Ухвала суду № 73783584, 26.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/434/18

Номер справи місцевого суду: 505/2010/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мандрик В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Мандрика В.О., суддів Грідіної Н.В., Гончарова О.О.,

при секретарі Подуст Т.П.,

за участю прокурора Пермякової Л.Д., обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області Горностаєвої Т.В. на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 22.12.2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_7, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладанням обов'язків, передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в солідарному порядку 4633 грн. 20 коп. матеріальної шкоди; та по 1500 грн. моральної шкоди і на користь Селянського Фермерського господарства «Грекул Василь Миколайович», в солідарному порядку 20053 грн. матеріальної шкоди, в іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в рівних долях, витрати пов’язані із залученням експертів в розмірі 17375 грн. 82 коп., тобто по 5791грн. 94 коп. на користь держави.

Також постановлено не скасовувати арешт, накладений слідчим суддею на автомобіль Опель Омега держномер ВН 8821 АН, належний ОСОБА_3, який є речовим доказом, з метою забезпечення цивільного позову.

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з вироку, 06.11.2016 року, біля 01:00 год. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, що належить Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович», код 25029252, за попередньою змовою між собою, в той же день біля 01:10 год. на автомобілі марки «ОРЕL ОМЕGА» держ. ном. ВН8821АН прибули до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву металевої решітки з вікна, проникли всередину, звідки таємно викрали майно на загальну суму 7 523 гривень, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши матеріальну школу Селянському Фермерському господарству «Грекул Василь Миколайович» на вказану суму. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.11.2016 року біля 01:00 год. 00 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, же належить ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою в той же день біля 01:10 год. на своїх автомобілях марки «ОРЕL ОМЕGА» держ. ном. ВН8821АН та «ВАЗ-2106», держ.ном. 17194ХО приїхали до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву навісного замка з дверей проникли всередину, звідки таємно, протиправно викрали 594 кг насіння соняшника, вартість якого згідно довідки про вартість складає 7 800 грн. за одну тонну, яке належить ОСОБА_5, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 4633 гривень 20 коп. Крім того, 18.11.2016 року, біля 01:00 год. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, що належить Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович», за попередньою змовою між собою, в той же день біля 01:10 год. на автомобілі марки «ВАЗ-2106», держ.ном. 17194ХО приїхали до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву металевої решітки з вікна, проникли всередину, звідки таємно, протиправно викрали майно на загальну суму 7563 гривень, заподіявши матеріальну шкоду Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович» на вказану суму.

Далі, 29.12.2016 року, біля 01 год. 00 хв. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, вирішили скоїти крадіжку чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, яке належить Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович». В той же день біля 01:00 год. на автомобілі марки «ОРЕL ОМЕGА» держ. ном. ВН8821АН вони прибули до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву металевої решітки з вікна, проникли всередину, звідки таємно, протиправно викрали майно на загальну суму 12 632 гривень, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли матеріальну шкоду Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович» на вказану суму.

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини засуджених та правильність кваліфікації їх дій, вважаючи, що вирок є незаконним та необґрунтованим просить про зміну вироку, у зв’язку з істотним порушенням вимог КПК України, оскільки суд, в порушення вимог п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України при ухваленні вироку прийняв рішення про залишення автомобілю «OPEL OMEGA”, який належить ОСОБА_3 та був підшуканий та використаний обвинуваченими як засіб вчинення кримінального правопорушення, під арештом, з метою забезпечення цивільного позову, хоча повинен був конфіскувати його.

Згодом, прокурор вніс зміни до своєї апеляції, в яких зазначив, що вирок є незаконним, просить про зміну вироку, у зв’язку з істотним порушенням вимог КПК України, та неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, просить з резолютивної частини вироку виключити вказівку суду першої інстанції про не скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 06.03.2017 року на автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та є речовим доказом по справі, з метою забезпечення виконання цивільного позову. На підставі ст. ст. 96-1 і 96-2 КК України, ст. 100 КПК України, просить застосувати спеціальну конфіскацію: належний ОСОБА_3, вказаний автомобіль конфіскувати як засіб вчинення злочинів, в разі відсутності у ОСОБА_3 майна, на яке може бути звернено стягнення, крім автомобіля, збитки, завдані потерпілим відшкодувати за рахунок коштів від реалізації вказаного вище конфіскованого майна, а частину, що залишиться, передати у власність держави, в іншій частині вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та правова кваліфікація їх дій за відповідними статтями КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на зібраних у кримінальному провадженні доказах. Крім того, фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікація дій обвинувачених ніким не оспорюється, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, у відповідності зі ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє. Що стосується посилання прокурора в апеляції на необхідність застосування спеціальної конфіскації належного ОСОБА_3 автомобіля, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає. У відповідності до ч. 2 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Застосування спеціальної конфіскації судом відносно майна обвинуваченої особи погіршує її становище. Такої санкції відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд першої інстанції не застосовував. У разі необхідності застосування спеціальної конфіскації, апелянт мав ставити перед судом апеляційної інстанції питання про скасування вироку і ухвалення нового вироку, що випливає із вимог п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі та змінах до неї прокурор не ставить питання про скасування вироку і ухвалення нового вироку.

Таким чином, задовольнити доводи апеляційної скарги прокурора про зміну вироку та застосування спеціальної конфіскації належного ОСОБА_3 автомобіля, в даному випадку апеляційний суд не вправі, оскільки застосування спеціальної конфіскації погіршує становище обвинуваченого.

Погіршення становища обвинуваченого означає, зокрема, застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасування неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Крім того, збільшення сум, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, може бути здійснено відповідно до вимог ст. 421 КПК України, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що прокурор в апеляційній скарзі не ставив питання про скасування вироку та постановлення вироку і застосування спеціальної конфіскації, а просив про зміну вироку, та подав зміни до апеляційної скарги, які містили вимоги про застосування спеціальної конфіскації, за межами строку на апеляційне оскарження вироку, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора і зміни вироку суду.

Керуючись ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення, вирок Любашівського районного суду Одеської області від 22.12.2017 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України – без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 3 місяців з дня проголошення.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.О. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Грідіна