Вирок № 73774961, 18.04.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/8323/17

н.п. 1-кп/415/262/18

ВИРОК

Іменем України

18 квітня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Шевченко О.В.,

за участю секретаря Бервено Ю.В.,

прокурора Нестеренко В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240001614 від 09.08.2017 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лисичанська Луганської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, не працюючої, інвалідом не являється, раніше судимої 19.01.1994 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.140, ст.19 - ч.3 ст.140 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 11.05.1994 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.ч. 2, 3 ст.140, ч.1 ст.42, ч.3 ст. 42 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі; 16.10.1998 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.141 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі; 25.11.2002 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185, ст.304, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; 18.04.2006 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.296, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України від відбуття покарання звільненої з іспитовим строком на 2 роки; 26.02.2007 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 22.07.2011 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 08.07.2016 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.121, ст. 69, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 20.09.2016 Жовтневим районним судом міста Харкова вирок Лисичанським міським судом Луганської області від 08.07.2016 переглянуто; звільненої 07.10.2016 по відбуттю строку; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2017 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, повторно, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, помітила на столі в коридорі мобільний телефон, впевнилась, що за її діями ніхто не спостерігає, та реалізуючи свій злочинний умисел з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон марки «Alcatel-one touch», який належить потерпілому ОСОБА_2. Своїми протиправними діями обвинувачена ОСОБА_1 завдала потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 556 гривень 33 копійки, згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/926е від 16.08.2017.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнала повністю і зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначила, що дійсно 09 серпня 2017 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, вона знаходилась у квартирі свого знайомого - потерпілого ОСОБА_2 та розпивала спиртні напої. Коли її ніхто не бачив, вона викрала мобільний телефон марки «Alcatel-one touch», який належав потерпілому ОСОБА_2. У подальшому вона віддала вищевказаний мобільний телефон знайомому. Через декілька місяців, працівниками поліції, викрадений нею телефон вилучено та повернуто потерпілому. Також нею відшкодовано потерпілому ОСОБА_2 450 гривень. У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила, просила пробачити її та призначити не суворе покарання.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинувачену ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно, повністю доведена, а її дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винної, яка офіційно не працює, має постійне місце проживання, незаміжня, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 81), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.79, 80), раніше судима (а.с. 76-78);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття.

У якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно до ст. 67 КК України, суд приймає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченої та її репутацію, яка не працює, єдиного джерела доходів не має, раніше судима, вчинила умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією частиною 2 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої - визнання вини, щире каяття винної, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, яка в судовому засіданні вибачалася за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надала правдиві свідчення про обставини вчиненого нею злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок, на залучення експертів, у зв'язку з проведенням у рамках даного кримінального провадження товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/926е від 16.08.2017, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази:

- мобільний телефон марки «Alcatel-one touch», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - підлягає залишенню останньому;

- оптичний диск формату «CD-R 700 мв, 80 mіn, 52х», який знаходиться у матеріалах кримінального провадження - підлягає залишенню у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Alcatel-one touch», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - залишити останньому;

- оптичний диск формату «CD-R 700 мв, 80 mіn, 52х», який знаходиться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1, процесуальні витрати у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/926е від 16.08.2017 у розмірі 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко