Ухвала суду № 73762157, 02.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2018 року м. Київ № 810/2066/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» до Чорноморського міжрегіонального відділення Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження рішень,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» до Чорноморського міжрегіонального відділення Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить скасувати розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.12.2017 №966/17 та від 11.01.2018 №09/18.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв’язку з наступним.

Відповідно до пункту одинадцятого частини п’ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідач (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позивачем не виконано вказаних вимог закону.

Згідно із пунктом другим частини п’ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (дія фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичний осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Зі змісту позовної заяви слідує, що відповідачем зазначено Чорноморське міжрегіональне відділення Державної служби України : безпеки на транспорті, а предметом оскарження є розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті за переліком згідно з додатком 1 та установлено, що правонаступником майна, прав та обов’язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є органом центральної виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорт і (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до абз. першого пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.36.2015 №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, одним з яких є Чорноморське міжрегіональне відділення Укртрансбезпеки, проте, територіальні органи створено без статусу юридичної особи.

Крім того, зазначений у позовній заяві ідентифікаційний кед юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39816845 належить не Чорноморському міжрегіональному відділенню Укртрансбезпеки, а Укртрансбезпеці.

Отже, позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

При цьому, на стадії прийняття рішення про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд позбавлений можливості вирішення питання про заміну неналежної сторони у порядку статті 48 КАС України.

Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-УІ від 08.07.2011 «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із пунктом третім частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і на більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» у 2018 році розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу із 01.01.2018 становить 1 762,00 грн.

З огляду на зазначене, з урахуванням змісту позовних вимог сума судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом становить 1 762,00 грн.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.04.2018 № 933.

Отже, позивачем не було в повному обсязі сплачено судовий збір. Так, сума несплаченого позивачем судового збору становить 62,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, у зв’язку із низькою якістю фотокопій доданих до позовної заяви доказів, зокрема: актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідок про результати здійснення габаритно-вагового контролю, оскаржуваних розрахунків плати за проїзд, товарно-транспортних накладних, суд позбавлений можливості встановити їх зміст.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає загашенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 161, 169, 171 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» до Чорноморського міжрегіонального відділення Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження рішень – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.