Вирок № 73770139, 04.05.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 277/67/18

Провадження № 1-кп/0285/331/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Нагорнюка Ю.В.,

суддів Мозгового В.Б., Помогаєва А.В.,

за участю секретаря Клечковської М.М.,

прокурора Сагадіна В.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 277/67/18 (12017060160000348 від 03.11.2017 року) за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, офіційно непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Як слідує з обвинувального акта, 02.11.2017 року, близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до приміщення літньої кухні домоволодіння № 20 по вул. Зеленій в с. Хутір Мокляки, Ємільчинського району, Житомирської області де, на той час, перебував власник ОСОБА_4, для з'ясування причин неодноразового висловлення образ останнім в його бік. В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла суперечка, у ході якої у ОСОБА_2, на підставі обурення словесними образами ОСОБА_4, виник злочинний умисел направлений на вчинення умисного вбивства останнього.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, без розриву у часі, ОСОБА_2 схопив за одяг ОСОБА_4, почав боротися з останнім, в результаті чого, повалив останнього на підлогу та притиснув ОСОБА_4 коліном до підлоги спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: синця по краю реберної дуги справа по середньо-ключичній лінії, повні поперечні непрямі переломи 8-10 ребер справа по середній підпахвовій лінії, рану на тильній поверхні 3-го пальця лівої кисті з поперечним переломом проксимальної фаланги, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості при житті та не є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. ОСОБА_1 цього, ОСОБА_2 наніс кулаками обох рук не менше п'яти ударів по голові ОСОБА_4, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в лівій скроневій ділянці, на лобі зліва, в ділянці зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, синці на правій вушній раковині, в навколоочній ділянці справа з переходом на праву щоку, на нижній губі зліва, по верхньому краю лівої вушної раковини, крововиливи в м'які тканини в правій скронево-тімяній ділянці, лівій скронево-потиличній ділянці, в ділянці лоба зліва, лінійний перелом кісток склепіння та основи черепа справа, дифузний крововилив під м'які мозкові оболонки, найбільш виражений в тім'яних та скроневих долях, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення та є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_4 настала від відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під м'які мозкові оболонки, який ускладнився розвитком набряку та дислокацією головного мозку.

Крім цього, в ході умисних дій ОСОБА_2, спрямованих на умисне вбивство ОСОБА_4 від отримав тілесні ушкодження у вигляді синців на тильній поверхні правої кисті з переходом на передпліччя, по зовнішній поверхні правого плеча в верхній та в середній третині, рани на тильній поверхні правої кисті в ділянці основи 4 і 5 пальців, на тильній поверхні лівої кисті між 1 і 2-м пальцями, опіки шкіри 1-го ст. на лівій щоці з переходом на ліве вухо, верхню третину шиї, на тильній поверхні лівої кисті з переходом на передпліччя, в ділянці лівої ключиці, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень при житті та не є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України визнав, але заперечував свій умисел на заподіяння смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 пояснив, що загиблий ОСОБА_5 неодноразово ображав його, насміхався над ним, казав що у нього «велике черево», обзивав «чуркою». Востаннє це сталось вранці 02.11.2017 року, коли ОСОБА_2 їхав на роботу на власному велосипеді, проїздив повз ОСОБА_5, який стояв на вулиці разом з іншими односельцями та висловив образливий коментар «Як це він на такому маленькому велосипеді везе таке черево?». Того ж дня, ввечорі, ОСОБА_2 вирішив піти поговорити з ОСОБА_5, взяв пляшку горілки та на велосипеді приїхав до будинку ОСОБА_5 Було вже темно, в будинку горіло світло. Коли ОСОБА_2 зайшов в кімнату то ОСОБА_5 був там. ОСОБА_2 поставив пляшку з горілкою на столі і хотів запитати ОСОБА_5 чого він його ображає, але у відповідь ОСОБА_5 знову почав висловлювати образи та схопив його за верхній одяг. ОСОБА_2 також схопив ОСОБА_5 за одяг і між ними виникла боротьба, під час якої вони неодноразово падали на підлогу. При цьому на них падали якісь речі, які саме обвинувачений не пам’ятає, оскільки був п’яний. Коли ОСОБА_5 лежав на землі, ОСОБА_2 був зверху та наніс йому кулаком декілька ударів (точну кількість не пам’ятає) в ділянку голови. ОСОБА_1 чого підвівся, забрав пляшку і вийшов з кімнати. ОСОБА_5 вслід висловлював якісь погрози, зміст яких обвинувачений не пам’ятає. Вбивати ОСОБА_5 він не хотів, а хотів з’ясувати з ним стосунки з метою припинення образ.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 повідомила суду, що вона є сестрою загиблого ОСОБА_5 Проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. Про смерть брата їй повідомили телефоном 03.11.2017 року родичі, які проживають у ІНФОРМАЦІЯ_6. Зі слів односельців потерпілій відомо, що в ніч з 2 на 3 листопада 2017 року ОСОБА_5 шукали сусіди та не могли знайти. Лише працівники поліції, які прибули на місце події вранці, виявили тіло загиблого під лахміттям в кімнаті старого будинку. Голова, обличчя та руки його були в крові. В кімнаті був безлад, все розкидано та побито. Потерпіла також повідомила, що під час прибирання у будинку загиблого її племінник ОСОБА_6 виявив під скринею сокиру, топорище якої було переламано, а також гумові перчатки зі слідами крові. Все це він передав працівникам поліції. З невідомих причин, цей доказ не було перевірено слідчим та досліджено експертами. При ознайомлені з матеріалами справи потерпілій стало відомо, що у вчиненні даного злочину підозрюється ОСОБА_2. Вона не погоджується з висновками слідства, оскільки вважає, що ОСОБА_2 себе оговорює з невідомих причин. Вбивство, на її думку, скоїли інші особи, які проживають на території села. ОСОБА_1 час судового розгляду потерпіла заявила клопотання про повернення кримінального провадження на додаткове розслідування, у задоволенні якого суд відмовив. У судових дебатах потерпіла просила виправдати обвинуваченого.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, сестра загиблого ОСОБА_5, пояснила, що 03.11.2017 року, вранці, о 07 год. 50 хв., їй подзвонив ОСОБА_8, двоюрідний брат, який проживає в селі Куліші і сказав, що щось сталося з братом ОСОБА_7. На запитання, що сталося, пояснив, що о 05 год., йому подзвонив ОСОБА_7, на прізвисько "Бурман" і сказав, що коли повертався з роботи о 03 год. ночі побачив світло в кухні будинку ОСОБА_5. Зупинився, зайшов у літню кухню, побачив, що там все розкидано. Потім вийшов та пішов в нову хату, але ОСОБА_5 там не було. ОСОБА_8 зібрався та поїхав в село шукати ОСОБА_5, але знайти його не можуть. Свідок зателефонувала синові та сестрі. Вони з сестрою поїхали в село. Двері брат не замикав, був сильний, нікого не боявся, конфліктів не з ким не мав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, односельчанин загиблого ОСОБА_5, пояснив, що дружив з обвинуваченим ОСОБА_2 02.11.2017 року ремонтував з ним велосипед. ОСОБА_1 цього випили разом горілки, приблизно один літр. На другий день його викликав дільничний і привіз до подвір’я ОСОБА_5. Там він дізнався, що ОСОБА_5 знайшли мертвим. В будинок він не заходив. Коли ремонтували велосипед, то ОСОБА_2 йому говорив, що ОСОБА_5 його ображав. Про те, що ОСОБА_2 ходив до ОСОБА_5 для з'ясування відносин, не знав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, односельчанин загиблого ОСОБА_5, пояснив, що 03.11.2017 року, близько 1-ї години, їхав з роботи мотоциклом по вулиці де проживав ОСОБА_5. Побачив, що на дворі горіло світло. Приїхав додому, подзвонив сусіду ОСОБА_11, для того, щоб піти подивитися чому горить світло. Коли прийшли на подвір'я ОСОБА_5, побачили, що в кімнаті старого будику горить світло. В кімнату не заходили. На підлозі були розкидані та побиті речі. ОСОБА_5 ніде не було. Про це вони по телефону повідомили родича загиблого ОСОБА_5 - ОСОБА_8. Коли він приїхав, то разом шукали ОСОБА_5 на вулиці, але його ніде не було. Вранці ОСОБА_8 викликав поліцію і в кімнаті під лахміттям виявили тіло ОСОБА_5.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, односельчанин загиблого ОСОБА_5, пояснив, що вночі 02.11.2017 року йому подзвонив ОСОБА_8 та попросив поїхати до ОСОБА_5 Коли вони приїхали, зайшли в літню кухню. Там був безлад, все розкидано. Далі не заходили, а вийшли на вулицю і почали шукати ОСОБА_5 в селі. Його ніде не було. На наступний день він заходив до сусіда ОСОБА_13 і вони знову шукали ОСОБА_5, але не знайшли. Коли приїхала поліція то виявили в кімнаті ОСОБА_5 мертвим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що до нього подзвонив зять і повідомив, що у ОСОБА_5 у будинку якийсь безлад. Коли приїхав, то побачив, що в кімнаті старого будинку розкидані речі. В кімнату не заходили, а почали шукати ОСОБА_5 на вулиці, але його ніде не було. Вранці повернувся до будинку ОСОБА_5 та викликав працівників поліції, які в кімнаті під лахміттям знайшла тіло ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, односельчанин загиблого ОСОБА_5, дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_10

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, односельчанин загиблого ОСОБА_5, пояснив, що живе далеко, про обставини загибелі ОСОБА_5 пояснити нічого не може.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, односельчанка загиблого ОСОБА_5, пояснила, що в кімнаті ОСОБА_5 бачила безлад. В кімнату ніхто не заходив. ОСОБА_5 шукали на подвір’ї та в селі, але його ніде не було. Коли приїхала поліція, то виявили в кімнаті ОСОБА_5 мертвим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, племінник загиблого ОСОБА_5, пояснив, що йому телефоном повідомили, що дядька немає вдома і його не можуть знайти. Він виїхав у село. По дорозі зателефонували і сказали що в будинку знайшли мертвим ОСОБА_5 Коли приїхав, то біля будинку була поліція. В будинок його не пустили. Коли допомагав виносити тіло то бачив, що у загиблого побита голова, порубані руки. ОСОБА_1 столом була велика пляма крові. Розбита чавунна плита. Пізніше в кімнаті свідок знайшов гумові рукавиці з бурими плямами та під дерев'яною скринею сокиру, топорище якої було переламане. Все це він передав працівникам поліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, односельчанка загиблого ОСОБА_5, пояснила, що вранці виганяла корову і чула, як ОСОБА_5 щось казав про ОСОБА_2 та сміявся. Про що вони говорили не знає. Вона пішла додому. А за нею йшов ОСОБА_5 До будинку ОСОБА_5 прийшла вранці 03.11.2017 року, коли там вже була поліція.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17, двоюрідний племінник загиблого ОСОБА_5, пояснив, про те що пропав ОСОБА_5 дізнався від матері, більше йому нічого не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18, двоюрідна сестра загиблого ОСОБА_5, пояснила, що вранці 02.11.2017 року виганяла корову. Поруч з нею стояв ОСОБА_5, який також виганяв свою корову. В цей час по вулиці на велосипеді їхав ОСОБА_2 ОСОБА_5 почав з нього насміхатися і сказав як він на такому маленькому велосипеді везе таке черево. ОСОБА_2 під’їхав до них, привітався і поїхав.

В судовому засіданні судом також досліджено наступні письмові докази:

1. Рапортпро реєстрацію повідомлення в журналі Єдиного обліку злочинів та правопорушень Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області за № 2424 від 03.11.2017 року, з якого слідує, що ОСОБА_19 повідомив, що цієї ночі пропав брат ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в літній кухні де він проживав все перевернуто та побито ( т . 2, а.с. 3);

2. Протокол огляду місця події від 03.11.2017 року з фототаблицями до нього, яким зафіксовано обстановку в приміщенні літньої кухні домоволодіння № 20 по вул. Зеленій в с. Хутір-Мокляки, Ємільчинського району, Житомирської області, де виявлено труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті. ОСОБА_1 час ОМП виявлено та вилучено сліди рук на 1 відрізку стрічки CT; металева фляга; марлевий тампон на який зроблено змив речовини бурого кольору з відра; баняк; три уламки баняка; марлевий тампон на який зроблено змив речовини бурого кольору з каструлі; зіскоб речовини бурого кольору; марлевий тампон на який зроблено змив зі стіни; марлевий тампон на який зроблено змив речовини світло коричневого кольору; дерев'яний брусок; мобільний телефон «Nokia»; блокнот з аркушами паперу; стопка; вставна щелепа; головний убір (т. 2, а. с. 5-39);

3. Протокол огляду трупа ОСОБА_4 від 03.11.2017 року з фототаблицями до нього, з якого слідує, що в приміщенні моргу проведено огляд трупа ОСОБА_4, під час якого виявлено та вилучено зразок волосся; зрізи нігтьових пластин; джинси, спортивна кофта, кофта, футболка, спортивні штани, труси, носки, сорочка, черевики (т. 2, а.с. 47-53);

4. Висновок експерта № 158 від 04.01.2018 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала від відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під м'які мозкові оболонки, який ускладнився розвитком набряком та дислокацією головного мозку від чого настала смерть останнього.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження:

- забійні рани в лівій скроневій ділянці, на лобі зліва, в ділянці зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, синці на правій вушній раковині, в навколоочній ділянці справа з переходом на праву щоку, на нижній губі зліва, по верхньому краю лівої вушної раковини, крововиливи в м'які тканини в правій скронево-тімяній ділянці, лівій скронево-потиличній ділянці, в ділянці лоба зліва, лінійний перелом кісток склепіння та основи черепа справа, дифузний крововилив під м'які мозкові оболонки, найбільш виражений в тім'яних та скроневих долях, які утворилися незадовго до настання смерті не менше як від п'ятиразової дії тупого предмету (предметів), один з яких міг бути тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що мав ребро, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення та є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;

- синець по краю реберної дуги справа по середньо-ключичній лінії, повні поперечні непрямі переломи 8-10 ребер справа по середній підпахвовій лінії, рани на тильній поверхні 3-го пальця лівої кисті з поперечним переломом проксимальної фаланги утворилися незадовго до настання смерті (за 1,5-2 години) не менш як від дворазової дії тупого предмету (предметів), мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості при житті та не є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;

- синці на тильній поверхні правої кисті з переходом на передпліччя, по зовнішній поверхні правого плеча в верхній та в середній третині, рани на тильній поверхні правої кисті в ділянці основи 4 і 5 пальців, на тильній поверхні лівої кисті між 1 і 2-м пальцями, опіки шкіри 1-го ст. на лівій щоці з переходом на ліве вухо, верхню третину шиї, на тильній поверхні лівої кисті з переходом на передпліччя, в ділянці лівої ключиці, які утворилися незадовго до настання смерті (за 1,5-2 години) не менш як від чотирьохразової дії тупого предмету (предметів) та дії високої температури, мають ознак легких тілесних ушкоджень при житті та не є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті (т . 2, а. с. 59-62);

5. Висновок експерта № 236 від 09.11.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: садна на тильній поверхні правої кисті в ділянці основи 2-3 пальців, на спині в проекції 3-го грудного хребця, рана на долонній поверхні правої кисті в ділянці 3-5 пальців, які могли утворитися не менш як від трьохразової дії тупого (тупих) предмету (предметів), як при ударах тупим предметом, так і при ударах об тупі предмети, можливо при обставинах та в термін, вказаних обстежуваним при проведені експертизи і в постанові слідчого та по ступеню тяжкості вони відноситься до легких тілесних ушкоджень (т . 2 а.с. 66);

6. Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.11.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 затримано в порядку с. 208 КПК України, з якого слідує, що ознайомившись із підставами затримання ОСОБА_2 пояснив що «не хотів, так получилось, не думав що можуть бути такі наслідки» (т. 2, а.с. 67-71);

7. Протокол проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_2 від 05.11.2017 року в ході якого підозрюваний ОСОБА_2 дав покази та на місцевості показав обставини вчинення злочину (т . 2, а.с. 77-81);

8. Протоколи огляду предметів від 13.11.2017 та від 14.11.2017 року з фототаблицями до них, з яких слідує, що оглянуто вищезазначені речові докази вилучені в ході оглядів місця події та зафіксовано наявність на них речовини бурого кольору схожої на кров (т. 2, а.с. 95-119);

9. Висновок судово-імунологічної експертизи № 1324 від 29.11.2017 року, відповідно до якої в об'єктах № 2-5 знайдена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений лише антиген Н, що не виключає походження крові в даних об'єктах від особи, що відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від самого ОСОБА_4, так і від ОСОБА_2 в межах системи АВО при умові наявності тілесних ушкоджень у останнього, що супроводжувались зовнішньою кровотечою (т. 2, а.с. 123-125);

10. Висновок судово-імунологічної експертизи № 1336 від 29.11.2017 року з якого слідує, що в об'єкті № 2 знайдена кров людини. При сеторологічному дослідженні виявлений лише антиген Н, що не виключає походження крові в даних об'єктах від особи, що відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від самого ОСОБА_4, так і від ОСОБА_2 в межах системи АВО при умові наявності тілесних ушкоджень у останнього, що супроводжувались зовнішньою кровотечою (т. 2, а.с. 129-131);

11. Висновок судово-імунологічної експертизи № 1335 від 29.11.2017 року з якого слідує, що в об'єктах № 1-14 знайдена кров людини. При сеторологічному дослідженні виявлений лише антиген Н, що не виключає походження крові в даних об'єктах від особи, що відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від самого ОСОБА_4, так і від ОСОБА_2 в межах системи АВО при умові наявності тілесних ушкоджень у останнього, що супроводжувались зовнішньою кровотечею (т. 2, а.с. 135-137);

12. Висновок судово-цитологічної експертизи № 235/ц від 23.11.2017 року з якого слідує, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук підозрюваного ОСОБА_2 (об. 1,2) знайдені епітеліальні клітини людини, статеву належність яких встановити не є можливим через непридатність більшості клітин для цитологічного обліку. При серологічному дослідженні за допомогою реакції змішаної аглютинації (РЗА) на клітинах виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних клітин за рахунок самого підозрюваного ОСОБА_2 Виключити домішки клітин в піднігтьовому вмісту рук підозрюваного ОСОБА_2 від потерпілого ОСОБА_4 неможливо, так як останньому також властивий антиген Н ізосерологічної системи ABO. Кров в піднігтьовому вмісті рук підозрюваного ОСОБА_2 (об.1,2) не виявлена (т. 2, а.с. 141-144).

13. Висновок судово-цитологічної експертизи № 236/ц від 23.11.2017 року з якого слідує, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук потерпілого ОСОБА_4 (об. 1,2) знайдена кров людини, статеву належність яких встановити не вдалося із-за непридатності ядер лейкоцитів та клітин для цитологічного обліку. При серологічному дослідженні даних обєктів виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних клітин за рахунок самого потерпілого ОСОБА_4 Виключити домішки крові та клітин в піднігтьовому вмісту рук потерпілого ОСОБА_4 від підозрюваного ОСОБА_2 неможливо, так як останньому також властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО (т. 2 а.с. 148-151);

14. Акт спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування щодо підозрюваного ОСОБА_2 № Д-342 від 21.11.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Потребує примусового лікування. (т. 2, а.с. 153);

15. Висновок судово-психіатричного експерта № 387-2017 від 21.11.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 в минулому будь якими психічними захворюваннями не страждав та не страждає ними в даний час. В даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки, внаслідок вживання алкогольних напоїв з емоційно-вольовою нестійкістю. Дані клінічні ознаки відповідають критеріям шифру F 10.71 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Однак, вище вказані зміни зі сторони психіки у ОСОБА_2 не досягають ступеню психічного захворювання, лежать в межах патології характеру та не позбавляють його здатності на даний час, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру (т. 2, а.с.156-157);

16. Висновок судово-медико-криміналістичної експертизи № 5-мк від 18.01.2018 року з якого слідує, що не виключається можливість утворення лінійного перелому правої частини склепіння черепа, що переходить на основу черепа та знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_4, від дії або співударяння з однією з плоских поверхонь наданого на дослідження баняка (т. 2, а.с.160-161);

18. Висновок судово-медичної експертизи № 10 від 15.01.2018 року з якого слідує, що не виключена можливість, що тілесні ушкодження у ОСОБА_5, могли утворитися за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту 05 листопада 2017 року. Спричинення тілесних ушкоджень могло супроводжуватись больовими відчуттями, інтенсивність яких могла відповідати характеру тілесних ушкоджень. Більш конкретно відповісти на дане питання немає можливості через відсутність достовірних судово-медичних критеріїв (т. 2, а.с. 164).

Умисні дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство.

Проте, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, така юридична оцінка дій обвинуваченого ОСОБА_2 є невірною.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. (ч. 2 ст. 93 КПК України)

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

З показань потерпілої та свідка ОСОБА_6 вбачається, що на місці події під час прибирання виявлено гумові перчатки та частини сокири, які були сховані під скринею. У додатку до обвинувального акту сторона обвинувачення зазначила сокиру в якості речового доказу.

Разом з тим, такий речовий доказ не було надано суду. Прокурор у судовому засіданні заперечував відношення даного предмету до справи та пояснив, що можливість використання сокири в якості знаряддя злочину слідством не перевірялась, будь-які експертні дослідження не проводились.

Крім того, висновок судово-медичної експертизи трупа не містить відповідь на питання про можливість врятування життя потерпілого при наданні йому своєчасної медичної допомоги та про захворювання у потерпілого, які могли вплинути на настання смерті. При цьому експерт посилається на необхідність проведення комісійної судово-медичної експертизи (т. 2, а.с. 62)

Таке експертне дослідження з невідомих причин слідством не було призначене.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими посилання потерпілої на неповноту досудового слідства.

Разом з тим, потерпіла не скористалась правом на оскарження бездіяльності слідчого щодо проведення додаткових слідчих дій з метою перевірки версії яку висунула сама ОСОБА_20 З урахуванням вищезазначених положень ст.ст. 22, 93 КПК України на стадії судового розгляду кримінального провадження відсутня можливість вирішення процесуальних питань на які посилається потерпіла.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Ухвалюючи вирок у даному кримінальному проваджені, суд вважає за необхідне врахувати висновки ЄСПЛ, викладені у рішенні від 08.11.2005 року по справі "Гонгадзе проти України" (Заява N 34056/02).

Так, ЄСПЛ визнано, що обов'язок захищати право на життя за статтею 2 Конвенції визначається у поєднанні з загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, яка зобов'язує "гарантування кожному, хто перебуває під [її] юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування, коли особу вбито в результаті використання сили. Форма розслідування, яка досягне такої мети, може бути різною в залежності від обставин. Проте, який би з методів не брався за основу, державні органи влади повинні діяти за своєю власною ініціативою у випадку, коли вже якесь питання звернуло їх увагу. Вони не можуть перекласти це на ініціативу родичів чи чекати подання формальної скарги або взяття кимось на себе відповідальності за проведення слідчої процедури.

ЄСПЛ у вищезазначеній справі також визнав, що органи державної влади повинні вжити всіх заходів для збереження доказів, які мають відношення до події. Прогалини у розслідуванні, які підривають його здатність встановити причину смерті створюють ризик недодержання такого стандарту.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (умисного вбивства), що передбачає вчинення особою умисних дій спрямованих на позбавлення життя людини.

Зібрані стороною обвинувачення докази не доводять умисел ОСОБА_2 на заподіяння смерті ОСОБА_5

В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винуватим у завданні тілесних ушкоджень ОСОБА_5 Разом з тим, умисел спрямований на настання смерті він заперечував.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічні положення містить ст. 17 КПК України.

Встановлені у судовому засіданні обставини не дають підстав вважати доведеним умисел обвинуваченого на заподіяння смерті жертви злочину, що є обов’язковим елементом складу інкримінованого злочину.

Так, згідно наданого суду висновку судово-медичної експертизи, після завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 міг здійснювати активні рухи на протязі нетривалого періоду часу (т. 2, а.с. 62). Такий висновок експерта узгоджується з показаннями обвинуваченого про те, що ОСОБА_5 після завдання тілесних ушкоджень залишався живим.

Як зазначено вище, питання можливого порятунку за умови своєчасного надання медичної допомоги досудовим розслідуванням не з’ясовано.

Характер тілесних ушкоджень загиблого не доводить поза розумним сумнівом те, що дії ОСОБА_21 мали на меті саме спричинення смерті.

Крім того, встановлені обставини заподіяння тілесних ушкоджень та зібрані докази вказують на правдивість версії ОСОБА_2 щодо раптового виникнення конфлікту та завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 під час боротьби.

Висновками експертиз підтверджено факт перебування як ОСОБА_2 так і ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння; тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2, свідчать про боротьбу; підтверджені показаннями свідків стосунки які склалися між ним та ОСОБА_2 не мали характеру надзвичайного конфлікту на грунті якого міг виникнути умисел на вбивство ОСОБА_5

Оскільки вина ОСОБА_2 у вчинені умисного вбивства ОСОБА_5 не доведена поза розумним сумнівом, суд робить висновок про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Склад злочину, передбачений частиною другою статті 121 КК України, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень.

Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК України) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 п. 22 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» зазначено, що для відмежовування умисного вбивства від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Встановлені у судовому засіданні дії обвинуваченого ОСОБА_2 повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 121 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Таким чином, враховуючи презумпцію невинуватості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність перекваліфікації вчиненого ОСОБА_2 діяння з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України та його умисні дії, які виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_5, кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд також враховує, що він раніше несудимий, вчинив тяжкий злочин, вину визнав, у вчиненому кається, просить пробачення у потерпілої, за місцем проживання характеризується як особа схильна до вживання спиртних напоїв, неодноразово проявляв агресію до оточуючих, серед односельців характеризується негативно (т. 2, а.с. 168), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, на утриманні одна неповнолітня дитина, потерпіла наполягає на виправданні обвинуваченого та звільненні його з під варти.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить з наступного.

Оскільки на теперішній час не зникли та не зменшились ризики, для запобігання яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 (можливе ухилення від суду та відбування покарання, вчинення нових злочинів), існує необхідність продовження такого заходу.

Згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім визначених випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що існують ризики завдання шкоди суспільним інтересам, які не можуть бути усунуті застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, та вважає можливим продовжити обмеження прав ОСОБА_2 шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 08.11.2017 року на майно (речові докази) у кримінальному провадженні необхідно зняти.

Відповідно до положень ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави в сумі 790 гривень 96 коп. витрат на проведення дактилоскопічної експертизи (довідка та висновок № 1/2222 від 20.12.2017 року).

Питання про долю речових доказів вирішено судом у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 липня 2018 року включно, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання, з 04.11.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 790 гривень 96 коп. витрат на проведення експертизи.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 08.11.2017 року на майно у кримінальному провадженні - зняти.

Речові докази:

- слід руки, який поміщено до спецпакету № 4471650, металеву флягу, яку поміщено до паперового конверту, вставну щелепу, яку поміщено до паперового конверту, металевий баняк, який поміщено до полімерного пакету чорного кольору, три фрагменти уламків баняка, які поміщено до спецпакету № 4470919, змив речовини темного-бурого кольору з відра, який поміщено до паперового конверту, контрольний змив, який поміщено до паперового конверту, змив речовини темно-бурого кольору з каструлі, який поміщено до паперового конверту, контрольний змив, який поміщено до паперового конверту, зішкріб речовини бурого кольору з стіни, який поміщено до паперового конверту, контрольний зішкріб, який поміщено до паперового конверту, змив речовини коричневого кольору з стіни, який поміщено до паперового конверту, змив речовини коричневого кольору з стелі, який поміщено до паперового конверту, деревяний брусок, стопку, яку поміщено до паперового конверту, блокнот та два аркуші паперу, які поміщено до спецпакету № 4399486, куртку спортивну, яку поміщено до поліетиленового пакету, кофту, яку поміщено до поліетиленового пакету, сорочку, яку поміщено до поліетиленового пакету, джинси з ременем, які поміщено до поліетиленового пакету, штани спортивні, які поміщено до поліетиленового пакету, футболку, яку поміщено до поліетиленового пакету, труси, які поміщено до поліетиленового пакету, гумові напівчеревики, які поміщено до поліетиленового пакету, шкарпетки, які поміщено до поліетиленового пакету, зрізи нігтів з лівої та правої руки трупу ОСОБА_5, які поміщено до двох паперових конвертів, зразки волосся з голови трупу ОСОБА_5, а саме з тімяної, лобної, потиличної, лівої та правої скроневої частин, які поміщено до п'яти паперових конвертів, пачку з під цигарок «Прима класична» з недопалком, які поміщено до спецпакету № 1085942, змиви з лівої та правої руки, зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразок букального епітелію з ротової порожнини, зразки волосся з пяти частин голови, які відібрані у ОСОБА_2 та поміщено до паперових конвертів, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Ємільчинському ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити;

- мобільний телефон марки «Nokia-1661» з сімкарткою оператора «Київстар», який поміщено до спецпакету № 4470909, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Ємільчинському ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути потерпілій ОСОБА_3;

- джинси з шкіряним ременем, які поміщено до спецпакету № 4369174, чоботи, які поміщено до спецпакету № 4369176, куртку кольору хакі, яку поміщено до спецпакету № 4369175, куртку синього кольору, яку поміщено до спецпакету № 4369177, мобільний телефон марки «bravis» чорного кольору з двома сімкартками оператора «Київстар», які поміщено до спецпакету № 1085939, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Ємільчинському ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Роз'яснити засудженому право заявити клопотання про доставку його до Апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Нагорнюк

Судді: В.Б. Мозговий

ОСОБА_22