Рішення № 73761788, 27.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2018 року Справа № 808/596/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до ОСОБА_1 (70320, Запорізька область, Розівський район, с. Новомлинівка, вул. Миру, буд. 35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізької області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 2848,50, а саме:

- з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2191,15 грн.;

- з військового збору у розмірі 657,35 грн.

Ухвалою від 26 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 27 березня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2191,15 грн. та з військового збору у розмірі 657,35 грн., які виникло в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених сум грошового зобов’язання.

Представник позивача 27 березня 2018 року прибув до суду та подав клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 27 березня 2018 року.

Таким чином, у суду встановлено строк розгляду справи до 26 квітня 2018 року.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2191,15 грн. та з військового збору у розмірі 657,35 грн.

Судом встановлено, що на виконання вимог діючого законодавства України, відповідачем самостійно подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2016 рік №1700002383 від 03 травня 2017 року термін сплати 31 липня 2017 року, відповідно до якої відповідачем самостійно нараховано суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2191,15 грн. та суму податкового зобов’язання з військового збору у розмірі 657,35 грн.

Отже, згідно даних інтегрованої картки відповідача та довідки про заборгованість загальна сума боргу по податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору становить 2848,50 грн.

Вказана сума податкових зобов’язань у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв’язку з чим набула статусу податкового боргу.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом 25 жовтня 2017 року сформована податкова вимога №6268-17 на суму 3170,12 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв’язку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, боржником сума задекларованого зобов'язання та нарахованого контролюючим органом зобов’язання не було сплачено у встановлені законом строки і вона набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податковий орган на підтвердження податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2191,15 грн. та з військового збору у розмірі 657,35 грн. надав: податкову декларацію, податкову вимогу, інтегровану картку, довідку про заборгованість, розрахунок суми податкового боргу.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов’язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої податкової заборгованості податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) до ОСОБА_1 (70320, Запорізька область, Розівський район, с. Новомлинівка, вул. Миру, буд. 35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Сягнути з ОСОБА_1 (70320, Запорізька область, Розівський район, с. Новомлинівка, вул. Миру, буд. 35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі суми податкового боргу у сумі 2848 (дві тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 50 копійок, а саме:

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2191,15 грн. (11010500) – УК у Розів.р-ні/Новомлинів./11010500, ОКПО 37473878, Банк ГУДКСУ у Запорізькій області., МФО 813015, рахунок: 33118341700299, код платежу 11010500;

- з військового збору у розмірі 657,35 грн. (11011000) – УК у Розів.р-ні/Розів.р-н./11011000, ОКПО 37473878, Банк ГУДКСУ у Запорізькій області., МФО 813015, рахунок: 3115063700293, код платежу 11011000.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено 27 квітня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов