Вирок № 73777836, 27.04.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7953/17

Пр-ня по справі № 1кп/521/556/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Гарського О.В.

секретарів – Левченко А.Г.

за участю прокурорів – Примаченко Ю.В., Бурлака Я.К.

потерпілої – ОСОБА_1

обвинуваченої – ОСОБА_2

захисників, адвокатів – ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, маючої неповну середню освіту, одруженої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2015 року приблизно об 11 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 здійснюючи рух по проїзній частині пл. ОСОБА_5 з боку вул. АК. ОСОБА_6 в напрямку вул. Щорса (вул. ОСОБА_7) в м. Одесі, проїжджаючи ділянку навпроти торгівельного центру “Будинок меблів”, який розташований за адресою м. Одеса, пл. Б. Дерев’янка, буд. 2, з’їхала з проїзної частини праворуч на ділянку, яка має розширення, та яка призначена для зупинки маршрутних транспортних засобів і позначена дорожнім знаком 5.43 “Місце зупинки тролейбуса” Правил дорожнього руху України та горизонтальною розміткою 1.17 Правил дорожнього руху України, де в порушення дорожньої розмітки зупинила транспортний засіб.

Далі, з метою виїзду з зупинки громадського транспорту на проїзджу частину пл. Б. Дерев’янка водій ОСОБА_2 прийняла рішення відновити рух заднім ходом. В цей час та у вказаному місці, позаду транспортного засобу «SMART CABRIO» д.н. НОМЕР_2 і дещо праворуч знаходилась пішохід похилого віку ОСОБА_1

В порушення вимог п. п. 1.5, 1.7, 2.3 “б”, 10.1, 10.9 «Правил дорожнього руху» затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, ОСОБА_2 перед початком руху заднім ходом, маючи можливість звернутись за допомогою до інших осіб, а також маючи реальну і об’єктивну можливість виявити небезпеку для свого руху – зазначеного пішохода ОСОБА_1, яка знаходилась позу, праворуч від автомобіля, діючи з необережності, вираженій у злочинній самовпевненості, відновила рух транспортним засобом заднім ходом і почала виїжджати з зупинки громадського транспорту на проїзну частину пл. ОСОБА_5, повертаючи при цьому праворуч по дузі, та скоїла наїзд задньою частиною кузова керованого транспортного засобу «SMART CABRIO» д.н. НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_1, внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала на проїзну частину.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід похилого віку ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма до складу якої входять: забій м’яких тканин тім’яної області справа, лінійний перелом правої тім’яної кістки з переходом на стрілоподібний та лямбдоподібний шви справа, вогнище геморагічного забою лівою лобної частки, які утворилися від одноразової ударної дії тупого твердого предмета з необмеженою контактуючою поверхнею, яким було дорожнє покриття, в праву тім’яну область, при падінні з положення стоячи на площині з наступним ударом головою об опорну поверхню, при цьому при падінні мало місце закидання голови, що сталося при наданні тілу попереднього прискорення в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та пішохода), та вказана черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушила п.п. 1.5, 1.7, 2.3 “б”, 10.1, 10.9 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, якими встановлено:

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 1.7 «Водії, пішоходи та пасажири зобов’язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності».

п. 2.3 «б» «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.9 «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.».

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та показала, що 03.11.2015 року приблизно об 11 годині 20 хвилин знаходячись на площі ОСОБА_5, перед зупинкою громадського транспорту, здійснюючи рух заднім ходом зачепила пішохода ОСОБА_1 Одразу вибігла з машини та побачивши непритомну потерпілу, викликала швидку медичну допомогу. Повністю відшкодувала завдану шкоду потерпілій. В теперішній час у вчиненому розкаюється, просить суд суворо її не наказувати та не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки на її утримані знаходяться батьки похилого віку та онука.

Окрім повного визнання своєї вини, винність обвинуваченої ОСОБА_2 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні повністю доказана і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_1 яка в судовому засіданні показала, що дійсно 03.11.2015 року приблизно об 11 годині рухаючись пішки по площі ОСОБА_5 в м. Одесі, переходячи проїзджу частину, неподалеку від бордюрного каменю та припаркованих транспортних засобів її зачепив невідомий транспортний засіб. Від несподіваного та раптового поштовху, потерпіла втратила рівновагу і впала на асфальт, одразу втративши свідомість. Через деякий час на секунду прийшла до тями і побачила, що лежить біля або під транспортним засобом. Наступний раз вона прийшла до тями у кареті швидкої медичної допомоги.

Показами свідка ОСОБА_8 який допитаний в судовому засіданні показав, що він працює поліцейським в управлінні патрульної поліції у м. Одесі. 03.11.2015 року в першій половині дня він отримав виклик про дорожньо-транспортну пригоду в районі площі Будинку Меблів в м. Одесі. Приїхавши на місце події, приблизно через 10 хвилин після виклику, співробітник поліції побачив транспортний засіб «SMART CABRIO», за кермом якого знаходилась жінка. Транспортний засіб знаходився приблизно на відстані двох метрів від бордюрного каменю, передньою частиною направлений в сторону вул. Щорса, задньою частиною в сторону вул. ОСОБА_6. Колеса були вивернуті в праву сторону, таким чином, що здавалось про рух транспортного засобу заднім ходом. На транспортному засобі він бачив слід потертості прошарку пилу. Причини утворення потертості йому не відомі. Обставини події йому відомі зі слів водія – жінки ОСОБА_2, яка по приїзду поліцейських на місце пригоди повідомила, що рухаючись з парковочного місця заднім ходом почула поштовх (стук) об транспортний засіб. Коли вийшла з транспортного засобу побачила лежачою жінку – потерпілу. Одразу ж викликала швидку допомогу, яка доставила потерпілу до лікарні.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 показав, що він працює завідувачем відділом експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи. У вказаному кримінальному провадженні він проводив судово-медичне дослідження потерпілої ОСОБА_1, висновок експерта № 3644 від 18.01.2017 року. Він повністю підтвердив висновки експертизи. Експертиза проводилась на підставі медичної документації та матеріалів кримінального провадження, серед яких протоколи допитів потерпілої та свідка ОСОБА_2 Висновок щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень – падіння з положення стоячи на площині з наступним ударом головою об опорну поверхню, з урахуванням точки прикладання травмуючої сили (права тім’яна область) слід вважати, що при падінні мало місце закидання голови, що не характерно для мимовільного падіння і могло бути при наданні тілу попереднього прискорення в умовах ДТП зроблений експертом на підставі вихідних даних наданих слідчим, а також з урахуванням наукової літератури.

Крім того, вина ОСОБА_2 повністю підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження і які судом дослідженні в порядку ст. 358 КПК України.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.11.2015 року, який проведений з 12 години 55 хвилин до 13 години 55 хвилин, за участю понятих та у присутності водія ОСОБА_2, зі схемою ДТП та фототаблицею, якими зафіксований факт дорожньо-транспортної пригоди на площі ОСОБА_5 в м. Одесі біля зупинки громадського транспорту “Будинок меблів” та місце розташування транспортного засобу “Smart Cabrio” д.н. НОМЕР_3 на площі, погодні умови, стан дорожнього покриття, наявність слідів на транспортному засобі. Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу, який є частиною протоколу огляду місця події на транспортному засобі “Smart Cabrio” встановлені сліди: в нижній задній частині правого заднього крила, на задній панелі в центральній та верхній і нижній частинах маються сліди – динамічні потертості брудопилового нашарування.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 6577 від 10.11.2015 року по дослідженню технічного стану рульового керування, робочої гальмової системи ходової частини та системи освітлення автомобіля НОМЕР_4, відповідно до якої: рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля НОМЕР_4 до моменту ДТП (за умови незміннного стану систем, які досліджувалися, у період після аварійного зберігання) знаходились у працездатному стані та забезпечували водієві технічну можливість контролювати напрямок руху автомобіля та здійснювати його гальмування з ефективністю відомою водію, при цьому в зазначених системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля (при гальмуванні або русі накатом) від визначеного напрямку руху або відмову систем. До моменту ДТП система освітлення наданого автомобіля перебувала у працездатному стані та при необхідності могла виконувати свої функції по позначенню автомобіля на проїжджій частині та освітленню напрямку руху.

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 6578 від 24.12.2015 року по дослідженню обставин наїзду автомобіля SMART Cabrio на пішохода, відповідно до якої: при цілеспрямованому дослідженні наданого автомобіля НОМЕР_5 яких-небудь слідів і ушкоджень на ньому, які по характеру утворення можливо було б однозначно віднести до результату контактування даного транспортного засобу з дорослим пішоходом не зафіксоване (такими слідами, як правило, є відбитки тканини на брудопиловому нашаруванні (одягу пішохода), сліди тертя брудопилового нашарування з вираженими ознаками елементів тіла пішохода і т.д.) У той же час на даному автомобілі була встановлена наявність наступних слідів, частина яких може бути віднесена по морфологічним ознакам і ступеню виразності до слідів залишеним при контактуванні з пішоходом – потожирові нашарування на двері задка. Категорично віднести зафіксовані сліди до слідів залишеним при контактуванні з пішоходом, з технічної точки зору, не представляється можливим через малий об’єм слідової інформації – це лише потожирові нашарування, які розташовані по всій ширині двері задка, а також через неможливість встановлення конкретного часу утворення даних слідів та їх належність даному пішоходу. Визначити експертним шляхом координати розташування на проїзній частині місця наїзду автомобіля на пішохода не представляється можливим з причин наведених у дослідницькій частині.

Висновком судово-медичної експертизи № 3644 від 18.01.2017 року, відповідно до якої у гр. ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма до складу якої входять: забій м’яких тканин тім’яної області справа, лінійний перелом правої тім’яної кістки з переходом на стрілоподібний та лямбдоподібний шви справа, вогнище геморагічного забою лівої лобної частки. Вказані ушкодження утворилися від одноразової ударної дії тупого твердого предмета з необмеженою контактуючою поверхнею, яким могло бути дорожнє покриття, в праву тім’яну область. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень (лінійний перелом правої тім’яної кістки, наявність протиударних ушкоджень речовини головного мозку в лівій лобній частці), механізм їх спричинення (дія тупого твердого предмета з необмеженою контактуючою поверхнею) слід вважати, що в даному випадку мало місце падіння з положення стоячи на площині з наступним ударом головою об опорну поверхню. Враховуючи точку прикладання травмуючої сили (права тім’яна область) слід вважати, що при падінні мало місце закидання голови, що не характерно для мимовільного падіння і могло бути при наданні тілу попереднього прискорення в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та пішохода). Враховуючі дані медичної документації, слід вважати, що черепно-мозкова травма виникла незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могла бути спричинена 03.11.2015 року. Вказана черепно-мозкова травма згідно з п 2.1.3 «б» “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Об’єктивних судово-медичних даних, за якими можна було б встановити положення тіла постраждалої по відношенню до транспортного засобу, в тому числі статичне або динамічне, в розпорядженні експерта не мається. При ГХ дослідженні крові гр. ОСОБА_1 етиловий спирт не виявлений.

Заявою гр. ОСОБА_1, відповідно до якої остання просить визнати її потерпілою по кримінальному провадженню, оскільки в зв’язку з дорожньо-транспортною пригодую яка мала місце 03.11.2015 року на пл. Б. Дерев’янко в м. Одесі їй були спричинені тілесні ушкодження.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 17-286 від 16.03.2017 року по дослідженню обставин наїзду автомобіля SMART Cabrio на пішохода, відповідно до якої: В умовах даної події належні дії водія автомобіля SMART Cabrio при виконанні маневру руху заднім ходом регламентувалися вимогами п. 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху, згідно з якими перед початком руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Якщо при виконанні даного маневру для водія автомобіля була обмежена видимість (п. 10 вихідних даних), то водію транспортного засобу для забезпечення безпеки руху було потрібно звернутися за допомогою до інших осіб. Належним виконанням вимог п. 10.1 та 19.9 Правил ДР автомобіля SMART Cabrio мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. Фактичні дії водія автомобіля SMART Cabrio, які не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 10.9 Правил ДР, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв’язку з ДТП.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами які пом’якшують покарання обвинуваченої є вчинення злочину у перше, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, надання іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, а також знаходження на утриманні батьків похилого віку /ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6/.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, та встановлюючи ступінь її вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченої, а і її особистості, наскільки вона проявилась у злочинних діях, наскільки вона має нахили до скоєння правопорушень.

Даючи оцінку особистості обвинуваченої, судом встановлено, що ОСОБА_2 має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштована. Заміжня, має повнолітніх дітей. В теперішній час має з чоловіком на утримані батьків похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, яким забезпечує соціальні та побутові умови життя. Також має на утримані малолітню онуку. Раніше судимих в сім’ї не має. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувала. Водійське посвідчення отримала 15.09.2011 року. Водійський стаж на час події правопорушення становив 3 роки. Одразу після дорожньо-транспортної пригоди викликала швидку медичну допомогу, надавала допомогу потерпілій на місці пригоди. На протязі більше двадцяти одного дня повністю забезпечувала життєві та соціальні потреби потерпілої /годування, медичне обстеження та лікування/. Матеріальну та моральну шкоду відшкодувала в повному обсязі без будь-якого стороннього впливу і незважаючи на кримінальне провадження.

Суд також враховує доводи потерпілої, яка в судовому засіданні досить щиро показала, що ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди повністю забезпечила її необхідними життєвими і побутовими умовами. Все медичне обстеження та лікування відбулось виключно за рахунок обвинуваченої. Окрім того, потерпіла дуже позитивно оцінила моральні та людські якості обвинуваченої, яка фактично не відходила від потерпілої на протязі всього терміну лікування.

Таким чином обставини встановлені під час судового розгляду, та спосіб і обстановка вчинення необережного злочину свідчать, що ОСОБА_2 не є особою суспільно небезпечною.

Неуважність та недбалість на думку суду привели обвинувачену до скоєння тяжкого необережного злочину.

Хоча злочин вчинений обвинуваченою ОСОБА_2 серед усіх транспортних злочинів є найбільш поширеним і найбільш небезпечним, оскільки більш реальною стає можливість настання тяжких наслідків за допомогою джерела підвищеної небезпеки, однак обставини встановлені під час судового розгляду щодо подій правопорушення та особа обвинуваченої, дають підстави суду для призначення покарання обвинуваченій не значного за розміром. При цьому суд також враховує досудову доповідь, яка складена Малиновським районним сектором Одеського міського відділу з пробації від 11.07.2017 року, відповідно до висновку якої: уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статті, зв’язане з позбавленням волі, однак відповідно до ст. 75 КК України, із звільненням останньої від відбування покарання з випробуванням, оскільки суд вважає, що її виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Суд також вважає за необхідне не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_2 постійно забезпечує матеріально-побутові умови своїх батьків похилого віку, які мешкають окремо від неї.

Призначення вказаного покарання, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного необережного злочину, його обставинам, особі обвинуваченої, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід’ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Позовні вимоги прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах КУ «Міська клінічна лікарня № 11» м. Одеси до обвинуваченої ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 5891,82 гривень, що витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину на підставі ст. 128 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити, оскільки вони засновані на вимогах Закону і підтверджені документально: рахунок від 07.04.2017 року, який складено лікарнею, за фактом фактичних витрат на лікування ОСОБА_1

Окрім того, обвинувачена повністю визнала всі цивільно-правові вимоги прокурора.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов’язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК України, належить покласти на обвинувачену.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374-376 КПК України,

СУД, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2, винною у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_2 обов’язки, передбачені п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України:

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій з іспитовим строком обчислювати з дня набрання законної сили вироком суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь КУ «Міська клінічна лікарня № 11» м. Одеси кошти в сумі 5891 (п’ять тисяч вісімсот дев’яносто одна) гривня 82 копійки на розрахунковий рахунок 35411001046273 в Головному управлінні держказначейства України в Одеській області, МФО 828011 КОД ЗКПО 02774415, які витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 1775 (одна тисяча сімсот сімдесят п’ять) гривень.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: ОСОБА_10