Рішення № 73763256, 03.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/826/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком тобто за 2014 - 2016 роки та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком, на умовах в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням розміру середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки, починаючи з 22.01.2018 року із врахуванням фактично виплаченої пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 06 січня 2000 року отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У зв'язку з досягненням ним пенсійного віку, 22 січня 2018 року він звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, відповідач своїм розпорядженням №21000 від 26 січня 2018 року фактично перевів ОСОБА_1 з одного виду пенсії - за вислугу років на інший вид пенсії за віком, із застосуванням, під час визначення розміру пенсії, показників середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 3 календарні роки, що передували року звернення, тобто 2014 - 2016 роки.

Позивач вважає, що вказаний порядок визначення його розміру пенсії за віком є необґрунтованим та таким, що порушує його права, оскільки пенсію на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" йому призначено в перше, а тому при визначенні розміру пенсійних виплат відповідач мав застосовувати частину другу статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням розміру середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 року.

Ухвалою суду від 06 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

23 квітня 2018 року судом одержано відзив Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що за результатами опрацювання заяви позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнято рішення про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

При переведені з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленні як середній показник за 2014, 2015. 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року стажу в розмірі 1%, а тому дії Управління щодо перерахунку пенсії є правомірними.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що з 06 січня 2000 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та одержував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

22 січня 2018 року позивачем до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області подано заяву про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розпорядженням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 26.01.2018 №21000 позивача переведено на пенсію за віком із застосуванням, при розрахунку розміру пенсії, показників середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки.

Не погодившись з діями відповідача щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2014-2016 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, до яких зокрема відносяться застраховані особи та Пенсійний фонд, врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, питання щодо призначення та виплати пенсії за вислугу років не входить до сфери правовідносин, що регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 7 цього Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Аналогічно статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Суд зауважує, що пенсія за вислугою років – це спеціальна пенсія для конкретного визначеного кола осіб, передбачених спеціальними законами України, а пенсія за віком – загальна визначена пенсія для усіх категорій осіб.

Суд вважає, за необхідне вказати, що орган Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов'язані неухильно дотримуватись прав громадян при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження їх порушення, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів.

Частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно із частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи те, що питання призначення пенсії за вислугою років працівникам органів внутрішніх справ врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а пенсії за віком врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку, що вказані пенсії є різними видами пенсії, передбаченими різними законами.

Пенсія за вислугу років, як колишньому працівнику органів внутрішніх справ призначена ОСОБА_1 06 січня 2000 року у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а за призначенням пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся лише 22 січня 2018 року.

Крім того, після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що підтверджується матеріалами пенсійної справи №824506/23.

Отже, в даному випадку відбувся не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення нової пенсії.

Таким чином, в даному випадку відповідач мав керуватися, положеннями частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суд достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються заперечення, і не довів правомірності своїх дій щодо застосування показників середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 1409,60 грн, а інші судові витрати у справі відсутні, суд, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 1409,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком тобто за 2014 - 2016 роки.

Зобов'язання Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок та виплату пенсії за віком, на умовах в порядку, передбаченому частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням розміру середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки, починаючи з 22.01.2018 року із врахуванням фактично виплаченої пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1049,60 грн (одна тисяча сорок дев'ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко