Постанова № 73776260, 26.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/2107/17 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/783/5879/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н. П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

секретаря: Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 07 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про визнання майнових прав на квартиру,-

в с т а н о в и л а:

22.03.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 «Ірокс» про визнання за ОСОБА_2 майнових прав на двохкімнатну квартиру № 146, що розташована на 2-му поверсі 5-ї секції житлового будинку на вул.Шевченка, 418 у м. Львові, та зобов’язання ОСОБА_3 «Ірокс» виконати дії по внесенню в державний реєстр речових прав на нерухоме майно документів, необхідних для реєстрації права власності на квартиру 146 на вул.Шевченка, 418 у м. Львові, а саме: документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, документ про речові права на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 29.11.2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 «Ірокс» укладено договір № 048/5 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва та договір №48/5 підряду будівництва (завершення) об’єкта незавершеного будівництва, згідно якого замовник зобов»язувався оплатити вартість будівельно-монтажних робіт об’єкту незавершеного будівництва – двохкімнатної квартири № 146 (5 секція) загальною проектною площею 66,85 кв.м. 2-го житлового поверху на вул. Шевченка, 418 у м. Львові, а підрядник зобов’язувався закінчити виконання будівель-монтажних робіт та передати об’єкт завершеного будівництва у власність замовника. Загальна договірна вартість будівництва на момент укладення договору становила 387730,00 грн., в тому числі 155092,00 грн. за попереднім договором та 232638,00 грн. за договором та остаточно зі зміною вартості 1кв.м. квартири в процесі будівництва склала 393330,00 грн. Фактична загальна площа квартири згідно замірів БТІ та технічного паспорта складає 70,1 кв.м. і відповідно до п.2.9 договору за додаткову площу 03.10.2013 року ОСОБА_4 додатково сплатив 24375,00 грн. і загальна вартість фактичної площі квартири склала 417705 грн. та була повністю сплачена ОСОБА_4 03.10.2013 року між ОСОБА_3 «Ірокс», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесено зміни до договору № 048/5 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва та договору №48/5 підряду будівництва (завершення) об’єкта незавершеного будівництва, згідно яких замість сторони по договору замовник фізична особа - ОСОБА_4 стороною по договору виступає замовник фізична особа ОСОБА_5 та підрядник зараховує в повному обсязі грошові кошти, які сплачені фізичною особою ОСОБА_4 як оплату, здійснену по даному договору замовником ОСОБА_5, яка згідно свідоцтва про шлюб змінила прізвище на Малиць. Відтак, позивач вважає, що повністю виконала свої зобов'язання за договором, крім того провела у квартирі оздоблювальні роботи, встановила необхідне для проживання обладнання і проживає в ній. Однак, відповідач ОСОБА_3 «Ірокс» не виконує свої зобов’язання щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, у зв’язку з чим у неї відсутній правовстановлюючий документ на квартиру, в якій вона проживає та виплатила повну її вартість.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 майнові права на двохкімнатну квартиру № 146, що розташована на 2- му поверсі 5-ї секції житлового будинку на вул. Шевченка, 418 у м. Львові. Зобов»язано ОСОБА_3 «Ірокс» виконати дії для внесення в державний реєстр речових прав на нерухоме майно документів, необхідних для реєстрації права власності на квартиру 146 у будинку, що на вул. Шевченка, 418 у м. Львові, а саме: документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об"єкту нерухомого майна адреси; документ, що посвідчує право власності на об"єкт нерухомого майна до його реконструкції; документ про речові права на земельну ділянку, на якій розташований об"єкт нерухомого майна. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на користь ОСОБА_2 41977,05 грн. судового збору. Стягнуто Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на користь держави 640 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржило ПАТ «Ірокс».

Вважає його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з»ясуванням усіх обставин справи.

Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не надав документи, які позивач вимагає для здійснення державної реєстрації права власності є помилковим. Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в якому вказано перелік документів, які подаються забудовником державному реєстратору, не передбачено обов»язок подавати документи про присвоєння поштової адреси та про правовий статус земельної ділянки у випадку реконструкції об»єкта незавершеного будівництва. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки рішенню Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 року у справі № 813/1983/16, яким встановлено, що документами, які підтверджують присвоєння об»єкту нерухомого майна адреси є технічний паспорт на квартиру та декларація про готовність об»єкта до експлуатації, в яких вказано адресу об»єкта.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У засіданні колегії суддів позивач та її представник – ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечили, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Просили відмовити у задоволенні скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в засідання апеляційної інстанції не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. ОСОБА_3 власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно з ч. 1 ст. 5 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт нерухомого майна проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Порядок прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомого майна встановлюється законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Судом встановлено, що 29.11.2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 «Ірокс» укладено договір № 048/5 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва та Договір №48/5 підряду будівництва(завершення) об’єкта незавершеного будівництва, згідно якого замовник зобов»язувався оплатити вартість будівельно-монтажних робіт об’єкту незавершеного будівництва – двохкімнатної квартири № 146(5 секція) загальною проектною площею 66,85 кв.м. 2-го житлового поверху на вул.Шевченка, 418 у м.Львові, а підрядник зобов’язувався закінчити виконання будівель-монтажних робіт та передати об’єкт завершеного будівництва у власність замовника (а.с.7-8,9-13).

Згідно статті 4 договору№ 048/5 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва від 29.11.2011 року, за умови виконання своїх інвестиційних зобов'язань у повному обсязі, замовник отримує право власності на об'єкт інвестування.

Остаточна вартість квартири визначена у розмірі 417 705,00 грн. і така була повністю оплачена через касу ОСОБА_3 «Ірокс», що підтверджується копіями квитанції та довідкою ОСОБА_3 «Ірокс» про підтвердження 100% оплати вартості об’єкту будівництва (а.с.15-17,44).

03.10.2013 року між ОСОБА_3 «Ірокс», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесено зміни до договору № 048/5 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва від 29.11.2011 року та договору №48/5 підряду будівництва (завершення) об’єкта незавершеного будівництва від 29.11.2011 року, згідно яких замість сторони по договору замовника фізичної особи - ОСОБА_4 стороною по договору виступає фізична особа ОСОБА_5 та підрядник зараховує в повному обсязі грошові кошти в сумі 427 705 грн., які сплачені фізичною особою ОСОБА_4 як оплату, здійснену замовником по даному договору ОСОБА_5 Дані зміни до договору є невід»ємною його частиною (а.с.14).

ОСОБА_5 змінила прізвище на «Малиць», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-СГ №289017 від 25.10.2016 року (а.с.18).

Встановлено, що позивач повністю виконала свої зобов'язання за договором №48/5 підряду будівництва (завершення) об’єкта незавершеного будівництва від 29.11.2011 року, додатково за власні кошти провела у квартирі оздоблювальні роботи, встановили необхідне для проживання обладнання, проживає у квартирі та сплачує вартість комунальних послуг.

10.07.2014 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зареєструвало «Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації» другої черги (секції 1-2,5,6,7-8) багатоквартирного житлового будинку у м. Львові, що на вул. Шевченка, 418 і внесла до єдиного державного реєстру зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації за № ЛВ143141910418.

19.01.2016 року на замовлення ОСОБА_4 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, згідно якого площа такої складає 35,4 кв.м. (а.с. 22-24).

06.03.2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради прийнято рішення № 34162407 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої ОСОБА_2 для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв»язку з невиконанням ОСОБА_3 «Ірокс» обов'язків, передбачених підпунктами 1-4 пункту 62 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року, а саме не подання документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта, документа, що підтверджує присвоєння об»єкту нерухомого майна адреси, а також документа, що підтверджує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розташований новозбудований об»єкт, акт прийому-передачі нерухомого майна (а.с. 25).

Відтак, у позивача ОСОБА_2 відсутні будь-які правовстановлюючі документи про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Враховуючи, що у ОСОБА_2 відсутні документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання за ОСОБА_2 майнових прав на двохкімнатну квартиру № 146, що розташована на 2-му поверсі 5-ї секції житлового будинку на вул.Шевченка, 418 у м. Львові, та зобов’язання ОСОБА_3 «Ірокс» виконати дії по внесенню в державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформації, необхідної для реєстрації права власності на квартиру 146 на вул.Шевченка, 418 у м. Львові, а саме: інформації, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, інформації, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, інформації, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, та про речові права на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги вірних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ірокс» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 07 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04.05.2018 року.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

ОСОБА_7