Постанова № 73765550, 03.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18577/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/338/18 Категорія: 27 повідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року істо Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Здрилюк О.І., Федонюк С.Ю.,

секретар Галицька І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2013 року,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» (далі- Банк) звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 04.03.2008 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір на відкриття та обслуговування кредитної картки № 79359703. Відповідно до договору позивач відкрив відповідачу картковий рахунок та видав кредитну картку з встановленим лімітом кредитування в сумі 2000 дол. США з виплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19,8% річних, термін дії 1 рік.

Банк свої зобов'язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та невоєчасній сплаті кредиту, станом на 30 липня 2013 року у нього виникла кредитна заборгованість перед позивачем в розмірі 3053,44 дол. США, що еквівалентно 24406,15 грн. Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вказані кошти та понесені судові витрати.

Заочним рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2013 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором в сумі 3053,44 долари США, що еквівалентно 24406,15 гривень та 244, 06 грн. судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.01.2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення та відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що суд не з"ясував причин, з яких він не сплачував кредит, не врахував його майновий стан та стан здоров"я, та не застосував положень статті 551 ЦК України щодо зменшення неустойки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.03.2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір на відкриття та обслуговування кредитної картки № 79359703 строком на 1 рік (а.с.3-5).

Відповідно до умов договору банком позичальнику було надано кредит у розмірі 2000 дол. США, шляхом встановлення відповідного ліміту кредитування на його поточному рахунку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 19,8% річних, а позичальник зобов'язався здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Факт отримання картки та користування кредитними коштами відповідачем не оспорюється.

Пунктом 7.7 договору передбачено, що на суму несплачених відсотків за користування кредитом, що входять до обов'язкового мінімального платежу банк нараховує пеню за кожний день прострочення відсотків залежно від тарифів обраного пакету.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання, передбачені умовами вищевказаного договору, внаслідок чого допустив заборгованість, яка станом на 30 липня 2013 року, за розрахунком позивача, становить 3053,44 долари США, що еквівалентно 24406,15 гривень, з яких: заборгованість з повернення кредиту в сумі 2032,21 дол. США.; заборгованість по сплаті процентів в сумі 353,61 дол. США та заборгованість по сплаті пені в сумі 667,62 дол. США.

У відповідності з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору з нього слід заборгованість за договором відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 04.03.2008 року № 79359703.

Доводи відповідача про обов"язок суду з"ясувати його майновий стан та стан здоров"я, що може слугувати підставою для зменшення неустойки, судом не береться до уваги, з таких підстав.

З правового аналізу положень частини 3 статті 351 ЦК України вбачається, що підставою для зменшення неустойки є значне перевищення розміру неустойки розмір збитків.

Розмір збитків за даним кредитним договором становить 2385.82 долари США , у той час як розмір неустойки - 667.62 долари США, що значно менше від розміру збитків.

Відповідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 10 ЦПК України (в редакції яка діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що норми статтей 10, 11 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи кореспондуються з диспозитивним правом сторін надавати докази, п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що у відповідача була можливість подати необхідні докази для підтвердження своїх заперечень проти позову, як при поданні заяви про перегляд заочного рішення та і при звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою, проте відповідач не скористався своїм правом та обмежився лише посиланням на наявність певних доказів, без зазначеня, які саме докази він має на увазі та які обставини вони підтверджують або спростовують. Доказів про свій майновий стан та стан здоров"я для підтвердження існування обставин для зменшення пені відповідач не подав.

З наданого банком розроахунку вбачається, що неустойка у вигляді пені нарахована в доларах США Крім того у позовній заяві зазначено, що за несвоєчасне погашення мінімального платежу нарахована і пеня, і штраф. Умови кредитного договору, укладеного з ОСОБА_2, не містять умов, які передбачають нархувння штрафу.

Згідно із частиною першою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Дія ж Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрету) не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України

Відповідно до частини І статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим положеннями частини 4 цієї статті визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв"язку з тим, що при вирішенні спору суд першої інстанції стягнув неустойку, нараховану в іноземній валюті і не врахував положень частини І статті 533 ЦК України та положень Декрету, тобто, неправильно застосував норми матеріального права при вирішенні позову в частині стягнення пені, колегія суддів на підставі положень ч.4 статті 367 ЦПК України приходить до висновку про наявність підстав вийти за межі доводів апеляційної скарги та скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення пені та штрафу. При цьому слід зазначити, що банком не наведено детального розрахунку пені, не надано відомостей, на яку суму заборгованості (мінімального платежу) здійснювалось нарахування пені, тому суд апеляційної інстанції позбавлений здійснити розрахунок пені в національній валюті.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції у частині стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредизтним договором в сумі 2 385.82 долари США, з яких заборгованість за кредитом 2032.21 долар США, заборгованість за процентами - 353.61 долар США. У стягненні пені та штрафу відмовити.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2013 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором в сумі 2 385 (дві тисячі триста вісімдесят п'ять) доларів США 82 центи, з яких заборгованість за кредитом 2032.21 доларів США, заборгованість за процентами - 353.61 доларів США.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення судового збору залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови.

Головуючий

Судді: