
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
03 травня 2018 року м. Рівне №817/869/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Верховного Суду з позовом до відповідача, Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про зобов'язання відповідача з лютого 2018 року виплачувати позивачу пенсію з урахуванням перерахунку, проведеного з 04 квітня 2017 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. На виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 відповідачем було проведено перерахунок його пенсії із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, на підставі ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 04.04.2017. Позивач вказує, що з лютого 2018 року відповідач здійснює виплату пенсії позивачу без урахування перерахунку, проведеного на підставі вказаного судового рішення. Тому, 09.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії з урахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, відповідач відмовив в задоволенні вказаної заяви, мотивуючи, ще тим, що в резолютивній частині судового рішення, на підставі якого було проведено перерахунок пенсії позивача з 04.04.2017, відсутні зобов'язання для відповідача щодо виплати пенсії довічно в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Вказану відмову позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року вказаний адміністративний позов передано для розгляду Рівненському окружному адміністративному суду до відкриття провадження у справі.
23 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 надійшов до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
У встановлений судом строк позивач допущені недоліки усунув.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що дійсно на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 04.04.2017 з урахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Разом з тим, 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.12.2017 №2148-VIII, яким норму ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»". Так, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 05.11.2013 по справі №21-293а13, постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2001 №8, відповідач зазначає, що виплати за рішеннями судів, якими зобов’язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсій без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до законодавства, яким керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Після проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсійної виплати зменшився, тому пенсія виплачується в розмірі встановленому до набрання судовим рішенням законної сили, тобто відповідно до ч.1 ст.27 вказаного Закону. При цьому, відповідач звертає увагу, що резолютивна частина постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 не містить положень про зобов’язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу довічно на підставі норм права, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідач стверджує, що діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України, у зв’язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. На підставі вищенаведеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 відповідача було зобов’язано здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком, збільшивши розмір пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, на підставі ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 04 квітня 2017 року і виплачувати у такому розмірі до припинення передбачених законодавством підстав для проведення такої виплати.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 в частині вказівки суду «виплачувати у такому розмірі до припинення передбачених законодавством підстав для проведення такої виплати» було скасовано, у решті постанову залишено без змін.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 набрала законної сили 17.10.2017.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 04.04.2017 із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку. Вказане не заперечується сторонами згідно із змістом позовної заяви та відзиву на позовну заяву.
09.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо відновлення виплати пенсії з урахуванням перерахунку, проведеного на підставі судового рішення.
Листом від 21.02.2018 за №515/Д-35 відповідач відмовив позивачу в поновленні виплати пенсії з урахуванням перерахунку, проведеного на підставі постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17, мотивуючи це тим, що резолютивна частина вказаного рішення не містить положень про зобов’язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу довічно на підставі норм права, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Так, 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.12.2017 №2148-VIII, яким норму ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”". З огляду на вказане, з 01.02.2018 розмір пенсії позивача визначено на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення закріпленні в ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Як вбачається із наведених норм, судове рішення допускається до виконання лише після набрання ним законної сили.
Судом встановлено, що постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 набрала законної сили 17.10.2017 та на її виконання відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог ч.2 ст.56 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796).
Разом з тим, з 01.02.2018 відповідач виплачує пенсію позивачу без урахування положень ч.2 ст.56 Закону №796. Тобто, із зазначеної дати відповідач фактично припинив виконувати рішення суду.
Як слідує із змісту листа від 21.02.2018 за №515/Д-35 та відзиву на позовну заяву відмову у виплаті позивачу пенсії з урахуванням ч.2 ст.56 Закону №796 обґрунтовує, тим що 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.12.2017 №2148-VIII, яким норму ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”". При цьому, відповідач вказує, що резолютивна частина постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 не містить положень про зобов’язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу довічно на підставі норм права, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Вказані твердження відповідача суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Після прийняття Кузнецовським міським судом Рівненської області постанови від 26.07.2017 по справі №565/1132/17 відбулась зміна правового врегулювання спірних правовідносин, шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.12.2017 №2148-VIII (далі – Закон №2148).
Так, Законом №2148 частину 2 статті 56 Закону №796 було доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”".
Тобто, з моменту набрання чинності Законом №2148 (11.10.2017) призначення пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків та 15 років для жінок, які віднесенні до категорій 1, 2, 3, 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не вище 75 процентів заробітку, здійснюється у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Однак, суд звертає увагу, що постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області по справі №565/1132/17 датована 26.07.2017, тобто до прийняття Закону №2148 та набрання ним чинності.
За змістом статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, Закон №2148 та зміни, що ним вносять до інших законодавчих актів України, не можуть застосуватися до спірних правовідносин, на вирішення яких була прийнята постанова Кузнецовським міським судом Рівненської області постанови від 26.07.2017 по справі №565/1132/17.
Тобто, внесення змін до ч.2 ст.56 Закону №796 та доповнення її словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”» не могло бути підставою для відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача без урахування ч.2 ст.56 Закону №796 та невиконання судового рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в здійсненні виплати йому пенсії з 01.02.2018 з урахуванням перерахунку, проведеного 04.04.2017 року з урахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону №796.
При цьому, посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 05.11.2013 по справі №21-293а13, постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2001 №8, суд вважає помилковими з наступних підстав.
Так, із змісту постанови від 05.11.2013 по справі №21-293а13 слідує, що при її прийнятті Верховним Судом України вирішувалося питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права щодо обмеження виплати пенсії будь-яким кінцевим терміном або строком.
В постанові від 19.12.2001 №8 Пленумом Вищого адміністративного суду України було узагальнено судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Тобто, обставини, висвітленні у вказаних рішенні та постанові, не є тотожними обставинам, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а тому викладені у них висновки не можуть бути застосовані судом при вирішенні даної справи.
Крім того, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем заявлено лише вимогу зобов’язального характеру.
Однак, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
Статтею 245 КАС України також встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
Оскільки, судом встановлений факт наявності бездіяльності з боку відповідача щодо здійсненні виплати позивачу пенсії з 01.02.2018 з урахуванням перерахунку, проведеного 04.04.2017 року з урахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону №796, то суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинення певних дій.
Підсумовуючи вище наведене в його сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення в повному обсязі.
Згідно з ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
Одночасно, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2018 року з урахуванням перерахунку, проведеного з 04 квітня 2017 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01 лютого 2018 року з урахуванням перерахунку, проведеного з 04 квітня 2017 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (34440, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);
2) відповідач - Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Соборна, 28, код ЄДРПОУ 40377142).
Повний текст рішення складено 03 травня 2018 року.
Суддя Комшелюк Т.О.
Судове рішення № 73763298, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 03.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/869/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: