Ухвала суду № 73768214, 04.05.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/670/18

Провадження № 1-кс/177/190/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Строгова Г. Г.

секретар судового засідання - Маракуца І. В.,

розглянувши клопотання слідчого Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області П’ятковської А.В. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040450000231 від 14.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

за участю:

прокурора Малініна Р.В.

володільця майна ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

16.04.2018 до Криворізького районного суду Дніпропетровської області звернувся слідчий Криворізького районного відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровській області П’ятковська А.В. з клопотанням, погодженим з прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Малініним Р.В. про арешт майна, в якому просила накласти арешт на знаряддя та засоби вчинення злочину - рибальські сітки в кількості 2 штуки різної довжини та висоти; , а також предмет злочину: рибу виду «щука» - 1 шт.; виду «окунь» - 5 шт.; виду «плітка» - 4 шт. виду «карась» 511 шт., та раки -63 шт., яка перебуває на відповідальному зберіганні у провідного фахівця відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» у Дніпропетровській області ОСОБА_4

Клопотання мотивоване тим, що вказані в клопотанні риба різного виду та раки була здобута шляхом незаконного вилову з водойми, неподалік с. Лозуватка Криворізького району та є предметом вчинення злочину, рибальські сітки месінові у загальній кількості 2 шт. різного розміру та довжини, за допомогою яких здійснювався вилов риби - є безпосереднім знаряддям вчинення злочину, а риба та раки є предметом вчинення злочину, являються речовими доказами. Повернення зазначених речових доказів без накладення арешту може призвести до знищення або приховування вище вказаних речових доказів у кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу створить труднощі під час доказування обставин кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання в повному обсязі.

ОСОБА_2, зазначений в клопотання слідчого як володілець вказаного вилученого майна, не заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що він не є власником сіток та риби, незаконний вилов риби він не здійснював, сітки та рибу принесли до його домоволодіння раніше не знайомі йому люди, які вчинили над ним фізичне насильство, про що він звернувся до органів поліції.

Розглянувши клопотання, вислухавши учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами, доданими до клопотання, вважаю необхідним клопотання слідчого про накладання арешту задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

На підставі п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів;

На підставі ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 14.04.2018 до чергової частини Криворізького районного відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення по лінії «102» про те, що 14.04.2018 близько 05.00 годин, державним інспектором управління відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» на березі річки «Інгулець» поблизу с. Лозуватка, Криворізького району, Дніпропетровської області, затримано ОСОБА_2, який займався виловом риби без належного на те дозволу, чим спричинив істотну шкоду державі.

14.04.2018 відомості щодо вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040450000231 з попередньою кваліфікацією за ст. 249 ч. 1 КК України.

В ході досудового розслідування 14.04.2018 під час проведення невідкладної слідчої дії огляду місця події, на ділянці місцевості, розташованої на березі річки Інгулець поблизу дачної ділянки АДРЕСА_1, виявлено ОСОБА_2, який мав при собі заборонені знаряддя лову, а саме: 1) рибальська сітка месінова довжиною 80 м висотою 2 м (вічко 70 мм); 2) рибальська сітка месінова довжиною 50 м висотою 2 м (вічко 50 мм). Окрім цього у вищевказаних сітках виявлено виловлену рибу виду «щука» - 1 шт; виду «окунь» - 5 шт.; виду «плітка» - 4 шт., виду «карась» - 511 шт., та раки - 63 шт..

14.04.2018 постановою слідчого Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, вищевказані предмети, виявлені та вилучені в ході огляду місця події, визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, встановив, що риба різного виду, яка була здобута шляхом незаконного вилову з водойми, неподалік с. Лозуватка Криворізького району - є предметом вчинення злочину, тобто речовим доказом по кримінальному провадженню, який підтверджує незаконний вилов риби. Рибальські сітки месінові у загальній кількості 2 шт. різного розміру та довжини, за допомогою яких здійснювався вилов риби - є безпосереднім знаряддям вчинення злочину, що безумовно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому являються речовими доказами.

В разі повернення зазначених речових доказів без накладення арешту на них, вказане може призвести до знищення або приховування речових доказів у кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу створить труднощі під час доказування обставин кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, використання чи відчуження.

Накладення арешту необхідно для виконання цілей кримінального провадження, зокрема їх використання під час досудового розслідування в якості речового доказу, а саме: 1) для проведення криміналістичних експертиз: судово-екологічної експертизи, судово-економічної експертизи з метою встановлення завданої шкоди довкіллю; 2) попередження вчинення зазначеними знаряддями нових кримінальних правопорушень, знищення, продажу або приховування вказаних речових доказів, оскільки існують ризики вчинення зазначених дій, особою якій належить вказане майно, з метою уникнення кримінальної відповідальності останнім.

Враховуючи вищевикладене, а також правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність арешту завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, приймаючи до уваги неможливість досягнення мети, на яку посилається слідчий, без застосування цих заходів, вважаю, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. В клопотанні слідчий належним чином обґрунтував поважність причини пропуску строку та довів наявність підстав для його поновлення.

Керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040450000231 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування до прийняття рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого, прокурора для забезпечення збереження речових доказів та виконання завдань кримінального провадження на:

1) рибальську сітка месінова довжиною 80 м висотою 2 м (вічко 70 мм) та рибальську сітка месінову довжиною 50 м висотою 2 м (вічко 50 мм).,

2) рибу виду «щука» - 1 шт.; виду «окунь» - 5 шт.; виду «плітка» - 4 шт., виду «карась» - 511 шт. та раки - 63 шт.

У порядку виконання рішення суду щодо арешту тимчасово вилученого майна:

- знаряддя та засоби вчинення злочину: рибальську сітка месінова довжиною 80 м висотою 2 м (вічко 70 мм) та рибальську сітка месінову довжиною 50 м висотою 2 м (вічко 50 мм) - зберігати у відповідно обладнаних приміщеннях для збереження речових доказів на території Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Кривий Ріг вул. Каховська, 36.;

- предмет злочину: рибу виду «щука» - 1 шт.; виду «окунь» - 5 шт.; виду «плітка» - 4 шт., виду «карась» - 511 шт. та раки - 63 шт. залишити на відповідальному зберіганні у провідного фахівця відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» у Дніпропетровській області ОСОБА_4, до вирішення питання про її реалізацію.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Роз'яснити, що згідно з ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: