Ухвала суду № 73777872, 23.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4021/18

Провадження № 2-о/520/273/18

УХВАЛА

23.04.2018

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, суддя дійшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов’язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт належності ОСОБА_2, померлого 10 серпня 2017 року, правовстановлюючого документу – Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД «019834 виданого Єгоровською сільською радою народних депутатів на підставі рішення №13 Єгоровської сільської ради народних депутатів від 23.12.1993 про передачу у приватну власність ОСОБА_3 для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки площею 0,066 гектарів, розташованої за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №641.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що він є спадкоємцем за заповітом після померлого 10 серпня 2017 року ОСОБА_2, після померлого залишилася спадщина за законом і за заповітом.

Згідно із складеним ОСОБА_2 25.06.2017 заповітом, спадкове майно складається з земельної ділянки площею 0,066 гектарів, розташованої за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, який належав спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №019834, виданого 27.11.1996 року Єгорівською сільською радою народних депутатів Роздільнянського району Одеської області на підставі рішення Єгорівської сільської ради народних депутатів від 23.12.1993 №13 про передачу у приватну власність для ведення індивідуального садівництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №641.

18 вересня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа №23/2017 до майна ОСОБА_2, який помер 10 серпня 2017 року, однак згідно роз’яснення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вказано що згідно ст. 1297 Цивільного Кодексу України та п.п. 4.14, 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, які підтверджують належності цього майна спадкодавцю – ОСОБА_2, однак в наданих ОСОБА_1 документах є розбіжності у написанні прізвища спадкодавця між правовстановлюючим документом і свідоцтвом про його смерть, у зв’язку з чим для встановлення факту належності документів ОСОБА_1 має право звернутись до районного суду.

Відповідно до ч.1 п. 6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством; за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають; у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, що встановлення факту належності вищезазначеного правовстановлюючого документу заявнику ОСОБА_1 необхідно для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер 10 серпня 2017 року.

Тобто, суд оцінюючи зміст заяви про встановлення юридичного факту, вбачає спір про право на спадщину, який не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження.

Згідно ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо з заяви по встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Таким чином, оскільки є підстави вважати, що в даному випадку існує спір про право, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 315 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №520/4021/18 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Роз'яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя Бескровний Я. В.