Рішення № 737746, 08.06.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.07 р. Справа № 36/27

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Будко Н.В.

при секретарі судового засідання Крючковой К.М.

розглянувши матеріали справи за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в інтересах Виробничої одиниці „Слов”янськтепломережа” м.Слов”янськ

до відповідача Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядько” Слов”янського району

про стягнення 39 921грн. 84коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Титаренко О.Л. по дов. №юр/6010 від 29.12.06р.;

від відповідача: Сулейман М.О. по дов. №120 від 30.05.07р.;

З 26.04.07р. по 31.05.07р. та з

31.05.07р. по 08.06.07р. у

судовому засіданні згідно ст. 77

Господарського процесуального

кодексу України оголошувалась

перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Слов”янськтепломережа” м.Слов”янськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядько” Слов”янського району, про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в сумі 25 654грн. 85коп., пені в сумі 14 001грн. 54коп., суми інфляції 198грн. 32коп., 3% річних в сумі 67грн. 13коп.

В обґрунтування вимог посилається на договір №320 від 01.09.2004р. зі змінами та доповненнями до нього, акт від 18.10.2006р., рахунки, претензію №011/0793 від 14.02.2007р.

Відповідач надав суду платіжне доручення №1048 від 24.05.07р. про сплату основного боргу за спірний період, проти стягнення 3% річних та суми інфляції не заперечує, однак просить суд зменшити розмір пені у зв”язку з тяжким фінансовим становищем, яке склалося на його підприємстві у теперішній час.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази судом ВСТАНОВЛЕНО:

01.09.2004р. сторони уклали договір №320 на постачання теплової енергії та зміни до нього.

Відповідно до п.1.2 договору позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію для всіх об’єктів загальною площею 699,2м.кв., а відповідач зобов’язався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 1.5 договору передбачена межа балансової належності – приміщення є вбудованим в будинок ТОВ „Славстройсервіс” вул..Свободи,6 у м.Слов”янську, межею балансового розмежування теплових мереж між позивачем та ТОВ „Славстройсервіс” є точка врізання у магістраль.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання у період з 18.10.2006р. по 01.04.2007р., що підтверджується актом від 18.10.2006р.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.1 договору, в редакції змін до нього від 01.09.2004р., передбачено, що розрахунки за теплову енергію що споживається, проводяться згідно пред’явлених рахунків надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представникам відповідача.

Для оплати наданих послуг з теплопостачання позивач виставив відповідачу рахунки №320 за жовтень 2006р. на суму 2 690грн. 34коп., за листопад 2006р. на суму 5 957грн. 18коп., за грудень 2006р. на суму 5 957грн. 18коп., за січень 2007 р. на суму 5 092грн. 97коп., за лютий 2007р. на суму 5 957грн. 18коп., за березень 2007р. на суму 5 957грн. 18коп., а всього на суму 31 612грн. 03коп., які відповідачем були отримані, про що свідчить підпис представників відповідача на вказаних рахунках.

Однак взяті на себе договірні зобов’язання відповідач виконав частково, надані позивачем послуги оплатив в сумі 5 957грн. 18коп.

Після пред’явлення позову відповідач оплатив залишок боргу за оспорюваний період в сумі 25 654грн. 85коп. що підтверджено платіжним дорученням №1048 від 24.05.2007р.

Оскільки відповідач оплатив основний борг у добровільному порядку, суд в цій частині позову припиняє провадження по справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Також, згідно ст. 625 ЦК України, прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних складають 67грн. 13коп., а сума інфляції – 198грн. 32коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення відповідно до Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій” та п.7.2.3 договору в сумі 14 001,54грн.

У ході розгляду спору позивач надав суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого пеня у розмірі 1% за кожен день прострочення складає 13 607грн. 58коп.

Однак суд вважає, що позивач при розрахунку невірно застосував розмір пені - 1% за кожен день прострочення, що суперечить Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Так, статтею 3 вказаного Закону встановлений розмір пені (штрафних санкцій), передбачений за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня.

Перевіривши арифметично наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що сума нарахованої пені перевищує подвійну ставку Національного банку України, яка є граничним розміром пені і може бути стягнута за прострочку виконання грошового зобов’язання.

У зв”язку з цим суд вимоги позивача в частині стягнення пені задовольняє частково, та стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 633грн. 76коп.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 33, 49, 80 п.1-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в інтересах Виробничої одиниці „Слов”янськтепломережа” м.Слов”янськ до Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядько” Слов”янського району про стягнення 39 921грн. 84коп.

Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25 654грн. 85коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядько” Слов”янського району, ЄДРПОУ 25330750, (84168, м.Слов”янськ, вул. Комсомольська, 17, р/р260003190479001 в КБ „Приватбанк” м.Краматорська, МФО 335548) на користь Виробничої одиниці „Слов”янськтепломережа” Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” ЄДРПОУ 05540965 (84122, м.Слов”янськ, вул. Іскри,5, р/р26007301661812 у ПІБ м.Слов”янська, МФО 334561) суму інфляції 198грн. 32коп., 3% річних в сумі 67грн. 13коп., пеню в сумі 633грн. 76коп., держмито в сумі 265грн. 54коп., витрати на інформаційно-техінчне забезпечення судового процесу в сумі 78грн. 48коп.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя