Рішення № 73762196, 02.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Якимчук В.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідачів: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Первомайської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області про зобов’язання списати суму безнадійного податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі – позивач) до Первомайської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі – 1-ий відповідач, Первомайська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просила суд зобов’язати відповідача списати суму безнадійного податкового боргу по сплаті ЄСВ у розмірі 13736,84 грн. (а.с.21-25).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період з 24.05.2004 по 29.03.2017 перебувала на обліку в Первомайській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області як фізична особа-підприємець.

13.02.2018 направила відповідачу заяву з проханням звільнити від виконання зобов’язань передбачених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», визнання боргу безнадійним та списати його згідно норм чинного законодавства. Відповідачем було надано рішення щодо відмови у задоволенні заяви.

Позивач вважає, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014 борг по сплаті ЄСВ визнається безнадійним та підлягає списанню. За таких обставин дії відповідача є протиправними.

На підставі викладеного, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що надав відзив (а.с.43-44), в обґрунтування якого зазначив, що підставою для звільнення від виконання зобов’язань платником єдиного внеску є заява платника, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті не застосовується. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного боргу».

Відповідач зазначає, що для визнання податкового боргу безнадійним та списання, до відповідної заяви необхідно надати докази, що підтверджують факт «безнадійності» такого боргу відповідно до п.п.4 п.2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376.

За результатами розгляду документів, наданих платником, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 вище визначеного Порядку.

Під час надання відповіді від 13.02.2018 №ФОП/К/12-10-26 Первомайська ОДПІ врахувала той факт, що від позивача не направлялося на адресу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області жодних належних доказів «безнадійності» недоїмки з ЄСВ.

На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 19.04.2018 за клопотанням позивача до участі у справі залучено у якості співвідповідача Головне управління ДФС у Луганській області (далі – 2-ий відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) (а.с.73).

Ухвалою суду від 02.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.103).

19.04.2018 позивач подала уточнену позовну заяву, в якій просила суд: зобов’язати Первомайську ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області списати з ФОП ОСОБА_3 суму безнадійного податкового боргу у розмірі 13736,84грн.; зобов’язати ГУ ДФС у Луганській області узгодити, за необхідності, питання, щодо списання з ФОП ОСОБА_4 суму безнадійного податкового боргу у розмірі 13736,84грн. (а.с.56-60).

24.04.2018 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просила суд: визнати протиправними дії Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області щодо не направлення до ГУ ДФС у Луганській області заяви ФОП ОСОБА_3 про списання суми безнадійного податкового боргу у розмірі 13736,84грн.; зобов’язати ГУ ДФС у Луганській області списати з ФОП ОСОБА_4 суму безнадійного податкового боргу у розмірі 13736,84грн. (а.с.77-78).

25.04.2018 на адресу суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву від ГУ ДФС у Луганській області, в якій 2-ий відповідач також позовні вимоги не визнав, заперечував щодо їх задоволення з ідентичних підстав зазначених у відзиві Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (а.с.82-84).

Позивач в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, її інтереси представляє адвокат ОСОБА_1, який підтримав в повному обсязі уточнені позовні вимоги, зареєстровані в суді 24.04.2018. Просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив суд відмовити позивачу з підстав зазначених у відзивах на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з 24.05.2004 по 29.03.2017 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебувала на обліку в Первомайській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (Попаснянське відділення) як платник податків та як платник єдиного внеску. Підприємницька діяльність припинена за власним рішенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.02.2018 №1003646976 (а.с.16-17).

Починаючи з 20.10.2014 по 30.04.2017, за позивачем рахується недоїмка по сплаті єдиного внеску у загальному розмірі 13736,84грн., що підтверджується інтегрованими картками платника податку за 2014-2017р.р. (а.с.46-51).

13.02.2018 позивач звернулась до Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з заявою, в якій, посилаючись на п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», просила звільнити її, як платника єдиного внеску, від виконання своїх обов’язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а саме щодо надання звітності, також просила визнати борг безнадійним і списати його згідно норм чинного законодавства (а.с.10).

В той же день 1-ий відповідач за №ФОП/К/12-10-26 надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» втратив чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у зв’язку з чим платники єдиного внеску розташовані на території проведення антитерористичної операції повинні виконувати свої обов’язки передбачені ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2014 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Таким чином відповідач не має законодавчих підстав для звільнення позивача від виконання своїх обов’язків визначених частиною другою ст.6 Закону №2464 (а.с.11).

При цьому, позивач вважає, що сума недоїмки, яка виникла у період з 20.10.2014 по 30.04.2017, повинна бути визнана як безнадійна та списана згідно п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, в редакції чинній на час спірних правовідносин, (далі - Закон № 2464-VI), Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон №1669-VII), наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 “Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - Порядок списання безнадійного податкового боргу).

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. №2464-VI.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною другою ст. 6 Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 р. № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року.

Статтею 11 “Прикінцеві та перехідні положення” вказаного Закону № 1669-VII передбачено внесення змін до деяких законів України.

Зокрема, підпунктом 8 пункту 4 ст.11 передбачено внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, а саме розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” доповнено пунктом 9-3, який в подальшому став пунктом 9-4 (Закон №219- VIII від 02.03.2015) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 р. № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.

В подальшому Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підпункт 8 пункту 4 ст.11 Закону №1669-VII виключено.

Однак, в Закон №2464-VI змін внесено не було, а тому п.9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI станом на день розгляду справи по суті є діючим.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Вказаними розпорядженнями КМУ м.Первомайськ (місцезнаходження Первомайської ОДПІ) та м.Попасна (місцезнаходження Попаснянського відділення Первомайської ОДПІ) віднесені до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону 2464-VІ.

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

При цьому, оглядом облікових карток платника податку ФОП ОСОБА_3 за 2014-2017р.р. судом встановлено, що до позивача контролюючим органом відповідальність, штрафні та фінансові санкції не застосовувались, жодних вимог та рішень з цього приводу не виносилось (а.с.46-51).

За період проведення АТО за позивачем рахується недоїмка у розмірі 13736,84грн.

Як вже було зазначено раніше, згідно абзацу четвертого п.9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.

Тобто вказаним Законом передбачена можливість визнання такої недоїмки безнадійною та її списання згідно порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Списання безнадійного податкового боргу в Податковому кодексі Україні передбачено ст.101.

В розумінні Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури. (п.101.2 ст.101 Подактового кодесу України).

Пунктом 101.5 ст.101 передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Дія цього Порядку поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткуванням згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов’язок сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

В розумінні розділу ІІ Порядку визнається безнадійним податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)

Такий факт непереборної сили підтверджується:

Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;

рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

Статтею 10 Закону №1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок суду про те, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, може бути визнана безнадійною та списана за заявою платника єдиного внеску при наявності сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.02.2018 позивач звернулась до Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області лише з заявою, в якій просила звільнити її, як платника єдиного внеску, від виконання своїх обов’язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а саме щодо надання звітності, також просила визнати борг безнадійним і списати його згідно норм чинного законодавства (а.с.10).

Сертифікат Торгово-промислової палати України до заяви наданий не був. Не надала його позивач і суду під час розгляду справи по суті.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні сертифікат позивач не отримувала.

За таких обставин, станом на теперішній час відсутні правові підстави для визнання недоїмки, що виникла у платника єдиного внеску, безнадійною і її списання.

У зв’язку з чим відсутні і підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов’язання ГУ ДФС у Луганській області списати з ФОП ОСОБА_4 суму безнадійного податкового боргу у розмірі 13736,84грн.

При цьому, суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що у разі отримання такого сертифікату в майбутньому, вона не позбавлена можливості звернутися з відповідною заявою разом з сертифікатом до ГУ ДФС у Луганській області.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області щодо не направлення до ГУ ДФС у Луганській області заяви ФОП ОСОБА_3 про списання суми безнадійного податкового боргу у розмірі 13736,84грн., суд зазначає наступне.

Вказаним п.9-4 Закону №2464-VI передбачено, що з заявою про звільнення від відповідальності платник єдиного внеску повинен звернутися до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем тимчасового проживання, що і було зроблено позивачем 13.02.2018.

При цьому, позивач, окрім звільнення від відповідальності, у вказаній заяві ініціювала питання щодо визнання недоїмки безнадійною та її списання, що за своєю природою є різними процедурами.

З заявою про визнання недоїмки безнадійною та її списання ОСОБА_3 повинна була звернутись до ГУ ДФС у Луганській області, оскільки згідно ст.19-3 Податкового кодексу України до функцій державних податкових інспекцій відносяться лише функції щодо сервісного обслуговування платників податків. Функції щодо списання безнадійного боргу відноситься до контролюючих органів (п.19-1.1.25 Податкового кодексу України), в даному випадку ГУ ДФС у Луганській області.

Отримавши заяву ОСОБА_3 від 13.02.2018 в частині визнання недоїмки безнадійною та списання безнадійного боргу, Первомайська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області повинна була роз’яснити заявнику право звернення з такою заявою до ГУ ДФС у Луганській області, чого зроблено не було. У зв’язку з цим 1-им відповідачем допущено бездіяльність лише щодо не роз’яснення заявнику права звернення з заявою до ГУ ДФС у Луганській області. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку податкових інспекцій направляти заяви на розгляд до контролюючих органів, розгляд яких не відносяться до їх повноважень.

Однак, суд не вбачає підстав для виходу за межі заявленх позовних вимог і визнання бездіяльності 1-го відповідача протиправною, оскільки, з урахуванням відсутності у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України станом на день подачі заяви та на день розгляду справи по суті, така бездіяльність жодним чином не порушує прав, інтересів та свобод позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.

Оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені нею при сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Первомайської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області про зобов’язання списати суму безнадійного податкового боргу – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 04 травня 2018 року.