Вирок № 73777420, 02.05.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/172/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю:

прокурора Скубачевського П.П.,-

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, військовозобов"язаного, який постійного місця проживання немає, останній час прожив в ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України несудимого, обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, 09 лютого 2018 року, близько 11 години 00 хв., з метою крадіжки чужого майна, керуючись корисливими спонуканнями прийшов на територію господарства, що знаходиться в с. Веселівка, Диканського району, Полтавської області, що належить потерпілій ОСОБА_2 Там, впевнився у відсутності потерпілої та інших сторонніх осіб, через вікно, шляхом розбиття шибки вікна, проник в середину приміщення дачного будинку. В середині дачного будинку виявив та таємно викрав електрозварювальний апарат марки “ВД306-УЗ”, вартістю 960 грн., дискову електропилу марки “Протон ПД-210”, вартістю 1150 грн., електричний дриль марки “ИЄ 1003”, вартістю 140 грн., ручну соковижималку марки “Струмок”, вартістю 50 грн. та алюмінієві речі загальною вагою 14,1 кг на загальну суму 380 грн. 70 коп., завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 2 680 грн. 70 коп.

При розгляді справи в суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, визнав повністю та детально пояснив суду, що він дійсно 09 лютого 2018 року, прийшов на територію господарства, що знаходиться в с. Веселівка, Диканського району та належить потерпілій ОСОБА_2 При цьому, він достовірно знаючи, що у розташованому на вказаній території будинку нікого не має, тому він розбивши скло на вікні проник всередину будинку. Там, він у будинку, помітив та викрав електрозварювальний апарат, електропилу, електричну дриль, соковижималку, чавуни та інші алюмінієві речі. У вчиненому кримінальному правопорушенні розкаюється.

Так як, обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому він та прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За вказаних обставин після роз'яснення обвинуваченому положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого та дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за статтею 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням до житла, є вірною, так як обвинувачений ОСОБА_1 09 лютого 2018 року, близько 11 години 00 хв., з метою крадіжки чужого майна, керуючись корисливими спонуканнями прийшов на територію господарства, що знаходиться в с. Веселівка, Диканського району, Полтавської області, що належить потерпілій ОСОБА_2 Там, впевнився у відсутності потерпілої та інших сторонніх осіб, розбив шибку у вікні та проник в середину приміщення дачного будинку. В приміщені будинку обвинувачений ОСОБА_3 виявив та таємно викрав майно належне потерпілій ОСОБА_2, завдавши їй майнову шкоду на загальну суму 2 680 грн. 70 коп.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за статтею 185 ч. 3 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд по справі не вбачає.

Представник уповноваженого органу з питань пробації в судове засідання не з'явився, а до суду подав досудову доповідь, з якої встановлено, що вказаний обвинувачений ОСОБА_1 за місцем свого тимчасового проживання характеризувався позитивно.

Разом з тим на думку органу пробації, беручи до уваги всю інформацію, що характеризує вказаного обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, його виправлення не можливе без позбавлення волі або обмеження на певний строк, бо становить високу небезпеку для суспільства.

Беручи до уваги ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, не відшкодував завдані збитки потерпілій, постійного місця проживання не має, на прийняті до нього міри виховного рахакткру не реагує, він є працездатною особою але офіційно не працює, зловживає алкогольними напоями, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а досягне мети при призначенні йому покарання у виді реального позбавлення волі, відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного у виді арешту, мотивуючи це тим, що останній повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, крім того маються ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може зникнути з місця свого тимчасового проживання та переховуватися від призначеного судом покарання.

Вислухавши клопотання прокурора заслухавши думки з цього приводу учасників судового засідання, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 повинен відбувати покарання у виді реального позбавлення волі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора, обравши обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити виконання цим обвинуваченим належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України,суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 в разі внесення застави та звільнення його з під варти ряд обов'язків.

Долю речових доказів за провадженням вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

В рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи у порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягти вартість проведеної по справі експертизи.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 369 - 371, 373 - 377, 391, 395 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 185 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 02 травня 2018 року.

Обвинуваченому ОСОБА_1 визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК Україниу розмірі - 20 (двадцяти) розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 29.04.2018 року складає 35 240 (тридцять п"ять тисяч двісті сорок) грн. (Одержувач ТУ ДСА України у Полтавській області).

Депозит: Банк одержувача ДКСУ в м. Києві, код одержувача:( МФО 820172, код отримувача ЗКПО 26304855, розрахунковий рахунок: 37314008015950) .

Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь- який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, до набрання вироком законної сили, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)докласти зусиль до пошуку роботи.

Речовий доказ по справі у виді алюмінієвого бідону ємністю 40 л., алюмінієвого чавуна ємністю 20 л., алюмінієвого чавуна ємністю 10 л., які знаходяться на зберіганні потерпілої ОСОБА_2 залишити останній як її власність.

Речові докази по справі у виді спеціального пакету Експертної служби МВС України № 4049821 із таблицею вилучених слідів, на якій вклеєні сім відрізків скотчу із відбитками слідів пальців рук, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Диканського ВП ГУНП в Полтавській області - ЗНИЩИТИ.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 1001 (одна тисяча одна) грн. 00 коп. судових витрат на проведення судової експертизи по справі.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Головуючий: