Рішення № 73762518, 25.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 квітня 2018 р. № 820/1438/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі судового засідання - Алавердян Е.А.

за участю сторін:

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау (пр. Героїв Сталінграду, буд. 45, оф. 15,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ2335916801) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, 24,Харків,61057, код ЄДРПОУ37764460) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просила суд: скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозволу на імміграцію в Україну № 04/1/312105 від 16.02.2018 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 30.01.2018 року про відмову в оформленні та видачі громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої посвідки за заявою від 25.01.2018 року; зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 замість втраченої посвідки за заявою від 25.01.2018 року з проставленням на останній вільній сторінці її паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка ОСОБА_4, НОМЕР_1 від 13.05.2015 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/1, гурт.

Рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області від 14.01.2008 року на підставі Закону України «Про Імміграцію» наданий дозвіл на імміграцію в Україну та позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії ХР 17545 від 14.01.2008 року.

29.11.2017 року, представник позивача, адвокат ОСОБА_1, звернулась до ГУ ДМС України в Харківський області з адвокатським запитом вих. № АЗ- 400/17, в якому просила надати наступну інформацію та завірені належним чином копії документів, а саме: повідомити стан чинності на теперішній час дозволу на імміграцію в Україну громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1; повідомити стан чинності на теперішній час посвідки на постійне проживання в Україні серії ХР № 17545 від 14.01.2008 року громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1; у разі прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 надати копію рішення та копію висновку на підставі якого прийнято рішення; у разі існування наказу (рішення, висновку) про визнання посвідки на постійне проживання в Україні серії ХР № 17545 від 14.01.2008 року громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсною надати копію наказу (рішення, висновку).

ГУ ДМС України в Харківський області на адвокатський запит № АЗ-400/17 від 29.11.2017 року надано письмову відповідь № 04/1-6301.8.1-786/63.2-17 від 06.12.2017 року, у якій зазначено, що за обліками ГУ ДМС України в Харківський області значиться громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1, яка рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області від 14.01.2008 року отримала дозвіл на імміграцію в Україну згідно з п.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про Імміграцію» від 07.06.2001 року та була документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії ХР 17545 від 14.01.2008 року.

22.12.2017 року позивач звернулася із заявою до Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківський області по факту втрати посвідки на постійне проживання в Україні серії ХР № 17545 від 14.01.2008 року, яка була зареєстрована в ЖЄО № 31673 від 22.12.2017 року.31 грудня 2017року позивач отримав від Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківський області висновок, в якому повідомлено, що серед знайдених та вилучених документів на ім'я гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау у Слобідському відділу поліції ГУ НП в Харківський області не значаться.

25.01.2018 року позивач звернулася із письмовою заявою до Київського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківський області, в якій на підставі ст.22 Постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року просила видати нову посвідку на постійне проживання в Україні, замість втраченої посвідки на постійне проживання в Україні ХР 17545 від 14.01.2008 року в порядку, встановленого для її обміну.

Судом встановлено, що позивачем було надано усі документи, визначені законодавством та сплачено необхідні платежі.

Заяву про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з втратою та документи позивача прийнято Київським у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківський області та направлено до ГУ ДМС України в Харківський області для прийняття рішення.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що Відповідач у встановлений законом строк не здійснив оформлення позивачу нової посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої.

13.02.2018 року представник позивача, адвокат ОСОБА_1, звернулась до ГУ ДМС України в Харківський області з адвокатським запитом №АЗ-40/18, в якому просила надати наступну інформацію та завірені належним чином копії документів, а саме: повідомити про прийняте ГУ ДМС України в Харківській області рішення за результатом розгляду заяви гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 року щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні; надати копію заяви щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 року та зворотного боку з відміткою про прийняте рішення; підтвердити, або спростувати факт оформлення (виготовлення) Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківський області нової посвідки на постійне проживання в Україні гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 з зазначенням номеру та дати оформлення (виготовлення) посвідки;вказати місце, дату та час для отримання гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 року посвідки на постійне проживання в Україні.

21.02.2018 року від ГУ ДМС України в Харківський області на адвокатський запит №АЗ-40/18 від 13.02.2018 року отримано письмову відповідь № 6301.8.1-2957/6301.8.1.1-18 від 20.02.2018 року, якою визначено, що гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 30.01.2018 року рішенням ГУ ДМС України в Харківський області було відмовлено в оформленні і видачі посвідки на постійне проживання в Україні на підставі п.п.6 п.17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №251 від 28.03.2012р.

До відповіді № 6301.8.1-2957/6301.8.1.1-18 від 20.02.2018 року було надано копію заяви щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 року та зворотного боку з відміткою про прийняте 30.01.2018 року рішення про відмову позивачу в оформленні і видачі посвідки на постійне проживання в Україні.

Судом встановлено, що на 30.01.2018 року - час прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу в оформленні і видачі посвідки на постійне проживання в Україні, дозвіл на імміграцію позивача був чинний та дійсний посвідка на постійне проживання в Україні серії ХР № 17545 від 14.01.2008 року гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау не анульована та дійсна.

Таким чином, жодних правових підстав для відмови позивачу в оформленні і видачі посвідки на постійне проживання в Україні на 30.01.2018 року не існувало.

Окрім того, 13.02.2018 року адвокат ОСОБА_1, звернулась до ГУ ДМС України в Харківський області з адвокатським запитом № АЗ-41/18, яким просила надати наступну інформацію та завірені належним чином копії документів, я саме: повідомити стан чинності на теперішній час дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1; повідомити стан чинності на теперішній час посвідки на постійне проживання в Україні ХР 17545 від 14.01.2008 року гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1; у разі прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 надати копію рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну; у разі прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначити прийнято рішення; у разі існування наказу (рішення, висновку) про визнання посвідки на постійне проживання в Україні серії ХР 17545 від 14.01.2008 року гр. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсною надати копію наказу (рішення, висновку).

21.02.2018 року від ГУ ДМС України в Харківський області на адвокатський запит №АЗ-41/18 від 13.02.2018 року отримано письмову відповідь № 6301.8.1-2956/6301.8.1.1-18 від 20.02.2018 року, якою визначено, що за обліками ГУ ДМС України в Харківський області значиться громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1, якій рішенням 16.02.2018 року ГУ ДМС України в Харківський області скасовано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п.1 ст.12 Закону України «Про Імміграцію». У зв'язку з вказаним посвідка визнана неправомірно виданою.

Також зазначено, що рішення прийнято на підставі висновку про результати перевірки матеріалів, щодо правомірності документування посвідкою на постійне проживання в Україні громадянки Соціалістичної республіки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау від 16.02.2018 року.

До відповіді надано копію рішення ГУ ДМС України в Харківський області про скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну № 04/1/312105 від 16.02.2018 року та копію висновку Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області «Про результати перевірки матеріалів, щодо правомірності документування посвідкою на постійне проживання в Україні громадянки Соціалістичної республіки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау" від 16.02.2018 року.

Згідно висновку Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області «Про результати перевірки матеріалів, щодо правомірності документування посвідкою на постійне проживання в Україні громадянки Соціалістичної республіки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау» від 16.02.2018 року встановлено, що згідно матеріалів справи № 312105 від 25.12.2007 року громадянці СРВ ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 надано дозвіл на імміграцію в Україну у зв'язку з тим, що її чоловік громадянин СРВ ОСОБА_6 Винг ІНФОРМАЦІЯ_3 рішенням ВГП та ІС УМВС України в Луганській області від 25.03.2003 року був документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії ЛГ ІГ № 15435.

Відповідач у висновку від 16.02.2018 року визначає, що згідно інформаційного листа ГУ МВС України в Луганській області за 2010 рік № 34/2699 встановлено, що керівництвом ВГІРФО УМВС України в Луганській області на підставі ст.12 Законом України «Про імміграцію» 16.02.2010 року прийнято рішення про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянину СРВ ОСОБА_6 Винг, оскільки була видана усупереч вимог законодавства.

На підставі викладеного, ГУ ДМС України в Харківський області робить висновок, що дозвіл на імміграцію в Україну від 14.01.2008 року та посвідка на постійне проживання в Україні серії ХР 17545 від 14.01.2008 року надані громадянці СРВ ОСОБА_5 Шау відділом ГІРФО УМВС України в Харківський області оформлені на підставі документів, що втратили чинність та підлягають скасуванню.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази та дослідивши викладені обставини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачений Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251 (далі за текстом - Порядок № 251).

Пунктом 14 Порядку № 251 визначено, що обмін посвідки також здійснюється у разі непридатності посвідки до користування (пошкодження з різних причин тощо).

У разі пошкодження чи втрати посвідки іноземець та особа без громадянства може звернутися за отриманням нової посвідки в порядку, встановленому для її обміну чи продовження строку її дії, до територіального органу або підрозділу ДМС за місцем проживання (п. 22 Порядку).

Окрім того, у п. 3.18. Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС від 15.07.2013 № 681, зазначено, що у разі пошкодження чи втрати посвідки іноземець та особа без громадянства можуть звернутися за отриманням нової посвідки в порядку, встановленому для її обміну чи продовження строку її дії, до територіального органу або підрозділу ДМС за місцем проживання.

Для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері) (п.15 вказаного Порядку №251).

Суд зазначає, що даний перелік необхідних документів як додаток до заяви є вичерпним.

Як підтверджено матеріалами справи та зазначено представником позивача у позовній заяві, разом із заявою про обмін бланку посвідки позивач надав передбачений законом необхідний пакет документів. Будь - яких зауважень з боку відповідача щодо таких документів, - їх нестачі, підробки, чи їх невідповідності встановленому зразку чи належить іншій особі, - матеріали справи не містять.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначено Законом України "Про імміграцію", відповідно до ст. 1 якого, дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Згідно положень ст. 12 ЗУ "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до пунктів 21-24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1983 від 26.12.2002 (надалі за текстом - Порядок №1983), дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав.

Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання.

На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".

З аналізу положень Порядку випливає, що процедура розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію є досить складною та серед іншого, має часові рамки (подання ініціатора скасування дозволу на імміграцію розглядається у місячний строк), передбачає також надсилання запитів для отримання додаткової інформації ініціатору подання, іншим органів виконавчої влади, відповідним юридичним і фізичним особам, а також запрошення для надання пояснень самих іммігрантів, стосовно яких розглядається таке питання.

Стаття 12 Закону України "Про імміграцію" передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Додатково суд вважає за необхідне відзначити, що відповідачем не надано суду доказів існування інших підстав для скасування наданого позивачу дозволу на імміграцію, які передбачені ст. 12 Закону України "Про імміграцію", а саме: відповідачем не надано суду вироку суду, яким іммігранта засуджено до позбавлення волі; будь-яких доказів того, що дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; доказів того, що скасування дозволу на імміграцію є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; відповідачем, також, не надано суду жодного доказу, який би підтверджував порушення позивачем законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Щодо частини позовних вимог позивача про визнання неправомірною відмови Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області щодо не здійснення оформлення та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні судом встановлено наступне.

Відповідно п. 4.5. Наказу №681 працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Після прийняття рішення матеріали, які стали підставою для обміну посвідки. Долучаються до справи, на підставі якої посвідка видавалася вперше. У разі якщо посвідка видавалася одним територіальним органом (підрозділом) ДМС, а обмін посвідки провадиться іншим органом (при зміні місця проживання), то до органу, який видав посвідку вперше, надсилається повідомлення про видачу нової посвідки, а недійсна посвідка – для знищення.

Пунктом 4.6 наказу №681 визначено, що за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для посвідки на постійне проживання) і п’ятнадцяти днів (для посвідки на тимчасове проживання) з дати подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів Головою ДМС (а в разі його відсутності – заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки.

Судом встановлено, що обґрунтовану відповідь, з посиланням на прийняті рішення, відносно поданої позивачем заяви про видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні надано з порушенням визначених законодавством строків.

Таким чином, оскільки відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства стосовно здійснення обміну посвідки на постійне проживання, порушивши порядок проведення перевірки та строків розгляду заяви позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Державної Міграційної служби України в Харківський області здійснити видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянці ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1, замість втраченої.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 9, 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 158 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 26, 55 Конституції України та ст. ст. 2, 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011р. № 3773-УІ визначено, що іноземці та особи без громадянства мають право на звернення до суду та до інших державних органів влади для захисту їх особистих, майнових та інших прав.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також було подано заяву до суду з питань сплати судових витрат, в якій прохала суд стягнути з відповідача 6000 грн. судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом.

Суд зазначає, що згідно ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що згідно ст.12 КА України дана справає незначної складності, то суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау (пр. Героїв Сталінграду, буд. 45, оф. 15, м. Харків, 61105, код НОМЕР_2) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, 24, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозволу на імміграцію в Україну № 04/1/312105 від 16.02.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 30.01.2018 року про відмову в оформленні та видачі громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої посвідки за заявою від 25.01.2018 року.

Зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 замість втраченої посвідки за заявою від 25.01.2018 року з проставленням на останній вільній сторінці її паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області (вул. Римарська, 24, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) на користь громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 Шау ІНФОРМАЦІЯ_1 (пр. Героїв Сталінграду, буд. 45, оф. 15,м. Харків,61105, код НОМЕР_2) 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 копійок здійснених нею судових витрат щодо сплати судового збору та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. судових витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення в повному обсязі виготовлено 04 травня 2018 року.

Суддя Зінченко А.В.