Рішення № 73777666, 02.05.2018, Болградський районний суд Одеської області

02.05.2018

Справа № 497/350/18

Провадження № 2/497/318/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.

секретарі – Божевій І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності, –

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району та просить визнати за нею право власності по 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: вул.Пушкіна, 13, с.Василівка, Болградського району, Одеської області, як за членом колгоспного двору. При цьому позивач посилається на те, що цей житловий будинок станом на 14 квітня 1991 року відносився до типу колгоспного двору, вона - позивач та її померлі батьки ОСОБА_3П і ОСОБА_4,входили до його складу та придбали кожний право власності на 1/3 частку цього будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому. Але рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно їй – позивачу відмовлено в проведенні реєстрації права власності на її частку будинку через відсутність правовстановлюючого документу на будинок. Окрім, цього позивач просить визнати за нею право власності на 2/5 часток цього ж житлового будинку після смерті матері ОСОБА_5 нової Т.О., померлої 31 жовтня 1996 року, яка в свою чергу успадкувала 1/3 частку після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 27 жовтня 1993 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті матері та прийнята спадщину фактом свого проживання у спадковому домоволодінні, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний вище житловий будинок (його частку), тому вона вимушена звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області до суду не з’явився, надав відзив на позовну заяву, в якому просив проводити підготовче судове засідання у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок, розташований за адресою: с.Василівка Болградського району Одеської області, вул. Пушкіна, 13, належав до типу колгоспного двору та до його складу входили члени цього двору: ОСОБА_3 (помер 27 жовтня 1993 року), ОСОБА_4 (померла 31 жовтня 1996 року) та позивач по справі – ОСОБА_1. На підставі ст.123 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла станом на 14 квітня 1991 року, кожен член колгоспного двору придбав право власності на майно цього колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/3 частки будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами. Це підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області № 2553 від 21 серпня 2017 року, яка видана на підставі записів у погосподарській книзі (а.с.12).

Відповідно до абз.2 п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність в 1996 році, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння , що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. У сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних будинків) станом на 1991 рік здійснювалось шляхом внесення відповідного запису у погосподарській книзі сільської ради та відкриття особового рахунку на ім’я власника.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року зі змінами та доповненнями , державна реєстрація прав є обов’язковою. В ч.4 ст.3 цього ж Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно із абз. 3 частини 3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності , з подальшою видачею свідоцтва про право власності на об’єкти ( індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них) , що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року , щодо яких раніше не здійснювалась державна реєстрація прав власності для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА_6 № 37304350 від 27.09.2017 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок через відсутність у неї правовстановлюючого документу на цей будинок.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії ІІІ-ЖД № 487818 від 28.10.1993 року, виданого ОСОБА_2 сільською радою Болградського району Одеської області, а/з 50 ОСОБА_3, помер 27.10.1993 року (а.с.8).

Спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_4, фактичним вступом в управління або володіння спадковим майном, відповідно до ст.549 ЦК Української РСР, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району № 2553 від 21 серпня 2017 року (а.с.12), свідоцтвом про одруження серії ЯФ № 470681 від 27.04.1954 року, а/з 528 від 27.04.1954 року та інформаційними довідками зі спадкового реєстру №51324254 і 51324319 від 22.03.2018 року (а.с.32,33), відповідно до яких у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо ОСОБА_3, тобто частка ОСОБА_5 нової Т.О. в житловому будинку склала - 2/3.

Не оформивши спадщину належним чином, 31.10.1996 року померла ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 089813 від 01.11.1996 року, виданого ОСОБА_2 сільською радою народних депутатів Болградського Одеської області, а/з 59 (а.с.9).

Позивач по справі ОСОБА_1 є донькою спадкодавця, що підтверджено свідоцтвом про її народження серії ІІ-УР № 028223 від 08.09.1959 року, а/з 82 від 08.09.1959 (а.с.11), яка прийняла спадщину, фактичним вступом в управління або володіння спадковим майном, відповідно до ст.549 ЦК Української РСР, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району № 2553 від 21 серпня 2017 року (а.с.12).

Постановою державного нотаріуса Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 27.02.2018 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу, якій підтверджував би належність частки будинку спадкодавцеві (а.с.22).

Інших спадкоємців не має, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області № 2553 від 21.08.2017 року (а.с.12), відповідно до якої на день смерті ОСОБА_4 з нею в одному будинку проживала та була зареєстрована дочка ОСОБА_1 та матеріалами спадкової справи №464/00, заведеною державним нотаріусом Болградської районної нотаріальної контори Одеської області, відповідно до яких з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася тільки донька ОСОБА_1, позивач по справі.

На частину спадкового майна позивач вже отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов, судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.549 ЦК Української РСР, ст. 328,392 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 31 жовтня 1996 року, право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Пушкіна, 13 в с.Василівка Болградського району Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Пушкіна, 13 в с.Василівка Болградського району Одеської області, як за членом колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца