Рішення № 73762778, 27.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2018 року

Справа № 808/4045/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до Публічного акціонерного товариства “Запоріжобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – позивач) до Публічного акціонерного товариства “Запоріжобленерго” (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти у сумі податкового боргу у розмірі 52458,36 грн.

26 грудня 2017 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

22 січня 2018 року ухвалою судді продовжено строк для усунення недоліків адміністративного позову до 22 лютого 2018 року. Позивачем в строк усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 26 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 27 березня 2018 року.

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області обґрунтовані Податковим кодексом України (далі за текстом – ПК України) та зазначено, що за Публічним акціонерним товариством “Запоріжобленерго” обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати з юридичних осіб у сумі 52458,36 грн. який виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгодженої суми грошового зобов’язання.

Представник ГУ ДФС у Запорізькій області 27 березня 2018 року прибув до суду та подав клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Представник Публічного акціонерного товариства “Запоріжобленерго” 15 березня 2018 року подав до суду клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 27 березня 2018 року.

Таким чином, у суду встановлено строк розгляду справи до 26 квітня 2018 року.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство “Запоріжобленерго” зареєстроване, як юридична особа 17 травня 2000 року, код ЄДРПОУ 00130926.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство “Запоріжобленерго” має податковий борг з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати з юридичних осіб у сумі 52458,36 грн.

Судом встановлено, що податковий борг з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати з юридичних осіб виник на підставі поданих до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю:

№9016350123 від 13 лютого 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 82357,10 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 6863,09 грн. та за грудень – 6863,11 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 41178,54 грн.

№9006757865 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 2793,47 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 232,79 грн. та за грудень – 232,78 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 1396,74 грн.

№9006736131 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 614,92 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 51,24 грн. та за грудень – 51,28 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 307,44 грн.

№9006741693 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 317,97 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 2695,14 грн. та за грудень – 317,96 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 1907,82 грн.

№9006727467 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 317,37 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 26,45 грн. та за грудень – 26,42 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 158,70 грн.

№9006735681 від 17 липня 2017 року (з урахуванням нараховано на 2017 рік за даними раніше поданої декларації №9140216925 від 30 січня 2017 року) згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 3873,36 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по квітень – по 323,20 грн., за травень – 322,62 грн., з червня по листопад – 322,58 та за грудень – 322,46 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 1935,54 грн., з урахуванням нарахованої позивачем пені на підставі статті 129 ПК України в розмірі 0,02 грн.

№9006718844 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 985,24 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 82,10 грн. та за грудень – 82,14 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 492,60 грн.

№9006702232 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 955,59 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 79,63 грн. та за грудень – 79,66 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 477,78 грн.

№9006663950 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 809,75 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 67,48 грн. та за грудень – 67,47 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 404,88 грн.

№9006637686 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 2697,55 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 224,80 грн. та за грудень – 224,75 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 1348,60 грн.

№9006629696 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 201,18 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 16,77 грн. та за грудень – 16,71 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 100,62 грн.

№9006623846 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 4095,85 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 341,32 грн. та за грудень – 341,33 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 2047,92 грн.

№9006829304 від 30 січня 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 1402,01 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад – по 116,83 грн. та за грудень – 116,88 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов’язань по декларації з травня по жовтень 2017 року, на суму 700,98 грн.

Сума податкового зобов’язання не сплачена та набула статусу податкового боргу та становить 52458,36 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом 09 серпня 2017 року сформована податкова вимога №1502-17 на суму 17907,74 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв’язку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При цьому, за пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом, боржником сума задекларованого зобов'язання та нарахованого контролюючим органом зобов’язання не було сплачено у встановлені законом строки і вона набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податковий орган на підтвердження податкового боргу відповідача по земельному податку з юридичних осіб та по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 52458,36 грн. та надав: податкові декларації, податкову вимогу, інтегровану картку, довідку про заборгованість, розрахунок суми податкового боргу.

На момент розгляду справи в суді, сума податкового зобов’язання в розмірі 52458,36 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої податкової заборгованості податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Публічного акціонерного товариства “Запоріжобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) про стягнення коштів за податковим боргом – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків Публічного акціонерного товариства “Запоріжобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926), а також за рахунок готівки податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати з юридичних осіб в сумі 52458 (п’ятдесят дві тисячі чотириста п’ятдесят вісім) гривень 36 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено 27 квітня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов