Ухвала суду № 73771051, 04.05.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1840/17

Провадження № 4-с/344/32/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого– судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «Родовід Банк» звернувся з вказаною скаргою, в обґрунтування якої посилався на те, що 26.04.2013 року Івано-Франківським міським судом було ухвалено рішення у цивільній справі № 344/910/2013 року за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 28.07.2015 року на підставі вказаного вище рішення АТ «Родовід Банк» отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області.

24.01.2017 року АТ «Родовід Банк» отримав постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2016 року. Підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу стало те, що майна, належного боржнику, на яке може бути звернено стягнення не виявлено.

Представник скаржника зазначає, що заява про відкриття виконавчого провадження була подана стягувачем під час дії Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV та інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, ап. тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 нової редакції Закону України «Про виконавче провадження». Представник стягувача вважає, що державний виконавець порушив вимоги ч.1 ст.6, ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв до 05.10.2016 року, чим суттєво перешкодив процесу виконання судового рішення, а саме не здійснив усі необхідні дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

В судове засідання представник ПАТ «ОСОБА_3 не з'явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд скарги у відсутності представника скаржника, вимоги скарги підтримав в повному обсязі.

Державний виконавець подав до суду заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні скарги та слухати скаргу за його відсутності.

Відповідач по справі ОСОБА_4 в судове засідання також не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду скарги.

Враховуючи положення ст. 450 ЦПК України суд вважає, що скаргу слід розглянути за відсутності сторін, надіславши їм копію ухвали для забезпечення можливості оскарження з моменту отримання, що не позбавить їх права на справедливий розгляд справи.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У поданому до суду запереченні державний виконавець звертає увагу суду на те, що на виконанні у Могилів-Подільському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебувало два виконавчі документи по справі №344/910/2013 – про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та про стягнення судового збору. 27.12.2016 року було винесено постанову державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачу по виконавчих провадженнях №48370478 та №48370272 без виконання у зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернення стягнення.

Державний виконавець також повідомив суд, що за результатами розгляду скарг стягувача на винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання було проведено перевірку матеріалів виконавчих проваджень та зазначені постанови 22.06.2017 року було скасовано.

Державний виконавець долучив до заперечення постанови державного виконавця про передачу виконавчого провадження від 29.06.2017 року за якими, виконавчі провадження №48370478 та №48370272 по справі №344/910/2013 було передано Бориспільському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Таким чином, державним виконавцем надано суду належним чином завірені документи, які підтверджують, що оскаржувані стягувачем постанови про повернення виконавчих документів без виконання вже скасовані, а виконавчі провадження передані для подальшого виконання.

Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, твердження скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця є необґрунтованими, останнім вже вчинено дії щодо скасування оскаржуваних постанов та продовження виконання рішення суду за вимогами Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями Закону України «Про виконавче провадження», ч. 3 ст. 451 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Антоняк Т.М.