Рішення № 73762384, 03.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 травня 2018 р. № 814/841/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, вул. Маяковського, 50,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57303 до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Центральна, 198 А,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300 провизнання незаконною та скасування постанови від 15.02.2016 № 50030925, зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області з вимогами про визнання протиправним та скасування постанови по справі про виконавче провадження ВП №50030925 державного виконавця Снігурівського РВДВС ОСОБА_2, а саме від 15.02.16 про арешт майна боржника, зняти арешт з всього майна позивача з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зареєстрованого під №15808256 від 05.05.16.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що заборгованість за виконавчим провадженням, за яким було накладено арешт ним була добровільно погашена, він звертався з цього приводу до відповідача, але йому було відмовлено. Іншого способу захисту своїх прав у нього немає.

Відповідач відзиву на позов не надав, своєї позиції з приводу позовних вимог не висловив.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явились.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

02.02.16 державним виконавцем Снігурівського районного відділу ДВС відкрито виконавче провадження №50030925 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі по стягненню з ОСОБА_1 боргу в сумі 979,59 гривень на підставі Вимоги №249 від 23.07.12.

15.02.16 державним виконавцем Снігурівського районного відділу ДВС по виконавчому провадженню №50030925 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

05.05.16 відомості про арешт всього рухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови за ВП №50030925 були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

24.06.16 державним виконавцем Снігурівського районного відділу ДВС по виконавчому провадженню №50030925 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки державним виконавцем не встановлено його місцезнаходження.

18.09.17 ОСОБА_1 у добровільному порядку погасив заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Снігурівському районі, який виник на підставі Вимоги від №249 від 23.07.12.

В квітні 2018 року, ОСОБА_1 звернувся до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби щодо зняття арешту з його майна, накладеного постановою державного виконавця від 15.02.16 по ВП №50030925, але йому було відмовлено, оскільки у відділі ДВС відсутні виконавчі провадженні з цього приводу.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов’язок зняття накладеного арешту лише у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Обов’язку державного виконавця знімати накладені арешти в межах виконавчого провадження, у разі повернення виконавчого документу, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити місцезнаходження та місце проживання боржника - фізичної особи, з підстав визначених п.5 ч.1 ст.47 Закону, не передбачено.

Зазначена норма необхідна для забезпечення прав стягувача, у разі його повторного пред’явлення виконавчого документу протягом строків, визначених ст.ст.22, 23 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, з матеріалів справи, вбачається, що стягувач – Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі повторно з виконавчим документом – Вимогою №249 від 23.07.12 не звертався, а боржником ОСОБА_1 в подальшому зазначений борг було погашено у добровільному порядку.

Таким чином, на час розгляду справи борг за виконавчим документом - Вимогою №249 від 23.07.12 відсутній, що підтверджується листом Снігурівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 27.04.18 №2030/06, надіслано на запит суду.

За таких обставин, жодних правових підстав для арешту власності ОСОБА_1 на теперішній час не існує, а відомості про арешт цього майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна порушують права позивача, як власника.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, якій має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.16 № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки відсутні підстави для продовження дії до теперішнього часу арешту майна позивача.

Зазначене судове рішення ухвалюються не з підстав протиправності рішень чи дій відповідача, а з підстав неможливості поновлення прав позивача, в інший спосіб ніж через судове рішення.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 (вул. Маяковського, 50,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57303 НОМЕР_1) до Снігурівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Центральна, 198 А,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300 35010206) задовольнити.

2. Скасувати постанову про арешт майна боржника державного виконавця Снігурівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального упраавління юстиції у Миколаївської області від 15.02.2016 року по виконавчому провадженні №50030925.

3. Зняти арешт з майна ОСОБА_1, зареєстрованого Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05.05.2016 за №15808256.

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко