Ухвала суду № 73771859, 12.04.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7781/17 провадження № 4-с/361/27/18

12.04.2018

У Х В А Л А

«12» квітня 2018 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

при секретарі - Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, головного територіального управління юстиції у Київській області, Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні

№ 39474733, заінтересована особа: ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою щодо незабезпечення виконання виконавчого провадження № 39474733 від 23 серпня 2013 року із ознаками його умисного знешкодження і втрати до 13 серпня 2015 року, невиконання посадовими особами державної виконавчої служби обов’язків, передбачених статтями 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неповернення та непогашення боржником суми боргу у розмірі

- 7 011 грн. 35 коп.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2018 року закрито провадження в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, головного територіального управління юстиції у Київській області, Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 39474733 в частині визнання правочинів недійсними та припинення їх дії; повернення відсотків; відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування скарги вказується, що на виконанні у Броварському міськрайонному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 39474733 з виконання виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 14 серпня 2013 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі - 7 993 грн.

00 коп. та судового збору у розмірі - 214 грн. 60 коп. Боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання судового рішення та не повертає суму боргу. Разом з тим, посадові особи державної виконавчої служби проявляють бездіяльність у вказаному виконавчому провадженні, зволікають із виконанням судового рішення, чим порушують вимоги статей 8, 19, 22, 68, 124 Конституції України.

У судове засідання учасники справи не з’явилися, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялися у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку. У скарзі ОСОБА_1 просила суд розглянути дану справу у її відсутність у зв’язку із станом здоров’я та похилим віком. 12 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розгляд даної скарги у його відсутність. 12 квітня 2018 року представник Міністерства юстиції України й Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області – ОСОБА_3 надала заяву про розгляд даної скарги у її відсутність. Управління державної виконавчої служби у Київській області у судове засідання свого представника не направило.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2013 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі – 7 993 грн. та судовий збір у розмірі – 214 грн. 60 коп.

12 жовтня 2015 року на підставі вищевказаного судового рішення, Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 2/361/460/13 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі – 8 207 грн. 60 коп.

У серпні 2013 року вказаний виконавчий лист пред’явлено до виконання до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

З дослідженого у судовому засіданні оригіналу виконавчого провадження № 39474733 вбачається, що 23 серпня 2013 року державним виконавцем відділу, ОСОБА_4, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 39474733.

10 вересня 2013 року в ході виконання виконавчого документа державним виконавцем зроблено запит в Броварське ВРЕР ДАІ. З відповіді, отриманої на запит вбачається, що згідно із комп’ютерною базою даних Броварської ВРЕВ ДАІ автотранспортні засоби не зареєстровані за боржником.

У ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем неодноразово направлялися запити до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області й Пенсійного фонду України для отримання інформації щодо номерів рахунків відкритих боржником, джерел отримання боржником доходів та пенсії. Крім того, державним виконавцем направлені запити в Головне Управління Держземагенства у Київській області, Броварське міжміське БТІ, КП КОР «Броварське МБТІ», Державну інспекцію котлонагляду і підіймальних споруд Територіального управління по Київській області та м. Києву, Інспекцію сільського господарства у Київській області, Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі, УДМС України в Київській області, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку щодо встановлення наявності у боржника майна.

06 грудня 2013 року державним виконавцем направлено до суду подання про обмеження в праві виїзду громадянина ОСОБА_2 При цьому ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2013 року у задоволенні подання відмовлено.

Постановами державного виконавця від 14 липня 2014 року 26 лютого 2015 року здійснено примусовий привід боржника ОСОБА_2

18 березня 2015 року державним виконавцем відділу направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

Одночасно 18 березня 2015 року державним виконавцем направлено подання про обмеження боржника в праві виїзду до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду 06 квітня 2015 року дане подання залишено без розгляду.

19 травня 2015 року до відділу надійшла відповідь з Броварського об’єднаного міського військового комісаріату, з якої вбачається, що боржник ОСОБА_2, на військову службу в ЗСУ по частковій мобілізації не призивався.

10 серпня 2015 року старший державний виконавець Шкред І.Ю. звернулася до суду із поданням про видачу дубліката виконавчого листа № 2/361/460/13 від 14 серпня 2013 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду від 04 вересня 2015 року видано дублікат вищевказаного виконавчого листа про стягнення боргу.

30 листопада 2015 року постановою державного виконавця накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2

Постановою старшого державного виконавця від 30 листопада 2015 року виконавчий лист

№ 2/361/460/13, виданий 14 серпня 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг та судовий збір у розмірі – 8 207 грн. 60 коп. повернуто стягувачу відповідно до пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем, відповідно до цього Закону заходи, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а також роз’яснення стороні, що даний виконавчий лист підлягає повторному пред’явленню на протязі року, з моменту завершення виконавчого провадження.

У рамках проведення виконавчих дій по виконавчому провадження № 39474733 встановлено, що за боржником автотранспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровані; відкриті рахунки в банках та інших фінансових установах відсутні; офіційного доходу та пенсії боржник не отримує. Згідно із відповіддю УДМС в Київський області ОСОБА_2, паспортом України для виїзду за кордон не документувався. Відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником зареєстровано ? частина квартири, за адресою: АДРЕСА_1. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції закону, що діяла на момент проведення виконавчих дій), якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 1007/13589/2012 повторно пред’явлений до виконання до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ВП № 52436787. Постановою старшого державного виконавця у рамках вказаного виконавчого провадження від 29 грудня 2016 року виконавчий лист № 1007/13589/2012 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі - 7 993 грн. 00 коп. та судового збору у розмірі – 214 грн. 60 коп. повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє, за боржником не рахуються транспортні засоби, інформація про джерела отримання доходів у ДРФО відсутня, за боржником не має відкритих рахунків. Відповідно до пункту 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» належне боржнику майно не підлягає реалізації.

Як вбачається із заперечень Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області станом на 05 березня

2018 року відкрите виконавче провадження, відповідно до виконавчого листа № 2/361/460/2013 від

14 серпня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 7993 грн. та судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп. на примусовому виконанні не перебуває, виконавчий лист до суду повторно не надходив.

Відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно із положеннями Закону України «Про виконавче провадження» виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов’язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ході розгляду даної справи по суті у межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд встановив, що при здійсненні виконавчого провадження

№ 39474733 державним виконавцем здійснено всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець витребував у відповідних органах, установах, та організаціях інформацію щодо наявності у боржника майна (рухомого, нерухомого), доходів, пенсії, відкритих рахунків у банківських установах, здійснював приводи боржника, наклав арешт на майно, неодноразово звертався до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та поданням до Броварського ВП НП ГУМС України про притягнення до кримінальної відповідальності. Здійснити звернення стягнення на нерухоме майно боржника державний виконавець не міг у силу положень частини сьомої статті 52 вищевказаного Закону (у редакції закону, що діяла на момент проведення виконавчих дій). З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не допущено бездіяльності при здійсненні виконавчого провадження № 39474733, так як вчинено всі, передбачені законом заходи для забезпечення примусового виконання рішення суду.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної скарги.

Керуючись статтями 447-451 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин