Рішення № 73777642, 27.04.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2380/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

секретар судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія справу за заявою

ОСОБА_1

заінтересована особа:

Трудівська сільська рада Кілійського району Одеської області

про

встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 14.12.2017 року звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту належності ОСОБА_2, померлому 21.11.2017 року, державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 090813, виданого 05.01.2001 року.

Із заяви вбачається, що на підставі рішення XIV сесії XXIII скликання Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області № 75 від 22.07.2000 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 090813. Таким чином, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,99 га, яка розташована на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області. Однак, в зазначеному акті була допущена помилка при написанні по батькові власника, а саме: замість «Костянтинович» невірно зазначено «Констянтинович».

ОСОБА_2, який є чоловіком заявниці, помер 21.11.2017 року. Встановлення факту належності померлому державного акту на право власності на землю необхідне заявниці для оформлення права власності на спадкове майно.

Заявниця, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судовому засіданні не була присутня, однак надала заяву про те, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, а також просить справу розглядати за її відсутності.

Представник Трудівської сільської ради Кілійського Одеської області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак направив заяву, відповідно до якої вимоги заявниці визнає в повному обсязі та водночас просить провести засідання без його участі.

На підставі вищезазначеного суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, в порядку передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

З державного акту на право приватної власності на землю серії I-ОД № 090813, виданого 05.01.2001 року на підставі рішення XIV сесії XXIII скликання Трудівської сільської ради народних депутатів Кілійського району Одеської області № 75 від 22.07.2000 року, вбачається, що «Чумаченко Сергію Констянтиновичу» передано на праві приватної власності земельну ділянку площею 4,99 гектарів, розташовану на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно паспорту серії КЕ 931069, виданого Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 06.02.1998 року, ім’я, прізвище, по батькові та дата народження власника земельної ділянки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 511387 від 24.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 помер 21.11.2017 року, про що складено відповідний актовий запис за № 572.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

З інформаційного листа Відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.09.2017 року № 627/138-18 вбачається, що ОСОБА_2 звертався до Відділу у Кілійському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області з питанням про внесення змін до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 090813, виданого 05.01.2001 року, однак йому було відмовлено в внесенні змін в зазначений акт.

У зв’язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 «про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме органом державної реєстрації прав.

Тому, з 01.01.2013 року органи Держземагентства позбавлені повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЖД № 265156 від 19.11.1994 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19.11.1994 року було зареєстровано шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу – «Чумаченко», про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 16 .

Встановлення факту належності померлому ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 090813 необхідно заявниці ОСОБА_1 для оформлення належним чином в порядку спадкування права власності на зазначену земельну ділянку.

Оскільки заявниця позбавлена можливості в позасудовому порядку виправити допущену помилку, суд вважає, що її право підлягає судовому захисту, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, за правилами окремого провадження.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищезазначеного суд вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_2, померлому 21.11.2017 року, державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 090813, виданого 05.01.2001 року на підставі рішення XIV сесії XXIII скликання Трудівської сільської ради народних депутатів Кілійського району Одеської області № 75 від 22.07.2000 року.

Керуючись ст. ст. 12,13,18,76-81, 263-265,293-294, 315-316ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_2, померлому 21.11.2017 року, державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 090813, виданого 05.01.2001 року на підставі рішення XIV сесії XXIII скликання Трудівської сільської ради народних депутатів Кілійського району Одеської області № 75 від 22.07.2000 року, на ім‘я «Чумаченко Сергія Констянтиновича».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Одеської області.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4