Постанова № 73772050, 04.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/12964/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 травня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого: судді Джуги С.Д.

суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду, яку постановлено 12 січня 2018 року суддею Леміш О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому про позбавлення батьківський прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2018 року про направлення справи за позовом ОСОБА_1Р до ОСОБА_2Ю та ОСОБА_2С про позбавлення батьківський прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів до Тячівського районного суду Закарпатської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з підстав п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2018 року справу за вказаним позовом направлено до Тячівського районного суду Закарпатської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з підстав п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати дану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального законодавства. Зокрема, вказує на те, що він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому на підставі ст.28 ЦПК України має право звертатися з відповідним позовом до Ужгородського міськрайонного суду. Однак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.28 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи до іншого суду(п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому про позбавлення батьківський прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2018 року вищезазначену справу направлено до Тячівського районного суду Закарпатської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про направлення справи до Тячівського районного суду, суддя суду першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна Ужгородському міськрайонному суду, оскільки позовна заява не містить обґрунтування щодо підстав звернення до Ужгородського міськрайонного суду за правилами альтернативної чи виключної підсудності, відтак вважав, що такий позов повинен пред’являтися за загальними правилами територіальної підсудності відповідно до положень ст.27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідачів, якщо інше не передбачено законом.

Однак до таких висновків суддя суду першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду

Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України: позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно довідки, наданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, відповідач по справі, ОСОБА_2С зареєстрований за адресою Тячівський р-н., смт.Усть- Чорна, вул. Чорнопотіцька, 12.

Місцем проживання ОСОБА_2Ю в позовній заяві зазначено: Тячівський р-н., с.Дубове, вул. Набережна, 95 .

Відповідно до ч.1 ст.28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред'явлений в одному з двох і більше судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб'єктивних прав більш зручним. Суд не має права обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Як вбачається з копії паспорту та довідки ТзОВ «Наш-Добробут» Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради №303 від 26.10.2017 року, позивач ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.5,8).

Передаючи справу до іншого суду, суддя суду першої інстанції не врахував положення ст.28 ЦПК України, та не взяв до уваги те, що позивач реалізував своє право на пред’явлення кількох взаємопов’язаних вимог. Натомість, в оскаржуваній ухвалі взагалі не зазначено щодо вимог про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

При цьому, позивач у справі пред’явив вимогу про стягнення аліментів за зареєстрованим місцем свого проживання (ч.1 ст.28 ЦПК України), а положення ч.3 ст.166 СК України передбачають, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Тобто, питання щодо стягнення аліментів вирішується одночасно з питанням про позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини.

Таким чином, якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч.1 ст.28 ЦПК України.

Враховуючи те, що даний позов був пред'явлений за правилами альтернативної підсудності за місцем реєстрації позивача, що є його правом, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про непідсудність даної справи Ужгородському міськрайонному суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала судді Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2018 року, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню із направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2018 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому про позбавлення батьківський прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :