Рішення № 73766505, 27.04.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6172/17

2/264/410/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В. , за участю секретаря Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5975,97 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 07.04.2016 року до Маріупольського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 та на підставі особистої заяви йому надано статус безробітного, а також ознайомлено з правами та обов’язками зареєстрованого безробітного. Під час перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості відповідач з 12.10.2016 року по 03.04.2017 року виконував роботу за трудовим договором в ТОВ «Голметресурс», на підставі чого мав роботу та зайнятість, відносився до зайнятого населення, внаслідок чого не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю. Також відповідач в порушення свого обов’язку не повідомив центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття. Відповідач отриману допомогу добровільно не повернув. У зв’язку із цим, посилаючись на положення ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статтю 1166 ЦК України просить стягнути незаконно одержану допомогу по безробіттю за період виплати з 12.10.2016 року по 03.04.2017 року в сумі 5975,97 грн.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, про що також надав заяву.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних письмових доказів, позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

07.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Маріупольського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, в якій вказав, що ознайомлений із правами та обов’язками, передбаченими даними законами.

Згідно із наказом НТ 160411 від 11.04.2016 року відповідачу було надано статус безробітного з 07.04.2016 року.

Наказом НТ 160414 від 14.04.2016 року відповідачу була призначено допомогу по безробіттю з 14.04.2016 року по 08.04.2017 року та розпочата йому виплата.

Згідно із наказом НТ 161122 від 22.11.2016 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію.

На підставі вказаних наказів міського центру зайнятості ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.

Маріупольським міським центром зайнятості в порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним шляхом звіряння даних, які були підставою для призначення матеріальної допомоги, було надано запит до Дніпровського міського центру зайнятості щодо проведення перевірки перебування в трудових відносинах ОСОБА_1 з ТОВ «Голметресурс» та отримання доходу за період з жовтня 2016 року, про що складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №38 від 26.04.2017 року, згідно із яким встановлено, що в період з 12.10.2016 року по 03.04.2017 року відповідач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Голметресурс», звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Крім того, факт перебування відповідача у трудових відносинах із ТОВ «Голметресурс» підтверджений трудовою книжкою відповідача АХ №001999, згідно із якою встановлено, що 12.10.2016 року відповідача прийнято на посаду оброблювача поверхневих дефектів металу 4 розряду в ТОВ «Голметресурс» на підставі наказу №481 від 11.10.2016 року. 03.04.2017 року відповідача звільнено з вказаного підприємства за власним бажанням, наказ від 03.04.2017 року №208.

Також згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу, наданими Пенсійним фондом України також вбачається, що відповідач був працевлаштований та отримував дохід.

Про вказаний вище факт працевлаштування в ТОВ «Голметресурс» відповідач міський центр зайнятості не повідомив, що свідчить про не зазначення ним всіх обставин, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Статтею 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Згідно довідки №482 із Маріупольського міського центру зайнятості від 04.05.2017 року відповідач за період з жовтня 2016 року по листопад 2016 року отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 5975,97 грн.

З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату незаконно отриманих коштів, на адресу відповідача було направлено лист № 10-3373 від 05.05.2017 року про необхідність добровільного повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю на рахунок центру зайнятості.

Станом на день винесення рішення, допомога по безробіттю відповідачем не сплачена.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 36 наведеного закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на те, що даний спір є цивільно-правовим, що також підтверджується висновками Верховного суду України в постанові від 22.09.2015 року у справі №21-1884а15, тому до спірних правовідносин мають застосовуватися загальні положення відшкодування шкоди, передбачені главою 82 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахування вказаних положень відповідач має відшкодувати реальну вартість втраченого майна, тобто компенсувати саме той розмір витрат, які поніс позивач внаслідок неправомірних дій відповідача. Позивачем було доведено представленим власним розрахунком розмір завданої шкоди в сумі 5975,97 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі даної позовної заяви, то витрати по його сплаті в сумі 1600 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись 1166,1192 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Маріупольського міського центру зайнятості (р/р 37170300901052 в ГУ ДКСУ Донецької області, ОКПО: 24815706, МФО: 834016) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5975,97 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять гривень 97 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде виготовлений 04 травня 2018 року.

Суддя: Н. В. Литвиненко