Вирок № 73765397, 04.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/5375/18

Провадження №1-кп/127/274/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2017 р. за № 12017020010003418 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, який має малолітню дитину, громадянина України, раніше судимого:

22.04.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. ст. 104, 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

10.06.2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, з урахуванням положень ст. 71 КК України призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці;

24.06.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць;

23.02.2016 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

28.02.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, з урахуванням положень ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 198 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Олійник О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.06.2017 року приблизно о 15 год. 30 хв. за попередньою змовою із ОСОБА_3 (матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження та який, згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 року (який набрав законної сили), визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років) прийшли до домоволодіння, що знаходиться по вулиці Каховського, буд. 52 в м. Вінниці, маючи умисел помститися ОСОБА_4 за написання ним до поліції заяви на неправомірні дії ОСОБА_1 та примусити вчинити дії, що суперечать волі ОСОБА_4, а саме відкликати заяву. Зайшовши із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в кімнату будинку, де знаходився ОСОБА_4, ОСОБА_1, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій, з метою реалізації спільного із ОСОБА_3 злочинного умислу, а саме: змусити потерпілого проти його волі відкликати заяву з поліції, одразу ж підійшов до ОСОБА_4 та кулаками рук наніс декілька ударів в різні ділянки голови потерпілого, чим завдав останньому гострого фізичного болю, при цьому запитуючи його, чи розуміє він, що наробив, написавши заяву в поліцію. Від отриманих ударів та завданого фізичного болю ОСОБА_4 втратив рівновагу та присів на диван, що знаходився позаду нього.

В свою чергу, ОСОБА_1, продовжуючи свою протиправну діяльність, наніс удар ногою та ще декілька ударів кулаками рук в область обличчя ОСОБА_4, чим завдав останньому фізичного болю. В цей час, ОСОБА_3 (матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження та який, згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 року (який набрав законної сили), визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років), реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на завдання сильного фізичного болю, підійшовши до ОСОБА_4, який сидів на дивані, також почав наносити удари кулаками рук в ділянку голови та рук потерпілого, якими останній прикривав обличчя та голову, намагаючись захиститись від ударів. В цей час ОСОБА_5 втрутилася між ними та потерпілим, намагаючись припинити побиття ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відійшли від ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_1 присів на стілець навпроти нього та почав вимагати забрати заяву з поліції. Отримавши відмову від ОСОБА_4 вчинити такі дії, він встав зі стільця та скориставшись тим, що ОСОБА_5 відійшла, а ОСОБА_4 втратив пильність та опустив руки, наніс йому удар кулаком руки в ділянку носа, чим спричинив ОСОБА_4 різкий фізичний біль. Після чого ОСОБА_1 з різною періодичністю продовжив наносити чисельні удари кулаками в різні частини голови та тулуба ОСОБА_4, при цьому постійно повторюючи вимогу забрати заяву з поліції та розуміючи при цьому, що своїми протиправними діями завдає ОСОБА_4 фізичних страждань. Згодом до ОСОБА_1 приєднався ОСОБА_3 та вони разом продовжили наносити ОСОБА_4 чисельні удари руками та ногами в область голови, тулуба та рук, чим заподіяли сильного фізичного болю ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_4, скориставшись допомогою ОСОБА_5, вирвався від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і вибіг з будинку на вулицю. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 його наздогнали і збили з ніг та кинули на землю, усвідомлюючи його беззахисний стан, бажаючи завдати йому сильного фізичного болю та фізичних страждань, із значною силою протягом двох хвилин наносили ОСОБА_4 чисельні удари руками та ногами в область голови та рук. При цьому ОСОБА_4, лежачи на землі, намагався захиститись від нанесення йому побоїв, прикриваючись руками та почав кликати сусідів на допомогу, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продовжували завдавати йому фізичного болю і припинили побиття лише після того, як сусіди ОСОБА_4 здійняли галас та повідомили, що викликали працівників поліції.

Таким чином, внаслідок вказаних побоїв та інших насильницьких дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження та який, згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 року (який набрав законної сили), визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років), спричинили ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струс головного мозку, дві забійні рани і отогематома лівої вушної раковини, забійна рана надбрівної ділянки ліворуч, закритий перелом кісток носа, наскрізна забійно-рвана рана нижньої губи справа, забій м’яких тканин (набряки) обличчя, забої (садна) верхніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6, згідно висновку експерта № 721/743 від 29 червня 2017 року, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров’я; виникли від багаторазової дії тупого твердого предмету (предметів) в названі вище різні ділянки голови та верхніх кінцівок.

Крім того, 04.06.2017 року, точного часу та місця не встановлено, ОСОБА_1, завідомо знаючи, що мобільний телефони марки "Fly" моделі "TS 91" чорно-сірого кольору та мобільний телефон марки "Donod D801- TV" сірого кольору з антеною є майном, здобутим злочинним шляхом ОСОБА_3 (матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження та який, згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 року (який набрав законної сили), визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років), взяв у нього дані мобільні телефони. Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, з метою незаконного збагачення та керуючись жагою до легкої наживи, діючи умисно, продав ОСОБА_7 дані мобільні телефони, за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 100 грн., які в подальшому витратив на власні потреби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та показав, що дійсно вчинив дані кримінальні правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати та призначити мінімальну міру покарання.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_4, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув, однак надав до суду заяву, в якій просить судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без нього, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає.

Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілого, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілого, враховуючи надану ним заяву, в якій потерпілий просить судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без нього.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінальних правопорушень, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного страждання шляхом нанесення побоїв та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі та покарати його за дії, скоєні ним, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ст. 198 КК України, як збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином відповідно, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше притягувався неодноразово, однак на шлях виправлення не став, також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що обвинувачений в судовому засіданні стверджує, що у вчиненому він розкаявся.

Суд також враховує, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, так як в характеристиці з місця проживання зазначено, що скарг на обвинуваченого не надходило. Також суд враховує те, що він має малолітню дитину.

Обставиною, яка, згідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставин, які, згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлено.

Також суд враховує відсутність будь-яких майнових вимог потерпілого до обвинуваченого, про що потерпілий вказав у письмовій заяві.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 127 та ст. 198 КК України. Остаточне покарання слід призначити з урахуванням положень ст. ст. 70, 71 КК України у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що таке покаранням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно протоколу затримання від 22.01.2018 року ОСОБА_1 було затримано 22.01.2018 року.

Згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.03.2018 року продовжено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 календарних днів до 14.05.2018 року включно.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Доказів щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження до суду не надано.

Речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст. 65-67 КК України, ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 Кримінального кодексу України та ст. 198 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч. 2 ст. 127 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;

за ст. 198 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 лютого 2018 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання ОСОБА_1, а саме з 22.01.2018 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22.01.2018 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя