Ухвала суду № 73782886, 27.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/20623/16-к

Провадження по справі № 1-кс/522/6408/18

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2018 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, за участю секретаря Багрій А.В., прокурора Бідюка О.В., представника власника майна – адвоката ОСОБА_3, розглянувши клопотання представника ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5, про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2017 року накладено арешт на предмети, речі, алкогольну продукцію, які були виявлені та вилучені згідно протоколу обшуку від 16.08.2017 року, у тому числі: автомобіль Mercedes–Benz 208D, державний номер НОМЕР_1. та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №434921.

Представник власника майна ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати накладений арешт.

В обґрунтування клопотання представник власника майна посилається на наступне.

Першим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016160000000141 від 20.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.

Під час проведення досудового розслідування у зазначеном) кримінальному провадженні було проведено обшук автомобілю марю «Mercedes-Benz», модель «208», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який на той момент знаходився у користуванні іншої особи на підстав договору оренди майна.

Власник майна вважає, що накладений арешт підлягає скасуванню, оскільки він накладений необгрунтовано та у ньому відпала потреба.

Заявник неодноразово повідомляла прокурора та слідчого про те що, вона та її родина позбавлені можливості розпоряджатися належним їй майном та використовувати автомобіль у своїх інтересах. Крім пенсії вона не маю іншого доходу, позбавлена можливості надавати зазначений транспортний засіб в оренду та отримувати від цього гроші. Не матиме можливості сплачувати обов’язкові платежі щодо зберігання автомобілю на штраф майданчику, який, до речі, опинився там не з її вини.

Однак прокурор та слідчий заперечували проти повернення їй автомобілю, посилаючись на те, що 18.08.2017 призначена дактилоскопічна експертиза та їм досі не відомі її результати.

Станом на 03.04.2018, майже рік після вилучення належного їй майна прокурором не здійснено жодної дії щодо досягнення «справедливого балансу» між інтересами слідчого та вимогами захисту моїх основоположних прав. На сьогоднішній день я вже буду вимушена сплатити за зберігання автомобілю 3320,00 грн, та в подальшому 600,00 грн за кожний місяць, що фактично складає половину моєї пенсії. Цей тягар для власника майна є надмірним.

Власник майна не має будь-якого відношення до зазначеного кримінального провадження, не є підозрюваним чи обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, ніяких відомостей про вчинення мною злочину до ЄРДР внесено не було, цивільний позов з боку будь-якої юридичної або фізичної особи до мене заявлено не було, автомобіль було мною передано іншій особі в оренду та мені не було відомо про спосіб його використання.

Таким чином, на думку заявника, слідчий та прокурор надмірно втрутились у її право на мирне володіння належним мені майном в угоду своїм власним інтересам, необгрунтовано, на значний час обмежили її права чим поклали на неї надмірний грошовий тягар.

З огляду на викладене, власник майна просить скасувати накладений арешт.

В судовому засіданні представник власника майна підтримав клопотання, просив задовольнити його у повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданих матеріалів встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2017 року накладено арешт на предмети, речі, алкогольну продукцію, які були виявлені та вилучені згідно протоколу обшуку від 16.08.2017 року, у тому числі: автомобіль Mercedes–Benz 208D, державний номер НОМЕР_1. та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №434921.

Арешт був накладений обґрунтовано, з метою збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки існувала сукупність підстав вважати, що зазначений автомобіль зберіг на собі сліди вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України. Утім, під час досудового розслідування, яке триває понад рік, у кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлено. Доказів причетності ОСОБА_4, яка є власником зазначеного транспортного засобу, до вказаного злочину не здобуто.

Також, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Власник зазначеного майнане є підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тобто не підпадає під коло осіб, визначених ст.170 КПК України.

Таким чином, подальший арешт зазначеного майна, який встановлює заборону користування транспортним засобом може призвести до порушення прав власника майна.

Разом з тим, вказаний автомобіль має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки існує сукупність підстав вважати, що він був знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди, тому повне скасування арешту автомобілю та свідоцтва про його реєстрацію може призвести до втрати речових доказів у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власника майна – адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт автомобілю марки«Mercedes-Benz», модель «208», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №434921, в частині заборони користування автомобілем.

Передати на відповідальне зберігання автомобіль марки«Mercedes-Benz», модель «208», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №434921ОСОБА_4, заборонивши відчуження зазначеного майна.

Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора-процесуального керівника у кримінальному провадженні №32016160000000141.

Копію ухвали про арешт майна направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

27.04.2018