Рішення № 73774927, 26.04.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1133/18

Провадження №2/461/602/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3) до Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що вона є спадкоємцем майна після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Стверджує, що у зв'язку з постійною її хворобою та втратою у 2006 році паспорта не змогла прийняти спадщину у шестимісячний строк, тому просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.02.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою у повному обсязі судового збору.

На виконання вказаної ухвали позивачем 03.03.2018 року через канцелярію суду долучено квитанцію про сплату судового збору у повному обсязі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2018 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 26.04.2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, однак через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотання про розгляд справи у його відсутності не подав.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вказані норми цивільного процесуального законодавства, суд вважає за необхідне розгляд справи вважає за необхідне розгляд справи проводити за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задоволити, з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 11.09.2017 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3

З свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_3, виданого 09.12.2017 року Франківським районним у м.Львові відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис №4545 вбачається, що батьками позивача є: батько - ОСОБА_5; мати - ОСОБА_3.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00018770061 від 28.09.2017 року вбачається, що після укладення шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_6 її прізвище було змінено на ОСОБА_2, номер актового запису №4307 від 06.11.1982 року.

Окрім того, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано 23.07.1992 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 28.09.2017 року Франківським районним у м.Львові відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис №461. Після державної реєстрації розірвання шлюбу позивачу присвоєно прізвище ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 Дана квартира належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний номер 4807, посвідчений 18.10.2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Красовською А.В., на праві приватної власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №122016140 від 25.04.2018 року.

Судом також встановлено, що при житті ОСОБА_3 18.10.2006 року складено заяву, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Красовською А.В., зареєстровано в реєстрі за №4809 та згідно якої остання дала свою згоду на реєстрацію (прописку) та проживання в належній їй на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_2 своїй доньці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч. 1,2 ст.1220 Цивільного кодексу України).

Статтею 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п.24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом внаслідок втрати паспорта та постійною гіпертонічною хворобою ІІІ ступеню з високим ризиком. Позивачу 13.01.2017 року було проведено операцію: супракоронарного протезування висхідного відділу аорти (судинним протезом), що підтверджується випискою із стаціонарної карти №780/34.

Так, новий паспорт ОСОБА_2 видано 16.08.2017 року органом 4613.

Зазначені причини суд визнає такими, що істотно утруднювали позивачеві подання заяви про прийняття спадщини в строк, визначений законом.

З огляду на викладене, оскільки позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд дійшов висновку, що позов необхідно задоволити, визначивши позивачеві(спадкоємцеві) додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Окрім того, суд вважає за необхідне сплачений судовий збір залишити за позивачем, оскільки питання щодо розподілу судових витрат позивачем не ставилося.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» з наступними змінами, ст.ст.1220,1223,1270,1272 ЦК України, ст.ст.5,10,13,141,223, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Визначити ОСОБА_2(місце проживання: АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Суддя Зубачик Н.Б.