
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/149/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Васильєвій В.В.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - позивач, ТЕЦ) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 05.10.2017 року №0050821204 про нарахування штрафу з податку на прибуток у сумі 950155,00 грн. та від 04.01.2018 року № НОМЕР_1 про нарахування штрафу з податку на прибуток у сумі 237538,75 грн., винесені на підставі Акту від 17.11.2017 року №261/21-22-14-01/00131771; визнати протиправними дії ГУ ДФС, які полягають у нарахуванні ПрАТ "Херсонська ТЕЦ" пені з податку на прибуток у сумі 1646358,29 грн.; зобов'язати ГУ ДФС вчинити дії по скасуванню неправомірно нарахованої пені в сумі 1646358,29 грн. шляхом приведення у відповідність інтегрованої картки ПрАТ "Херсонська ТЕЦ" стосовно відомостей з податку на прибуток.
Ухвалою суду від 29 січня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 23 лютого 2018 року.
В підготовче засідання, призначене на 23.02.18р., сторони з’явились, судом встановлені строки подачі відповіді на відзив та заперечення на відзив. Засідання призначено на 16.03.18р.
В підготовче судове засідання, призначене на 16.03.17р., сторони з'явились, з метою отримання відповідей на запити позивача, зобов'язання відповідача здійснити розрахунок, засідання було відкладено, призначено на 29.03.18р.
В підготовче судове засідання, призначене на 29.03.18р., сторони з'явились, судом зобов'язано відповідача надати докази розрахунку пені, засідання відкладено, продовжено підготовче провадження строком на один місяць, призначено на 19.04.18р.
В підготовче судове засідання, призначене на 29.03.18р., сторони з'явились. Підготовче засідання оголошено закритим, призначено засідання для розгляду справи по суті на 24.04.2018р.
В судове засідання, призначене на 24.04.2018 року, сторони з'явились.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що результатами камеральних перевірок своєчасності сплати узгодженої суми грошового (податкового) зобов'язання з податку на прибуток від 18.09.2017р. та 15.12.2017р., встановлено порушення на 48 календарних днів терміну сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4750775,00 грн. та в сумі 1187693,75 відповідно, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2016 №0001111422, поновленого в інтегрованій картці платника податку 28.04.2017 за рішенням суду по справі №821/1113/16, що стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 05.10.2017 №0050821204 про застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 950155,00 грн. та від 04.01.2018 №0000031204 про застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 237538,75 грн.
Обидва акти камеральної перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення на штрафи у розмірі 950155,00 грн. та 237538,75 грн., а також пеня в сумі 1646358,29 грн. застосовані ДФС за несвоєчасну сплату податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016р. №0001111422, яке на сьогоднішній день оскаржується підприємством у касаційній інстанції по справі №К/800/1490.
Із вказаних підстав та до підтвердження касаційною інстанцією правомірності донарахування податку на прибуток 4750775,00 грн. та штрафу 1187693,75 грн., вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення та нарахування пені, є таким, що прийнято контролюючим органом завчасно і безпідставно, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просили вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у відзиві. Просили відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "Херсонська ТЕЦ (акт від 01.07.2016 №73/21-22-14-01/00131771), встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік на суму 4750775 грн.
ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 № НОМЕР_2, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 4750775грн. та суму штрафної санкції - 1187693,75 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ПрАТ "Херсонська ТЕЦ" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасуванням податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016 № НОМЕР_2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.12.2016 по справі №821/1113/16 скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 № НОМЕР_2. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 по справі №821/1113/16 апеляційну скаргу ГУ ДФС задоволено, підтверджено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, грошове зобов'язання в сумі 5938468,75 (4750775грн.+1187693,75 грн.), визначене ГУ ДФС згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.07.20016р. є узгодженим з 05.04.2017 року.
На підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 по справі №821/1113/16, в інтегрованій картці платника податків (11020100) 28.04.2017 поновлено донараховану суму основного платежу у розмірі 4750775 грн. та суму штрафної санкції в сумі 1187693,75 грн., одночасно, відповідно до п. 129.1.1 ст.129 ПКУ, нараховано пеню у розмірі 1537220,63грн.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків з 28.04.2017 по 15.06.2017 обліковувався податковий борг з податку на прибуток на загальну суму 5938468,8 грн., у тому числі на суму основного платежу у розмірі 4750775грн. та суму штрафної санкції - 1187693,75 грн.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачем 15.06.2017 сплачено до бюджету узгоджені донараховані суми основного платежу у розмірі 4750775грн. та суми штрафної санкції - 1187693,75грн.
11 жовтня 2017 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 05.10.2017 № НОМЕР_3 про застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 950 155,00 грн., прийняте на підставі акту від 18.09.2017 №956/21-22-12- 04/00131771 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового (податкового) зобов’язання з податку на прибуток ПрАТ "Херсонська ТЕЦ", згідно п.57.3 ст.57, ст.126 Податкового кодексу України.
Перевіркою встановлено порушення на 48 календарних днів терміну сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4750775,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від № НОМЕР_2, поновленого в інтегрованій картці платника податку (11020100) 28.04.2017 за рішенням суду від 05.04.2017 по справі №821/1113/16.
Не погоджуючись з висновками даного акту та складеного на його підставі податковим повідомленням-рішенням, ТЕЦ направило до ДФС України скаргу від 19.10.2017 року №05-1/2252 про перегляд податкового повідомлення - рішення від 05.10.2017 №0050821204.
15 січня 2018 року позивачем отримано рішення ДФС України від 12.01.2018 №1022/6/99-99-11-03-01-25, яким скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 05.10.2017 № НОМЕР_3 залишено без змін.
11 січня 2018 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішеня ГУ ДФС у Херсонській області від 04.01.2018 №0000031204 про застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 237 538,75 грн., прийняте на підставі акту від 15.12.2017 №1041/21-22-12-04/00131771 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджено грошового (податкового) зобов’язання з податку на прибуток ПрАТ «Херсонська ТЕЦ».
Перевіркою встановлено порушення на 48 календарних днів терміну сплати штрафу з податку на прибуток в сумі 1187693,75 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2016 №0001111422, поновленого в ІКПП (11020100) 28.04.2017 за рішенням суду від 05.04.2017 по справі №821/1113/16.
16 січня 2018 за №05-1/104 ТЕЦ направило до ДФС України скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000031204, однак, станом на день прийняття судом рішення, відповідь з ДФС України позивачем не отримана.
28 квітня 2017 та 15 червня 2017 ГУ ДФС нараховано пеню в розмірі 1646358 на податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 №0001111422, а саме:
- 28.04.2017 нарахована пеня в сумі 1537220,63 грн. за період заниження суми податку на прибуток з 19.06.2014 по 19.04.2017 на 4750775,00 грн.;
- 15.06.2017 нарахована пеня в сумі 87 310,13 грн. (21827,53 + 65 482,60) та 21827,53 період затримки сплати податку на прибуток з 03.05.2017 по 14.06.2017 в розмірі 4750775,00 грн. та штрафу 1187693,75 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 статті 255 КАСУ (в редакції, чинної на день виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, яка набрала за сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За результатами прийняття рішення Одеським апеляційним адміністративним судом від 05.04.2016 року по справі №821/1113/16 сума грошового зобов’язання за ППР від 25.07.2016 №0001111422 стала узгодженою, як наслідок поновлена в ІКПП (11020100) 28.04.2017, але сплачена платником 15.06.2017 року.
Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов»язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строку, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладене, враховуючи, що рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року по справі № 821/1113/16 податкове повідомлення-рішення від 25.07.106 року № НОМЕР_2 визнано правомірним, сума за цим податковим повідомлення-рішенням є узгодженою, позивачем сплачена, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 05.10.2017 року №0050821204 про нарахування штрафу з податку на прибуток у сумі 950155,00 грн. та від 04.01.2018 року №0000031204 про нарахування штрафу з податку на прибуток у сумі 237538,75 грн., винесені на підставі Акту від 17.11.2017 року №261/21-22-14-01/00131771є правомірними, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині нарахування позивачу пені в сумі 1646358,29 грн., суд виходив з наступного.
Так, як зазначалося вище, згідно ІКП ПрАТ "Херсонська ТЕЦ" з 28.04.2017 року по 15.06.2017 року обліковується податковий борг з податку на прибуток на суму: основного платежу – 4750775,00 грн.; штрафної санкції – 1187693,75 грн.
15 червня 2017 року ТЕЦ сплачує до бюджету узгоджені донараховані суми основного платежу в розмірі 4750775,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 1187693,75 грн., у зв’язку з чим за період затримки сплати з 28.04.2017 року по 14.06.2017 року нараховано пеню в розмірі 1646358, 29 грн.:
-28.04.2017р. нарахована пеня в сумі 1537220, 63 грн. за період заниження суми податку на прибуток з 19.06.2014р. по 19.04.2017р.;
-15.06.2017р. нарахована пеня в сумі 87310,13 грн. та 21827,53 грн.
Однак, слід зазначити, що при розрахунку суми пені, як вказує сам відповідач (а.с. 118-119), в розмірі 87310,13 грн. та 21827, 53 грн., нарахованої за період з 03.05.2017р. по 14.06.2017р., ГУ ДФС застосувало облікову ставку НБУ 13%, що діяла на день виникнення податкового боргу.
Суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на таке.
Частиною першою пункту 129.4 статті 129 ПКУ визначено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного пп.129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом від 21.12.2016р. № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017 року.
Рішенням НБУ від 25.05.2017 року № 318-рш ставка НБУ була зменшена до 12,5%, починаючи з 25.05.2017р. по 1406.2017р. ГУ ДФС повинно було застосовувати при розрахунку суми пені ставку НБУ 12,5%.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що нарахування пені за затримку сплати узгодженої донарахованої суми є правомірною, однак, в результаті помилкового застосування ставки НБУ 13%, розмір розрахованої пені за період з 25.05.2017р. по 14.06.2017р. є завищеним. Пояснити застосування саме такої ставки НБУ (13%) в судовому засіданні представники відповідача не змогли.
Надаючи правову оцінку розміру пені, нарахованою контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми пені. Суд виключно досліджує прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону. Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, згідно з якою суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію щодо застосування ставки НБУ 13% не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність таких дій відповідача.
При цьому, суд вказує, що ч. 3 ст. 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, обрання способу захисту є виключним правом особи, що звертається за захистом своїх прав та інтересів. Праву позивача на вибір способу захисту кореспондує обов'язок доведення перед судом його належності, тобто здатності ефективно сприяти відновленню порушених прав та інтересів. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Пунктами 3, 4 частини 2 ст. 245 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ГУ ДФС, які полягають у нарахуванні ПрАТ "Херсонська ТЕЦ" пені з податку на прибуток у сумі 1646 358,29 та зобов'язання ГУ ДФС вчинити дії по скасуванню неправомірно нарахованої пені в сумі 1646358,29 грн. шляхом приведення у відповідність інтегрованої картки ПрАТ "Херсонська ТЕЦ" стосовно відомостей з податку на прибуток має бути викладена у змісті, запропонованому судом нижче за текстом.
З огляду на те, що в ході розгляду справи судом встановлено порушення законних прав позивача та з метою їх відновлення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, які полягають у нарахуванні ПрАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" пені з податку на прибуток із застосуванням облікової ставки НБУ 13% та зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області вчинити дії по скасування пені в сумі 1646358,29 грн., нарахованої із застосуванням облікової ставки НБУ 13%.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Так, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 42510,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №111 від 22.01.2018р. З огляду на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку щодо стягнення судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 24695,37 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 229, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, які полягають у нарахуванні ПрАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" пені з податку на прибуток із застосуванням облікової ставки НБУ 13%.
Зобов"язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області вчинити дії по скасування пені в сумі 1646358,29 грн., нарахованої із застосуванням облікової ставки НБУ 13%.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 24695,37 грн., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.
В інший частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 травня 2018 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 8.3.1
Судове рішення № 73762418, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/149/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: