Ухвала суду № 73762326, 02.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/388/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить: визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати забезпечити позивача безоплатною правовою допомогою адвоката на підставі звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.12.2017 року № 413;

- визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати видати позивачу копію рішення про призначення адвоката на підставі звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.12.2017 року №413;

- визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати видати позивачу копію наказу Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про призначення адвоката та для надання Чернівецькому місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.12.2017 року № 413;

- визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати видати позивачу на руки у приміщенні Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги копію доручення, виданого Чернівецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокату на підставі звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.12.2017 року № 413;

- визнати бездіяльність директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправною та зобов’язати надати правові послуги адвоката не пізніше десятиденного строку відповідно до Закону України № 3460-VI з дня одержання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги;

- визнати бездіяльність директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправною та зобов’язати надати копії рішень і наказів Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про призначення адвоката рекомендованим листом для забезпечення права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги не пізніше десятиденного строку з дня одержання Чернівецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги;

- визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення перешкод з отримання безоплатної вторинної правової допомоги послуги адвоката на підставі звернення від 01.12.2017 року № 413;

- визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення порушень закону України № 3460-VI при вирішенні звернення від 01.12.2017 року № 413;

- визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення перешкод у отриманні інформації про призначення адвоката, про зміст рішень і наказів Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про об’єм і зміст повноважень, наданих адвокату згідно доручення Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги;

- визнати дії директора Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення перешкод у отриманні копії рішень, наказів та доручень Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у приміщенні центру для дотримання права отримання безоплатної вторинної правової допомоги правовими послугами адвоката не пізніше десятиденного строку, встановленого Законом України № 3460-VI.

Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву та доказів, що посвідчують особу (копії паспорту).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Положення п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

В супереч наведеної норми, в позовній заяві відсутнє обґрунтування позивачем порушення оскаржуваними діями його прав, свобод та інтересів.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не подано до суду документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) – це вимога про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов’язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Крім того, в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 зазначено, що зверненні до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновим.

Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий.

Отже, позивачем заявлено десять вимог немайнового характеру, таким чином розмір судового збору за кожну вимогу становить 704,80 грн. (1762,00 грн х 0,4), а разом 7048,00 грн (704,80 грн х 10).

Разом з тим, позивач в позовній заяві заявив клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв’язку із незадовільним майновим станом. На підтвердження вказаного, додав до позову довідку Управління Пенсійного фонду України від 20.04.2018 року №417, де зазначається про отримання заявником пенсії за віком за період з жовтня 2017 р. по березень 2018 р. на загальну суму 8712,00 грн.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан особи з метою зменшення тягаря у вигляді сплати судових витрат.

Водночас, суд вважає, що наявність у позивача єдиного доходу у вигляді пенсії не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору в повному обсязі.

Так, оцінюючи надані позивачем в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору документи, суд зазначає, що довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20.04.2018 р. №417 не підтверджує відсутність у позивача інших доходів ніж пенсія, оскільки не містить відомостей про загальний майновий стан позивача, яка може мати й інші джерела доходу.

Відтак, довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не є належним доказом скрутного матеріального становища позивача, та відповідно, не свідчить про неможливість сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не було надано достатніх доказів, які б підтвердили відсутність доходів з інших джерел, отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, по догляду за пристарілим та/або інвалідом тощо.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, суд зазначає, що за змістом положень ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат з метою забезпечення рівності всіх осіб у правах щодо доступу до звернення суду.

Вказані статті встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку.

Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість зменшення позивачу розміру сплати судового збору за подання даної позовної заяви до 200,00 грн. (з розрахунку заявлених вимог: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому враховуючи принцип юридичної визначеності, позовні вимоги мають бути конкретно сформовані, без наявності тої чи іншої альтернативи чи абстрактності.

Як вбачається із прохальної частини позову, позовні вимоги сформульовано нечітко, зокрема не зазначено, які дії відповідачів й з огляду на, які обставини слід визнати протиправними, а в мотивувальній частині позову не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги пред’явлені до відповідача.

Разом з тим, позовна заява написана власноручно нерозбірливим почерком, тобто є нечитабельною, що унеможливлює належний її розгляд та вирішення згідно з нормами чинного законодавства, в тому числі незрозумілі й нечитабельні позовні вимоги.

Наведені вище висновки суду узгоджуються із правовою позицією Вінницького апеляційного адміністративного суду, викладеною в ухвалах від 28.07.2017 року у справі №824/396 /17-а, ухвалах від 28.07.2017 року у справі №824/404/17-а, від 28.07.2017 року у справі 824/405/17-а, від 27.07.2017 року у справі 824/440/17-а .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Зменшити ОСОБА_1 розмір сплати судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою до 200,00 грн.

4. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дати отримання копії ухвали суду.

5. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

6. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.Д. Дембіцький