Постанова № 73783517, 24.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5/18

Номер справи місцевого суду: 521/16567/13-ц

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря: Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Малиновськогорайонного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором №11332212000 від 11 квітня 2008 року з урахуванням процентів - у загальному розмірі 196424,06 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суму оплаченого судового збору - у розмірі 1964,24 гривень.

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ «Дельта Банк» подало до судуапеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновськогорайонного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року, в частині відмови у первісному позові, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання, призначене на 10 квітня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 11 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» - з однієї сторони, та ОСОБА_2 - з іншої сторони, був укладений кредитний договір №11332212000, додаткова угода №1 від 20 лютого 2009 року до договору, відповідно до умов яких банк надає позичальникові кредит у розмірі 26000,00 доларів США з розрахунку 13,00% річних на споживчі цілі строком до 13 квітня 2017 року з погашенням кредиту та процентів за користування кредитом щомісячно згідно із відповідним графіком, а остання в свою чергу - зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.

На забезпечення виконання основного зобов'язання, 11 квітня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір поруки №196745, згідно якого поручитель ОСОБА_3 бере на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором по зобов'язанням боржника ОСОБА_2

08 грудня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «УкрСиббанк» - правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» - був укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, в силу якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги до боржників з повернення заборгованості за низкою кредитних договорів, в тому числі - кредитного договору з ОСОБА_2

Проте в порушення вимог кредитного договору, позичальник умови договору не виконала, кредит не повернула, проценти не сплатила.

16.01.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву, в якій просили визнати недійсними кредитний договір №11332212000 від 11 квітня 2008 року та відповідний договір поруки №196745 від 11 квітня 2008 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3, як поручителя, заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України виходив з того, що кредитором пропущений встановлений законом річний строк звернення з вимогами до поручителя боржника, що обчислюється з моменту укладення договору поруки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинами справи.

В іншій частині рішення суду не оскаржується ПАТ «Дельта Банк».

Так, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України). Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч.1,2

ст.553 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Виходячи з положень ч.4ст. 559 ЦК України та враховуючи висновок, викладений в постанові Верховного Суду України № 6-53цс14, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто, протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Судом вірно встановлено, що згідно п.п. 3.1,3.2. договору поруки від 11.04.2008 року, договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині рішення.

Доводи апеляційної скарги нічим не обгрунтовані, в апеляційній скарзі переписані лише статті ЦК України, які регулюють виниклі правовідносини, тому висновків суду не спростовують.

Відповідно ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції при перевірці законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.

З урахування наведених норм права, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

Повний текст судового рішення складено 24.04.2018 року