Постанова № 73765286, 04.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3329/18

Провадження № 3/161/945/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 04 травня 2018 року

Луцький міськрайонний суд в особі судді Філюк Т.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, -

- за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, вказував, що він, вважаючи, що в його діях жодних порушень ПДР не було, надати документи, зазначені в п. 2.4 ПДР інспектору поліції відмовився. Зазначав, що непокори працівникам поліції на вимогу пройти до службового автомобіля не чинив.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 308136 вбачається, що ОСОБА_1 02 березня2018 року о 23 год. 35 хв. знаходячись в м. Луцьку по пр.. Соборності, порушивши Правила дорожнього руху України, на законну вимогу працівника поліції інспектора Переходько А.В. відмовився пред’явити документи : посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також документ, що встановлює особу водія. На законну вимогу пройти до службового автомобіля ОСОБА_1 відмовився в категоричній формі, під час затримання чинив фізичний супротив, а саме стиснув руки і не розтискав їх, на законні вимоги не реагував, і ці його дії були кваліфіковані за ст. 185 КУпАП.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.

Диспозиція статті 185 КУпАП передбачає відповідальність за такі дії.

Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.

Разом з тим, дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника міліції при виконанні ним службових обов'язків, оскільки вимога працівника міліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.

Судом встановлено, що вимога працівника поліції пред’явити документи, зазначені в п. 2.4 ПДР України була обумовлена порушенням ОСОБА_1 п. 9.2 (б) ПДР, згідно якого водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Так як вимога працівника поліції ОСОБА_3 в даному випадку, була пов’язана із порушенням ОСОБА_1 ПДР України, що підтверджено постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР №239350, вимога поліцейського була законною.

Крім того, з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється вказати поліцейському своє прізвище ім'я по батькові, та в категоричній формі відмовляється пройти до службового автомобіля для встановлення його особи, на відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_1 чинить фізичний супротив поліцейським.

Таким чином, попри заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості, суд дійшов висновку про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Невизнання своєї вини, на думку суду, є нічим іншим, як способом уникнення адміністративної відповідальності.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти адміністративне стягнення за ст..185 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 гривень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ст..185 КУпАП -.

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп., за наступними реквізитами (найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області; назва податку - 22030106 «Судовий збір» (ДСА України); банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача – 820019; рахунок отримувача 31215256700001; отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області, через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.