відсутність рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та не дотримання з боку структурних підрозділів центру ДЗК Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Порядку ведення Поземельної книги дають підстави для визнання державного акту на право власності на землю Серія НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1 31 липня 2012 року, недійсним.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Посилання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на те, що фактичного накладання земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не має, що підтверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року в справі №2-18/11, в основу якого покладено висновки судової земельно-технічної експертизи від 27 липня 2010 року (том 1, а.с.112-117) та судової будівельно-технічної експертизи від 13 квітня 2012 року (том 1, а.с.103-108), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на вказаний період (27 липня 2010, 13 квітня 2012 та 27 червня 2012р.р.) у ОСОБА_1 була відсутня документація щодо землеустрою на земельну ділянку площею 0,0959 га. Державний акт ОСОБА_1 отримав лише 31 липня 2012 року.

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі договору від 2016 року на замовлення ОСОБА_3 ДП "Тернопільгеодезцентр" склало технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_3 Із пояснювальної записки до техдокументації, вбачається, що в результаті камерального виконання робіт по інвентаризації земельної ділянки встановлено, що вона має площу 3,3757 га, довжини меж та конфігурація її співпадають з даними державного акта на право власності на земельну ділянку та даними Державного земельного кадастру. Відомості про дану земельну ділянку внесено до ДЗК у 2008 році. Однак, при проведенні інвентаризації виявлено перекриття зареєстрованої цієї ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_1, відомості про яку внесено до ДЗК у 2012 році. Розмір спірної земельної ділянки - 0,0330 га. Окрім цього, трьома із забудовників, у тому числі ОСОБА_1 ще встановлено капітальну огорожу таким чином, що виходить за межі зареєстрованих за ними земельних ділянок і фактично знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3, відповідно на площах 0,0033 га кожним із трьох забудовників.

Із Публічної кадастрової карти України, долученої до матеріалів справи, вбачається, що і на сьогоднішній день в ній відображена інформація про накладення земельних ділянок ОСОБА_1 з ОСОБА_3

Крім цього, як вбачається з висновку №450/16-22 судової земельно-технічної експертизи від 30 березня 2017 року, що накладення земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_3 Як фактично, так і відповідно до правовстановлюючих документів існує. Невідповідність полягає у накладанні земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_3, внаслідок чого земельна ділянка ОСОБА_3 зменшена у площі її використання. (том 2, а.с. 162-175).

Рішенням №ВР-6100041422014 від 27 березня 2014 року, підписаного державним кадастровим реєстратором Головного управління Держземагенства у Тернопільській області відмовлено представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_8 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв'язку із тим, що земельна ділянка ОСОБА_3 накладається (співпадає площа) із іншими сусідніми земельними ділянками, в тому числі із земельною ділянкою ОСОБА_1

Посилання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на те, що до вказаного рішення було долучено викопіювання з Державного земельного кадастру, яке містить графічну інформацію щодо перетину (накладання) суміжних земельних ділянок його та ОСОБА_3 і про те, що земельній ділянці ОСОБА_3 було присвоєно два кадастрових номера, колегія суддів оцінює критично, оскільки як встановлено та доведено матеріалами справи, що земельна ділянка ОСОБА_3 надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,38 га і належить їй на праві приватної власності у відповідності до державного акту НОМЕР_3 від 29 грудня 1999 року з присвоєнням єдиного кадастрового номера НОМЕР_4. Цей номер є індивідуальним, не повторюється по всій Україні, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом всього часу існування.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 березня 2018 року було зупинено виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони, в межах них понесених.

Повний текст судового рішення виготовлений 04.05.2018.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак