Вирок № 73771578, 03.05.2018, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/559/18

Провадження № 1-кп/351/70/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Собка В.М. ,

секретар - Нагірняк В.М.,

з участю: прокурора - Стефака А.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

представника органу пробації - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше не судимого

за ст.286 ч.2, ст.135 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 та умисно залишив його у небезпечному для життя стані і з місця події втік, за наступних обставин:

27.11.2017 року приблизно о 22 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки «Мазда 6», реєстраційний номер ОСОБА_7 CAN 10Н8 рухався по вул. Першого грудня у м. Снятин у напрямку центральної частини міста. В цей час, у попутному напрямку, лівим узбіччям дороги рухався пішохід ОСОБА_6. При наближенні до пішохода, ОСОБА_1 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, відвернув кермо автомобіля ліворуч, перетнув зустрічну смугу руху, виїхав на ліве узбіччя, де вчинив наїзд на ОСОБА_6

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9., (п.п. а) в якому зазначено, що водієві забороняється, керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння;

п. 10.1., який зобов’язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1., у якому вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 11.14, згідно якого дозволяється рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам.

У результаті порушення Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_6 помер на місці події від набряку головного мозку, перелому кісток черепа, крововиливу під оболонки головного мозку, закритої черепно-мозкової травми.

Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_6, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім того, 27.11.2017 приблизно о 22 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Мазда 6», реєстраційний номер ОСОБА_7 CAN 10Н8 та рухаючись по вул. Першого грудня у м. Снятин у напрямку центральної частини міста, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який рухався у попутному напрямку лівим узбіччям дороги. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 помер від набряку головного мозку, перелому кісток черепа, крововиливу під оболонки головного мозку, закритої черепно-мозкової травми та міг жити короткий проміжок часу (від декількох секунд до декількох хвилин). Після наїзду на пішохода ОСОБА_1, достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов’язку, що покладений на нього законом і загальновизнаними нормами моралі: не переконався чи потребує потерпілий допомоги, не вжив можливих заходів для надання йому домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу транспортним засобом, а умисно залишив його у небезпечному для життя стані та з місця події втік.

Таким чином, своїми діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та вказав, що вчинив злочин не навмисно, місце аварії залишив через переляк. Зазначив, що свідчення дані ним у суді є правдивими, усвідомлює неправомірність скоєного ним діяння, щиро розкаюється у вчиненому, повністю відшкодував завдані збитки, просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 подала до суду заяву, у якій зазначила, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки завдані збитки їм повністю відшкодовано, просила суворо не карати обвинуваченого. Потерпіла ОСОБА_8 у своїй розписці вказала, що претензій до обвинуваченого не має, завдані збитки їм відшкодовано, просила суд суворо не карати обвинуваченого.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись поясненням обвинуваченого, потерпілого і його законного представника та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому встановлено добровільність та істинність позиції обвинуваченого, а також роз’яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому повністю доведена, а його діяння слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України та ч.1 ст.135 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та умисно залишив його у небезпечному для життя стані і з місця події втік.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, згідно висновку органу пробації, встановлено що у віці 20 років вперше притягується до кримінальної відповідальності за скоєння двох злочинів, здобув кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Маркетинг» закінчивши у 2018 році Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, планує продовжити навчання та здобути повну вищу освіту, на даний час офіційно не працює, на своє утримання заробляє ремонтом автомобілів, згідно з довідками поліклінічного відділення Снятинської ЦРЛ ОСОБА_1 на диспансерному обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, відповідно до характеристики наданої Снятинською міською радою ОСОБА_1 характеризується позитивно, скарг та нарікань з боку сусідів до виконкому не надходило, підтримує хороші стосунки в сім’ї, жаліє про вчинене, з сім’єю потерпілого примирився, однак встановлено, що згідно з інформацією Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_1 25.08.2017 року притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР, а саме: відсутність поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До пом’якшуючих вину обставин суд відносить щиросердечне розкаяння у вчиненому, позитивну характеристику з місця проживання підсудного, думку потерпілої, яка просить суворо не карати обвинуваченого.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.

На підставі наведеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати покарання у межах статті обвинувачення ст.286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та в межах статті обвинувачення ст.135 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік та враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, наведені пом’якшуючі покарання обставини, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, особу обвинуваченого, його молодий вік, позитивну характеристику з місця проживання та місця навчання, відшкодування завданих збитків, відсутність у потерпілої претензій та її прохання суворо не карати обвинуваченого, беручи до уваги середню ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення, суд приходить до переконання, що є підстави звільнити обвинуваченого на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням на нього певних обов’язків.

Також, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого і додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, оскільки даний злочин пов’язаний з експлуатацією транспортного засобу та порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Долю речових доказів визначити на підставі вимог ст. 100 КК України.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати у зв’язку із проведенням експертиз у сумі 5565,60 грн., яка складається з 989,60 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи №4.2-139/17 від 28.12.2017 за експертною спеціальністю 10.2 - дослідження технічного стану транспортного засобу; 715,00 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи №4.2-1038/18 від 31.01.2018 за експертною спеціальністю 10.4 - транспортно-трасологічні дослідження; 3861,00 грн. за проведення трасологічної експертизи №1.2-799/18 від 24.01.2018 за експертною спеціальністю 4.2 - дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, які слід стягнути із обвинуваченогов дохід держави.

У кримінальному провадженні був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 40000,00 грн., після внесення якої захисником обвинуваченого ОСОБА_2, ОСОБА_1 був звільнений з-під варти, таким чином суд вважає, що сума застави підлягає поверненню ОСОБА_2

Суд, керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів терміном на 3 роки.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.135 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 визначити 3 (три) роки позбавлення волі із позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів терміном на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробувальним терміном 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_1 5565,60 грн. витрат за проведення експертиз в дохід держави.

Речові докази:

- автомобіль марки «Мазда 6», реєстраційний номер ОСОБА_7 CAN 10Н8 – повернути користувачу ОСОБА_1;

- частину лівої пошкодженої фари з корпусом і уламком скла, кріплення переднього номерного знаку, металічний патрубок, сліди біологічного походженні схожі на мозкову речовину, мікрооб’єкти, шарф, уламки прозорої пластмаси та пластмаси чорного кольору, частини світловідбивача фари автомобіля, підкрильник, фрагменти бампера та радіатора автомобіля знищити;

дві шини з маркуванням «Pilot Alpin Michelin» розміром 205/55/R16 повернути власнику ОСОБА_1.

Суму застави 40000,00 грн. повернути заставодавцеві ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.